Серія ігор про милого рожевого булька підкорює серця ґеймерів уже майже 30 років. І по сьогодні Kirby — один із найпопулярніших персонажів Nintendo, який щорічно зʼявляється хоча б у одній грі, й отримав вже стільки самостійних релізів, що здавалося б йому вже нічим дивувати спільноту. Однак навіть у такій ситуації HAL Laboratory знайшли простір для розвитку в Kirby and the Forgotten Land, докинули в ігролад третій вимір і зробили апетит наймогутнішого персонажа Nintendo ще більшим.
Розрив шаблонів мімімішності
Основним нововведенням Kirby and the Forgotten Land стала поява в ігроладі повноцінної третьої площини. Адже Kirby — це та серія, що якимось дивом не спробувала себе в 3D у епоху N64, коли туди запихали навіть найменш придатні до цього проєкти. Безперечно, спроби були й раніше, і щось схоже на використання третього виміру в ігроладі траплялися, але це були радше 2.5D елементи з використанням паралельної стежини в платформерах-сайдкскролерах. І ось, здобули. Тепер рівні Kirby відкриті до вільного пересування на всі 360. Вони все ще компактні і за своєю будовою нагадують замасковану трубу з кількома відгалудженнями. Та якщо не вдивлятися, то цього не помітно, а їхнє насичення навряд дасть вам таку можливість.
Кожен окремий рівень наповнений секретиками. Переважно вони дрібні або й геть крихітні та не дуже складні у пошуку. Але прогавити кілька за першим проходженням можна, і це неабияк стимулюватиме повертатися. Рівні загалом не надто тривалі, і перепройти якийсь окремий, щоб звільнити всіх Waddle Dees (місцеві Умпа-Лумпи) чи зібрати якісь дрібнички так і чухаються руки. Бо попри свою порівняну помітність і невисоку цінність схованого, ці секрети шалено приємно знаходити. Щораз відчуваєш себе дрібним дослідником, який розгадав хитрий задум дизайнерів рівня та видобув так “надійно” заховане креслення.
Крім повноцінних розгалужених рівнів, у грі ще повно випробувань. Це геть мацюпуські забіги навперегін із таймером та якоюсь додатковою умовою. Десь вам доведеться оперативно знищувати юрби противників, десь влучно стріляти, а бува що й котитися з гірки, перестрибуючи перешкоди. Усе це не просто так, а за зірочки, які потім можна буде обміняти на покращення здібностей у місті.
Місто Waddle Dees стало іншим нововведенням гри, і як шалений прихильник таких хабів я був в захваті. Довірене нам містечко нехитре за своїм наповненням та можливостями, які вам відкриваються. Знай собі звільняй місцевих жителів, а коли їх буде достатньо, вони побудують нову будівлю. Та все це так мило й затишно, що те й діло бігаєш між ставочком для риболовлі і кухнею та граєш у різні мікро ігри. Є тут і гача-автомати, де можна купувати випадкові фігурки для поповнення своєї колекції. Мене не особливо затягнув цей аспект гри, але зроблений він гарно. Розглядати фігурки приємно і часом навіть я не відмовляв собі у можливості піти придбати кілька яєць.
У тому ж таки містечку ми можемо покращувати здібності, які рожевий плюх відбирає у противників. Переважна більшість можливостей буде знайомою фанам серії, але зустрінуться й рідкісні новинки. Для покращення доведеться знайти відповідне креслення десь на рівнях і заплатити за роботу майстра зірочками та монетками. Перший час розвиток мінімальний, гра мотивує вас як слід освоїтися з уже доступними вміннями. А ближче до кінця ви отримуватимете покращення майже щорівня і почнете бідкатися щодо нестачі ресурсів на купівлю всього. А різноманітних підсилень достатньо, загалом десь 20. Вибрати улюблену форму точно буде з чого.
Не найсуттєвішим, але мабуть найбільш розрекламованим і гучним нововведенням став Mouthful Mode. Це такий режим, коли Kirby може згамати особливу велику штукенцію та скористатися її можливостями: покататися на машинці, піднятися на підйомнику, політати планером тощо. У розрізі ґеймплею це нововведення доволі дрібне, його використання обмежене і епізодичне, але до чого ж воно круте! Кірбі, що робить врум-врум або настрілює банками з газованкою, перевтілившись у торговельний автомат — це вихід за межі дозволених рівнів мі-мі-мі та просто весело.
