CD Projekt RED недавно анонсувала стільки проєктів із кодовими назвами, що вистачить на найближчі декілька десятків років. Та ми пропонуємо вам сконцентруватися на тому, що студія встигла довести до пуття, а саме аніме Edgerunners. Хтось із редакції подивився його раніше, хтось — пізніше. Нам є що розповісти про нього. Всесвіт Cyberpunk 2077 буде розвиватися і це факт, але чого варта конкретно ця спроба його розширення?

У Cyberpunk 2077 є потенціал, з допомогою якого гра не просто заманює до себе, а й фактично змогла вилізти з вигрібної ями, у яку потрапила під час релізу. На цей потенціал потрібно іноді намазувати щось таке, від чого буде складно відірватися. Саме цим для мене стало аніме Edgerunners. Його можна рекомендувати не лише за стилістику та доволі харизматичних персонажів, а й за те, наскільки добре ці події вписуються в загальну картину. Єдина думка, яка промайнула у мене в голові після останньої серії, — я би зіграв у таке доповнення до Cyberpunk 2077. Мене складно назвати людиною, яка часто дивиться анімаційні серіали, але я обожнюю, коли хтось так якісно доповнює певний всесвіт.

Cyberpunk: Edgerunners — це шалена доза кіберпанку у знайомому нам місті з його проблемами і персонажами, які намагаються просто не загрузнути у всьому лайні, що відбувається навколо. Під кінець глядача закидують дуже емоційними та екшн-моментами, але у мене немає жодних претензій до завершення. Ба більше, хочеться побачити цих персонажів у майбутньому, щоби вони не залишилися “ексклюзивом Netflix”. Споглядати за командою, зліпленою не просто аби було для фанатів, дасть вам змогу добре відчути те, що відчули ті, хто отримав задоволення від гри. А ще потішив польський колорит, який іноді пробивається через музичний супровід.

Серіали — не мій тип медіа, навіть якщо говорити про коротший двадцятихвилинний формат. Втім, Cyberpunk: Edgerunners я подивився за два підходи, настільки мене затягнули у свої тенета тутешні історія, музика та візуал. Особливо музичний супровід, адже він моментами відкриває якісь крутезні треки, що раніше дивом оминали мій плейлист. Дарма, що пісня з опенінгу викликала у мене хіба позіхи.

Перепрацьована, вдало замаскована і бережно вписана у всесвіт Cyberpunk 2077 історія Ікара провезла мене емоційними гірками, під завершення залишивши зі слізьми на очах, попри очікуваний фінал. І, як мені здається, це найкраща характеристика. Бо хай серіал надто різко давить на педаль газу у другій половині та залишає за кадром чимало того, що хотілося би побачити, Edgerunners чудово справляється зі своєю ціллю викликати емоції.

Cyberpunk: Edgerunners суперово вдалося підігріти зацікавленість публіки до всесвіту Cyberpunk 2077 загалом та до гри зокрема. Недовго після виходу серіалу гра знову очолила топи Steam. Що тут приховувати, я й сам не втримався та обзавівся ще однією копією, аби дати їй другий шанс, бо на старті закинув через поламаний ігролад. І ось зараз, коли гру врешті полатали і навіть добряче перебалансили, ідеальний момент для цього.

Cyberpunk: Edgerunners вдалося на диво хорошим аніме у всесвіті гри. Зазвичай, я скептично ставлюсь до аніме-адаптацій якихось західних творів: чи то гри, чи то коміксу чи то книги. Втім, тут Netflix не підвів. Серіал вийшов справді непоганим. Найт Сіті виглядає чудово, бійки та графіка на висоті, а музика неймовірно вдало доповнює атмосферу. Видно, що Trigger до діла поставились серйозно. Проте, не все у серіалі задовільнило мене.

В Edgerunners всього 10 серій і цього мало, щоби розкрити таку історію повністю. Події після 6 серії розвиваються занадто швидко, іноді це дуже сильно впадає в око. Досі не розумію, хто такий Фалько і нащо він треба. Та й інших персонажів розкрили мало, адже екранного часу в них було обмаль.

Хотілося би, щоби серіал тривав щонайменше на 5, а то й на всі 10 серій довше. Тоді було би більше можливостей і з персонажами познайомитися, і показати розвиток їх стосунків. Наприклад, виокремити більше екранного часу для того, як Девід, який блискавично вривається у кримінальний світ, справляється з таким тиском та що він переживає. Але… 10 серій. Тож маємо те, що маємо.