Реліз Forza Horizon 5 — це те, чого в нашій редакцій з нетерпінням чекали щонайменше декілька Володимирів. Трохи стерши шини на мексиканських дорогах та дослідивши можливості гри, настав час поділитися першими враженнями від нової ітерації найпопулярнішої аркадної гонкової серії останнього десятиліття. Якщо ви не встигли застрибнути на потяг загального захоплення і самотужки випробувати гру, тоді можливо саме цей текст підштовхне вас зануритися у фестивальне божевілля Forza Horizon 5.

Forza Horizon 5 вже тут, і думки спільноти розділились на два табори: одні вважають, що це не гра, а чергове “велике DLC”, інші ж — що це найкраща гра серії, некстген і все таке. Я більше схиляюся до другої когорти, хоча і розумію чому існує перша. Але подивімось фактам у вічі: FH4 так само виглядала “черговим DLC” до FH3.

Проблема не в тому, що змін мало, а в тому, як вони виглядають і відчуваються. У третьому Хорайзоні додали зиму у якості DLC, а в четвертій частині ми отримали повноцінну фічу зміни пір року. Так, візуально все виглядало просто божественно, але є нюанс, який криється в фізиці їзди зимою. Тож Playground Games отримали фідбек і переробили цю фічу в п’ятій частині. Тепер у нас все ще є пори року, але з огляду на локацію де відбуваються дії гри, себто Мексику, вони не настільки впливають на водіння через розмежованість зон і їх внутрішніх погодних умов. Чи не найочевиднішим аргументом всіх срачів став новий акцент в графіці. У порівнянні з FH4, де гра виглядала різнобарвно і яскраво (в стилі ексклюзивів Sony), FH5 стала більш стриманою і HDRen’t. Чи стала гра виглядати гірше? Аніскільки, просто тепер краса досягається завдяки насиченості оточення, а не завдяки кричущості його барв. Купа дрібних деталей наповнює гру і робить її цікавішою, як-то більша кількість текстур асфальту і дерев, чи похитування частини антикрила автомобіля на швидкості.

Forza Horizon 5 — величезна робота над помилками четвертої частини. Бісить зима і водіння “як корова по льоду”? — Просто не їдь в гори. В “основній/базовій грі” була дивна прогресія, порівняно з FH3? — У FH5 ви отримали чіткий список “що треба зробити” щоб відбулась та чи інша подія. В онлайні було забагато людей що тупо проминали всіх на поворотах? — Фізика тепер більше карає за їзду “об відбійник”. Мало тюнінгу чи неможливо змінити пресет НЕ заїжджаючи додому чи на Автошоу? — Тепер це можна робити прямо в меню паузи і не лише скидувати, але і застосовувати нові пресети від інших користувачів. Новий одяг можна було отримати виключно через вілспіни/нагороди за івенти? — В FH5 весь «звичайний» (тобто без якихось особливих принтів) одяг нарешті продається за кредити. “Непереможні” боти занадто легкі і представляють челлендж лише на певних типах авто? — Драйватари стали на порядок сильнішими, і тепер навіть на “вкачаних” до максимуму в своєму класі машинах треба бути екстра обережним і вчити трек навіть на “ПРО” складності. Так, імбові пресети авто в своїх класах нікуди не ділись, але їх “імбовість” на порядок стриманіша.

Щодо інших нововведень — особисто мені дуже сподобався механізм “дарування” непотрібних машин іншим гравцям. Так, ви можете обрати лише КАТЕГОРІЇ отримувачів, але приємно розуміти що ти можеш допомогти новачку якоюсь прикольною і корисною машиною поки його автопарк доволі обмежений. Чи навіть “дати старому гравцю відчути якийсь виклик, поїздивши саме на цьому непростому автомобілі”.

Мої перші враження від Forza Horizon 5 справді можна охарактеризувати типовою фразою: “Та це ж Forza Horizon 4 з іншим сетингом”. В цих словах немає жодного негативу. І ні, я не вважаю п’яту Horizon непотрібною, просто у цієї *тепер уже* серії така система удосконалення. Починаючи з першої частини, її продовження завжди вбирає у себе все найкрутіше з попередниці, великих доповнень та контентних оновлень. Forza Horizon 5 не є винятком, у ній є усе найкраще, зокрема з четвертої частини. Я з нетерпінням чекаю, щоби побачити, який контент Playground Games буде додавати далі, створюючи нову ультимативну гонкову гру.

Гра зустрічає уже класичним вступом. Купа пафосу, трохи скриптованості… Узагальнюючи, просто кайф. Щоправда, структура проходження спочатку може дещо ввести в оману. Вона повторює Forza Horizon 3: з розподілом на окремі пости, яким відповідає певний біом. Наче нічого незвичного, але всі гонки чи трюки, прив’язані до поста скидають на вас одразу після того, як ви пройдете вступну експедицію (перший івент для кожної фестивальної точки). Таке мене трохи спантеличило. До речі, експедиції — реально крутий хід, аби спонукати досліджувати. Це скриптована пригода, в якій гравця заганяють на невелику локацію і дають змогу трохи покружляти, знайти сарай, розбити бонусний щит тощо — хоча би якось змусити до того, чим доволі просто знехтувати при проходженні. Ну, і зміна погодних умов… Це не повноцінна зміна мапи, як у Forza Horizon 4, але візуально виникають хороші враження, особливо піщана буря.

Зі старту Forza Horizon 5 мало чим дивує. Запустивши її, ти — король. Увесь світ обертається навколо тебе, а винагороди падають наче краплини води в дощ. Вважаю таку “свободу” як благословенням останніх Horizon, так і її прокляттям. Це чудова гра для максимального релаксу, але з іншого боку я вже знаю, що челенджу не буде, якщо сам собі його не налаштую зі старту. Найбільше мене лякає розуміння того, що, як і в попередніх частинах, після розблокування і проходження фінальної гонки, на мапі залишиться ще купа непройденого контенту. Попередниці Forza Horizon 5 якось урізноманітнювати це видовищними заїздами не намагалися. Що тоді залишається робити? Правильно, репетативно перепроходити гонки. Якщо ви захочете, звісно: наприклад, себе я знаю — я захочу!

Є деякі дрібнички, які приємно бачити. Наприклад, місії з фотографіями повернулися: не настільки гардкорні, як у першій Horizon, де треба було визначити навіть потрібний кут для фото, але все ж. Розширені текстові команди для спілкування тепер більше сприяють пошуку нових друзів, а загальне меню стало інтуїтивно приємнішим.

Варто сказати, що ґеймплейно Forza Horizon 5 — це незмінно високий стандарт. Зазвичай, аркадні гонкові ігри слугують забавою на декілька тижнів, онлайн в яких може помирати через декілька місяців після релізу. Forza Horizon 4 заманювала до себе першочергово саме завдяки ігроладу — так, настільки приємно туди було повертатися кожного разу. Хоча, це правило актуальне й для соло проходження. Такий же ж потенціал я відчуваю у Forza Horizon 5. За декілька років його точно розкриють повністю, у Playground Games це робити вміють. Тому знайте, поки ви роздумуєте, я уже насолоджуюся грою. Впевнений, що проведу там ще не один десяток годин.