Розповім вам, як львівські туристи шукали собі пригод у Варшаві. Оскільки ту, неосяжну для мого розуму, частину туризму, де всі фотографуються на тлі визначних місць того чи іншого міста, я викреслила одразу, то довелося імпровізувати. Наслухавшись легенд, що в офісі CD Projekt RED є фігура відьмака в людський зріст, я вирішила це перевірити особисто. Адже саме ця компанія подарувала нам можливість двічі пожити у світі «Відьмака» у шкурі Ґеральта з Рівії.

Загадкова вулиця, де власне розташований офіс, розташована на протилежному до центру боці Вісли, а для туриста все, що не центр — це вже неабиякий квест. Люди в Варшаві виявилися дуже доброзичливими, жінка з дитячим візком у трамваї довго намагалася додзвонитися до свого чоловіка, щоб запитати в яку сторону відпровадити українських туристів, і все ж посадила нас на потрібний транспорт. Але не все так просто, згодом довелося з пересадкою добиратися до самого офісу і навіть повертатися одну зупинку назад.

Коли квест був виконаний, ми нарешті стояли під будинком з емблемою CD Projekt RED.

Усі двері на фасаді цього будиночку були замкнені, і ми вже були готові повертатися назад, але внутрішній голос таки примусив поблукати довкола, і інтуїція мене не підвела.

Офіс виявився зовсім не в цьому будинку, а в далекому підворітті, тому довелося продовжити випитувати місцевих, щоб знайти CD Projekt RED. Я трохи підпрацьовую журналістом, тому журналістське посвідчення додало сміливості зайти до приміщення офісу. У холі не виявилося ніякої фігури Ґеральта, натомість при вході всіх зустрічав орк в обладунку.

Як виявилося, нашою помилкою було те, що ми вибралися до офісу в п’ятницю ввечері, і весь персонал вже розбігся, але на приймальні нас привітали дві жіночки. Молодша повідомила, що у нас скоро прем’єра якоїсь крутої гри (хм… яка ж це гра може бути?) і людина яка відповідає за зв’язки з пресою у відпустці до середи, а заступник вже відсутній. Потім вона довго намагалася видзвонити хоч когось із працівників, хто досі в офісі і міг би з нами поговорити, але, на жаль, це була п’ятниця та кінець робочого дня.

Доки пані з рецепції телефонувала, ми фотографували передпокій, навколо нас пробігали люди в чорних футболках з написом «Witcher III», а я заздрісно дивилася їм услід. Позаду приймальні персонал грав у більярд, а вгорі на трьох екранах крутили трейлери третього Відьмака.

Ліворуч стіна завішана незлічимою кількістю грамот, подяк та інших папірців, а з протилежного боку така ж кількість нагород.

Праворуч на стіні красуються журнали, на обкладинці яких засвітився Відьмак. Але однієї стіни вже мало і журнали охоплюють також інші частини холу.

Хоча зустріч з працівниками компанії не відбулася і я не побачила фігури Ґеральта, однак мені вдалося побувати у ґеймерському раю і навіть обмінятися контактами та пообіцяти повернутися.