Два рівні складності: один простіший за інший
Серія про Kirby зі самого початку створювалася як доступна для незнайомих з відеоіграми людей. У першій грі серії, Kirby Dream Land, рожевий супергерой навіть не вмів засвоювати здібності поглинутих противників, бо творцям здавалося, що це надміру ускладнить ігролад. Тож не дивно, що й Kirby and the Forgotten Land має неймовірно плавну криву складності, яка довго (майже третину основної гри) не створює для гравця суттєвих перешкод в дослідженні його здібностей. Зокрема я, загартований роками гри в різноманітні проєкти, дізнався про податок на смерть у 100 монеток уже на фінальних етапах гри (після повернення у місто, Waddle Dee повернуть половину втрачених коштів). Для геть невпевнених у своїх силах гравців, гра навіть підготувала два рівні складності: Wild Mode та Spring-Breeze Mode. Різниця здебільшого у кількості життя самого Kirby та противників, але є й нагорода за складність, адже гравці Spring-Breeze Mode отримуватимуть помітно менше монеток в процесі гри і накопичувати для купівлі всіх покращень здібностей та гачі їм доведеться довше.
Також неабияк допомагає турботливо введена можливість переграти сегмент, в який не можна просто так повернутися, одразу після його завершення. Не встигли зловити кілька бонусів у формі вагонетки атракціона чи проїхали трек недостатньо швидко — спробуйте ще прямо зараз, щоб не перегравати весь рівень. А якщо поруч є секрет для відкриття якого потрібно конкретну спецздібність, десь поруч напевне відродиться противник, якого Kirby може згамати.
Підсумовуючи, можна з упевненістю сказати, що Kirby and the Forgotten Land —один із найдоступніших для новачків 3D-платформерів сучасності. Втім, попри свою показову простоту, він змушує добряче попітніти ближче до фіналу (і після нього) навіть досвідчених гравців. Тож не слід піддаватися омані та залишати гру в першій третині, бо чим далі, тим вам буде веселіше.
Кооперативний режим для молодшого брата
Nintendo та її студії, випускаючи ігри для Switch з локальним кооперативом, завжди розраховують на те, що гратимете ви з максимально далекою від відеоігор людиною. Тож помилки другого гравця не мають особливого впливу на перебіг гри загалом, і його можливості суттєво обмежені у порівнянні з напарником. У Kirby and the Forgotten Land ситуація така ж, ми її демонстрували на стрімі гри. Це й справді добре підійде для охочих пограти зі своїми дітьми або партнерами, які навіть близько не ґеймери. Втім, якщо ви планували пройти її в кооперативі з другом, то навряд чи це буде досвід, на який ви розраховуєте. Але на цей раз нам не пропонують стати керованою шапкою, тож і на тому дякую.
Звичайна собі історія про Kirby з Metroid-like завершенням
Значну частину гри вся історія, яку ви знатимете це: між виміром Kirby та ще одним незнайомим ворожим світом відкрився портал, в який засмоктало всіх жителів його світу, тож рожевий бульк, не зволікаючи, вирушив всіх рятувати. Ця теза не отримуватиме якихось суттєвих доповнень добрих 3/4 часу, що ви проведете у грі. Здавалося б, абсолютно нормальна для серії ситуація, і я не очікував якоїсь драми. Та потім мені як бемцьнули по голові фінальними сегментом та босом, а потім ще додали бонусним світом — опісля справжніх фінальних титрів я був під враженням. Обман очікувань спрацював як слід, і це дуже круто.
Репетативність стає на заваді
Попри всі описані переваги Kirby and the Forgotten Land, у ній не обійшлося й без недоліку. Гра місцями вкрай репетативна і це важко прийняти через її невисоку тривалість — близько 10 годин. Особливо це помітно на босах, які те й діло повторюються в різних комбінаціях та ситуаціях. Це дещо нівелюється крутістю останніх трьох, та все ж залишає неприємний слід.
***
Kirby and the Forgotten Lands вдалася на славу. Це хороший розвиток серії з гіркою нововведень, дуже вдало обраною маркетинговою фішкою і розривом шаблону під кінець історії. Завдяки відносно низькій складності, вона може стати чудовим вибором на роль першої гри Nintendo в чиємусь житті. Але й досвідчені гравці отримають чимало задоволення від знайомства з нею і зможуть відволіктися кілька вечорів. Уже зараз Kirby and the Forgotten Lands має найуспішніший для серії старт в Японії, і мені як прихильнику серії шалено приємно це чути, бо актуальний вектор розвитку франшизи обрано класно. Чекаємо продовжень.
Вдалося
- здивувати
- збудувати круту криву складності
- сховати милоти за кожним поворотом
Не вдалося
- уникнути надмірної репетативності окремих сегментів та босів
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!