З року в рік ігрова індустрія розвивається шаленими темпами. Компанії витрачають купи грошей для розробки ігор, надіючись, що перевершать конкурентів. Сьогодні ж хочу розповісти про вереничку ігор, на які не тільки витрачаються тисячі доларів, але і які приносять своїм гравцям чималі прибутки. І мова піде про такі ігри як Dota2, LoL, WoT та інші. Названі вище ігри — кіберспортивні дисципліни, але звідки узявся бути цей спорт? Не задумувалися?

Теоретична частина

Кіберспорт зародився відносно нещодавно, але призові фонди кіберспортивних змагань привертають увагу величезної кількості людей. Багатьом не віриться, що граючи за комп’ютером, можна заробляти величезні гроші. Такі скептично налаштовані люди постійно висловлюють своє незадоволення. Мовляв, «Кіберспорт – це не спорт» і тому подібне.

Хочу розвіяти думки таких людей. Адже спорт — це не обов’язково вигравання м’язами. Спорт — це передусім змагання, видовищність, розвага. Спортсмени проводять багато часу, тренуючись в обраній дисципліні, для подальшого прояву своєї переваги над суперником. Розмовляючи про кіберспорт, я завжди порівнюю кібердисципліни з футболом. Яка різниця між футболом і Dota2? Єдина відмінність у тому, що футболістам для змагання потрібен стадіон. А підготовка до змагання проводиться аналогічно. Кожен гравець має свою роль в команді і тренується відповідно до своєї ролі. Голкіпер вчиться відбивати удари, а сапорт — робити відводи. Капітани ж обмірковують стратегію і тактику гри, координують гравців. І без різниці чи тренуєшся ти вдома перед комп’ютером, чи в спортзалі.

Самі ж змагання проводяться за однаковою схемою. І проводяться вони в першу чергу для глядачів. Адже саме глядачі підтримують спортсменів, а спортсмени дарують видовище, якого бажають глядачі.

Дискетами історії

Сьогодні чимало людей стежать за різними турнірами (Starladder, BlizzCon тощо), але чи багато з вас знає з чого усе розпочалося? Завдяки чому ми можемо бути свідками таких чудових подій? Я витратив багацько часу, шукаючи і збираючи інформацію про перші турніри і хотів би поділитися нею з вами.

Усе почалося з чоловіка, який в 1992 році разом зі своєю командою зробив гру, що стала переламною точкою для всього ігрового світу. Цим чоловіком є Джон Кармак, а гра — Wolfenstein 3D. Саме Wolfenstein надала Кармаку натхнення для наступного проекту, який увібрав у себе все найкраще від попередниці, і в свою чергу підняв планку якості ігор на ще вищий рівень.

У 1993 році компанія IdSoftware випустила гру DooM. Нові спецефекти, абсолютно новий рівень графіки з небаченими на той час рухомими платформами та змінами висоти рівнів (сходинки з’явилися вперше саме в DooM) і найголовніше — ціла купа зброї. Був у DooM і мультиплеєр, розвиток якого зародив кіберспорт.

Мультиплеєр складався з двох режимів: дезматч i кооператив. Кооператив був модифікацією гри, і давав можливість грати в звичні рівні кільком гравцям. А от найцікавішим був дезматч — режим гри один проти одного. Правду кажучи, перша версія цього режиму була дуже поганою, оскільки бої проводилися на рівнях звичайної гри і працювали всі кнопки, тому деякі гравці могли закінчити гру передчасно, просто закінчивши рівень. У наступній версії гри дезматч був покращений і став еталоном, який задав правила мультиплеєрної гри усім подальшим іграм. Саме популярність цього режиму зацікавила компанію Microsoft яка і організувала турнір під назвою Deathmatch ’95. Як видно з назви, проведений він був у 1995 році і саме ця подія показала стандарт проведення кіберспортивних турнірів.

Без грошей, але забавно

Турнір проводився в рамках виставки Microsoft Judgment Day ’95, основною метою туріру була демонстрація можливостей нової операційної системи Windows 95. Тоді її позиціонували, як нову ігрову платформу.

Призовий фонд турніру не передбачав грошових нагород, але це аж ніяк не робило його менш цікавим. А все тому, що головними призами були:

• найпотужніший на той час комп’ютер (вартістю $10 000);
• VIP статус сервісу DWANGO (сервіс який дозволяв грати в ігри в мережі);
• та можливість безкоштовно отримувати всі подальші продукти IdSoftware.

Призами для фіналістів були: тримісячний статус VIP-сервісу DWANGO, унікальна футболка з символікою Deathmatch ’95 та копія гри  HEXEN-Beyond Heretic.

Переможцем став, нині ікона кіберспорту – Денніс «Thresh» Фонґ. Денніс — один з найвідоміших та іменнитих професійних кіберспортсменів світу. На рахунку пана Фонґа перемоги на всіх турнірах з DooM, DooM 2, Quake, Quake 2, Quake3 та Starcraft упродовж 5 років. Цікавим є той факт, що саме Фонг відібрав червону Ferrari у Джона Кармака, посівши перше місце на турнірі Red Annihilation в 1997 році.

… до українського питання

В Україну вперше кіберспорт завітав у 2001 році, разом з відбірковим раундом аналогу Олімпійских ігор у кіберспорті World Cyber Games. На цьому турнірі українці не змогли пробитися у фінали у жодній з дисциплін. Але вже у 2007 році наші співвітчизники здобувають перемоги у європейському чемпіонаті в дисциплінах WarCraft III та FIFА. Завдяки чому цього ж року Україна здобуває нагороду «Найсильніша кіберспортивна нація».

Завдяки таким успіхам будується перший в Україні ігровий центр «Донбас кіберспорт арена», створений для проведення змагань. За підтримки спонсорів на базі арени створються кіберспортивні ліги та проводяться змагання. Уже за півтора року в проекті беруть участь 7 країн.

Згодом про себе заявляє молода команда, яка одразу здобуває титул абсолютних чемпіонів. Цією командою була відома нині у світі Na`Vi.

У 2010 році після п’яти місяців будівництва відкривається «Київ кіберспорт арена», аналогів якої не було ніде в Європі, після чого в Києві проводиться велика кількість турнірів з різноманітних дисциплін. Що робить Київ столицею кіберспорту Європи, про що свідчить бажання організаторів провести WCG саме в Києві.

Після серії грандіозних перемог команди Na`Vi з дисципліни CS, їхній успіх підтримали колеги в дисципліні Dota 2, здобувши перемогу на The International з першим в історії призовим фондом – мільйон доларів.

І все ж — це спорт

Розвиток кіберспорту йде у напрямку прямої конкуренції зі спортивними турнірами. Цьому сприяє надзвичайна організація нових турнірів, які за видовищністю можна порівнювати з баскетбольними, боксерськими та іншими турнірами. Це привертає увагу публіки і дедалі більше людей починають цікавитися кіберспортом

Змагання починають транслювати по телебаченню. На турніри запрошуються зірки. Спортсмени стають медійними особистостями, яких починають впізнавати люди на вулицях. А кожен розробник ігор старається виготовити нову гру, яка стане «вбивцею CS чи Dota2».

Але головне у всій цій метушні — зберегти спортивний дух. Адже саме за це всі ми так любимо спостерігати за кіберспортивними змаганнями. Змагання цікаві лише тоді, коли гравці вмотивовані в першу чергу не грошима, а бажанням бути citius, altius, fortius.