Прев’ю Blitzkrieg 3

Нещодавно в дочасному доступі з’явилася гра Blitzkrieg 3, котра прагне принести трохи різноманіття любителям стратегій про Другу світову й посунути з п’єдесталу одноосібного лідера в цій царині — Company of Heroes 2.  І що тішить, Blitzkrieg 3 має всі задатки для того, щоб при виході з дочасного доступу це таки зробити.Для тих, хто хоче відпочити від мережевих баталій, в грі присутня самітна кампанія, котра колись складатиметься з багатьох місій, та наразі доступні лише три. Цікаві вони тим, що більшість бойових завдань відкриваються лише після певних дій з боку гравця. Побачив вантажівку? Захопи її! Ворожа радіостанція? Перебий персонал, доки він не викликав підкріплення. Звільнюй полонених, щоб поповнити свої ряди. І все тому подібне. При цьому далеко не кожне завдання вдається пройти з першого разу. На щастя, така поміркована хардкорність ні на грам не зменшує задоволення від процесу.Та повністю гра розкриває свій потенціал саме в мультиплеєрі. Для початку нам пропонують обрати одну з трьох сторін конфлікту: США, Німеччину чи СРСР. Від цього вибору залежатимуть лише рухомі бойові одиниці, котрі є унікальними для кожної нації. Далі починається чистої води Clash of Clans, тільки про Другу світову й без донату.

Спочатку потрібно облаштувати власну базу, котра стане центром всіх набігів на ворогів. Для цього треба покращувати ряд будівель, щоб отримати доступ до кращих військ, озброєнь та оборонних споруд. Останні стануть ключем до вдалої оборони бази від тих, хто посмів простягати рученята до ваших ресурсів. Гра дає широкий вибір засобів для захисту: тут тобі  колючий дріт, міни, протипіхотні й протитанкові гармати й бункери, зенітки, гаубиці й міномети — все необхідне для оборони від злодюжок. Окрім того, можна виставити й певну кількість військ, що додає ще кілька нюансів. Так, можна заповнити будинки солдатами з ракетницями, щоби забезпечити додатковий захист спорудаам і перетворити штурм бази на пекло. Техніку можна перевести в стаціонарну позицію — при цьому вона отримає додатковий захист, однак геть позбудеться мобільності. Грамотне розташування всього цього добра й побудова стратегії оборони  — доволі цікавий процес, що винагороджується відеоповторами ганебних спроб ворожого нападу. Окрім того, невдалі ворожі штурми тішать ще й пальним, злитим з підбитої ворожої техніки. Що цікаво, після кожного покращення командного центру гравця кидає на нову мапу, і весь процес побудови оборони треба починати заново, та особливого роздратування це не викликає.Облаштування бази — доволі дорогий процес, тож бажано налагодити постачання ресурсів. Звідки? Звісно ж, із розграбованих ворожих баз! Дуже тішить, що кожну з цих баз будував і облаштовував інший гравець, від чого її спустошення стає в рази приємнішим. В грі присутній широкий асортимент військ, котрі можна покращувати та переозброювати: кожен юніт отримує досвід, що покращує його бойові характеристики. Крім того, ми можемо викликати підтримку з бази. Що це буде — артобстріл, розвідка, чи десант штурмовиків/техніки — залежить від рівня прокачки бази. Отож, перед боєм потрібно зібрати штурмовий загін й вибрати чотири вміння підтримки. Я раджу робити комбіновані загони з техніки різних видів й кількох загонів піхоти для підтримки. Власне, штурм умовно можна поділити на 3 етапи. Перший — це розвідка. Після того, як розташування ворожих військ та споруд визначене, саме час почати скорочувати їх число, розбомблюючи ключові захисні споруди. Та навіть після цього не варто стрімголов кидатись на штурм (як один великий тактик на стрімі), а обережно просуватись вглиб бази, розбираючи ворожі укріплення та розміновуючи собі шлях. Для перемоги треба захопити всі ключові точки на мапі. За кожну захоплену точку дають дорогоцінні ресурси, тож навіть якщо не вдалося захопити все, на базу ви все одно повернетеся не з порожніми руками.Та не все так добре, як би того хотілось. Гра зустрічає нас гарним анімованим меню, котре гальмує, наче заспаний равлик. Так, ранній доступ відразу дає про себе знати, хоча інші меню (самітня та мережева кампанії) працюють цілком добре. Крім того, інколи юніти ведуть себе зовсім неадекватно. То вони не можуть знайти шлях, то гайнуть навпростець. Інколи на мапі просто з’являються юніти-примари, котрі не атакують, й не можуть бути атакованими, а просто собі стоять.Blitzkrieg 3 — доволі непогана стратегія, з цікавим мультиплеєром та широким спектром можливостей. Гра виглядає багатообіцяюче, хоча баґи й лишають неприємний післясмак, це все можна списати на дочасний доступ, тож залишається лиш чекати, поки розробники все повиправляють.