Ігровий 2014 рік був вдалим, оскільки жодного разу у мене не виникало проблеми з нестачею хороших ігор. Радше навпаки, їх було забагато і обрати було складно. Але в моєму тепер обов’язковому (з підсрачника Юри Лупула) для всіх особистому топі хочу звернути у вагу на кілька кльоских, але недооцінених іграшок 2014 року, які кожному рекомендую пройти.

Обираючи найкращі ігри в мої підсумки року, я відкинув увесь екшн, дорогі блокбастери і те, що вже втрапило у наш загальний топ ігор року. Ви спитаєте, що залишиться? Тільки добрі, химерні, глибокі і незвичні забавки. У моєму топі ігри впорядковані за абеткою. Нема гірших чи кращих, усі файні, грайтеся обов’язково. А ще вони недорогі.

A Bird Story — це зворушлива історія про хлопчика, самотність, пташку і мандри на паперовому літачку від авторів To The Moon. Гра проходиться за 2-3 години, але емоційно вона навантажена, як велика драматична гра. Графіка може відлякувати, але тим, хто переборить відразу і зрозуміє, що ця інтерактивна новела має глибокий, повчальний і зворушливий зміст, світить море сильних вражень.

Broken Age — ця гра насправді ще не вийшла повністю. У 2014 році нам запропонували лише перший з двох актів забавки. Але й тієї частки досить, аби зрозуміти, що бабло — всемогутнє фінансовими силами Kickstarter-спільноти можна створити щось прекрасне. Це класична тиць-клац пригода про двох персонажів, які існують у паралельних всесвітах. Юнак мандрує Всесвітом на космічному кораблі з дуже турботливим штучним інтелектом, а юнка рятується від диких звичаїв свого народу, який забув що, про що і навіщо. Стиль акварельних малюнків, у якому виконано і середовище, і персонажі, неймовірно заспокоює і насичує почуттям естетичного оргазму.

Ether One — ще одна пригода, але тепер у психо-аналітичному сетинґу. Головний герой іграшки за допомогою спеціальної машини потрапляє у підсвідомість пацієнта. Виглядає ця підсвідомість, як одне морське містечко з дуже цікавими таємницями. Героєві належить зібрати головоломку і вибудувати послідовність подій, знайти вихід та накопичити усі спогади. Іграшка має стильну графіку і доволі зручне керування з ґеймпаду, хоч діється від першої особи. Усім поціновувачам блукань порожніми вулицями і будинками рекомендується.

The LEGO Movie – Videogame — ця гра трохи вибивається із решти моїх обранців, але це найкраща LEGO-гра минулого року. Спершу вийшла стрічка „LEGO: Фільм“, що є екранізацією конструктора LEGO, яка тим не менше майстерно висміює заїждженість масової культури. А потім вийшла гра The LEGO Movie – Videogame, яка стала ігроїзацією екранізації. Такого занурення ви ще не бачили і не грали. Спробуйте обов’язково. Саме з цієї гри можна починати знаймоство із серією відеоігор LEGO, адже вона доволі самодостатня, містить найповніше зібрання механік, якими серія вдосконалюється вже 10 років. А ще це пригода у відносно відкритому світі, яка містить чудовий кооператив за одним комп’ютером чи консолькою.

Murdered: Soul Suspect — ця детективна пригода провалилася в оцінках критиків і гравців, не заробила доста грошей видавцеві і студію-розробника розпустили. Сумжурбабідапечаль. Однак це не завадило мені отримати задоволення від класного, хоч і банального містично-детективного сюжету. Головний герой помирає в перші хвилини гри. Але на цьому його історія не закінчується. Зібравши посмертну волю в кулак, імлистою примарою він ширяє над містом відьом Салемом і розплутує справу про власне вбивство. Попутньо допомагає зустрічним привидам владнати їхні незакінчені справи і бореться із вкурвленими демонами. Грі бракує переконливості, невеличке місто недостатньо живе, а розслідування викличуть труднощі лише в ембіцилів. Проте я рекомендую таки з’їздити у цей відеоігровий Салем, аби перейнятися незрівнянною атмосферою та познайомитися із чудовим, хоч і не свіжим, сюжетом.

Never Alone — одна з найморозніших ігор на моїй пам’яті. Це інтерактивна екскурсія в культуру північно-американського племені інуїтів. Маємо ігроїзацію однієї з байок про дівчинку, яка пішла далеко-далеко і знайшла того, хто робить завірюху і навіть зупинила її. Ігроладно це звичайний платформер, але хурделиця, буревій і завірюха відіграють важливу роль у механіці. А також гра підтримує кооператив на двох. Один гравець — за лисицю, інший — за дівчинку. І лише спільними зусиллями вони можуть подолати усі труднощі свого шляху. А за наполегливість гравці отримують документальні ролкии про культуру інуїтів. Чудова пригода на 3 години.

The Vanishing of Ethan Carter — це найкрасивіша гра у моєму топі. У ній розкішна графіка, через що часом хочеться просто блукати по локаціях, яких тут чимало і вони чималі, зважаючи на те, що гру робила незалежна польська студія The Astronauts. Це кілька рівнева оповідь у жанрі тиць-клац пригоди, в якій кінцівка приголомшить будь-кого. В особі знаменитого детектива ми прибуваємо до кінґівського містечка десь у Штатах, аби знайти зниклого хлопчика. Доки наш детектив їхав, сталася ціла купа загадкових подій, у яких йому належить розібратися. Дивовижно, але у грі органічно поєднано Кінґову містику, Лавкрафтовий жах, дешеві детективи, астронавта, древнє чудовисько, таємничого чаклуна і примарну дедукцію. Саме остання стала перлиною ігроладу Зникнення Ітана Картера.

Звісно, я не згадав про Тінь Мордора і грандіозного Вульфика, не розповів про епохальне перевидання Метро з нашою повною українською локалізацією, не прохопився про українські пригоди Шерлока, що затьмарили у 2014 усе мені відоме про цього вигаданого детектива. Але ви й так про все це знаєте, а от згадане у топі могли й проґавити, тож ще не пізно поцікавитися. Із цим набором ігор ви точно відпочинете, розважитеся та отримаєте море нових і добрих вражень.