Звістка про вихід Quantum Break на ПК в один день із консолями не просто збурила громадськість. Для особливо ревних консолят ця новина прозвучала, як ляпас і зазіхання на святе право ексклюзивності. Адекватна більшість власників Xbox One цілком нормально все сприйняла, бо: а) їм від цього ніякої шкоди; б) репутація Філа Спенсера сліпуча, немов футболка містера Пропера. А от у сторонніх людей — радикальних ПК-гравців,власників інших консолей та потенційних покупців — виникає цілком слушне запитання: „Чому слід обирати Xbox One?“ 

Особливо актуальне воно зараз, коли Gears of War 4, Forza Motorsport 6, Forza Horizon 3, Scalebound і чимало інших ігор з ярликом „боксівський ексклюзив“ також з’являться на Windows 10. Невже „відик“ справді не матиме унікальних ігор? Чи варто чинним покупцям викидати консоль у смітник, а натомість брати PS 4? Невже Спенсер допустить, аби Xbone передчасно і безславно вибув із гри?

Та ні, звісно (відразу до всіх трьох питань). От тільки сприйняти це заважають уже згадані неадекватні користувачі, а також стереотипи і упередження, поширені серед загалу.

Ексклюзиви — це надбання тільки однієї платформи?

Здавалося би, тут усе просто: раз гра виходить винятково на одній платформі, то це ексклюзив. The Last of Us, Halo, StarCraft, Pokemon тощо. Та з перспектив різних таборів поняття ексклюзиву може дещо змінюватися. От візьмемо, наприклад, Street Fighter V. Екслюзив це чи ні?

– Так, — скажуть власники Xbox.
– Так, — погодиться PS4-громада, але жменя свідомітів гукатиме “ні”.
– Ні, — скажуть ПК-гравці.

Пригадайте цьогорічні E3, Gamescon чи PSX. Не раз і не два зі сцени звучала фраза: „[ВСТАВИТИ НАЗВУ ГРИ] вийде ЕКСКЛЮЗИВНО ДЛЯ PS4 і ПК“. Гравці гравцями, але самі платформотримачі пропагують, що ексклюзив — це надбання суто однієї консолі. Хай ПК вже давно не виходить ігнорувати, цю платформу все ж не роблять учасником давнього протистояння „синіх“ і „зелених“. Ефемерні „ексклюзиви“ насправді існують лише у цій двоколірній системі з метою привабити до своєї консолі та відштовхнути конкурента.

Тому, повертаючись до згаданих Quantum Break, ReCore та решти ігор, не вийде отак сказати, що вони втратили свій винятковий статус. Для чинних і потенційних консольних ґеймерів, це ексклюзиви Xbox One. А от „зеленим“ і ПК-гравцям слід потроху призвичаюватися до фрази „ексклюзиви Microsoft“. Бо ситуація дійшла вже до тієї критичної межі, коли говорити про ігри на Xbox One у відриві від Windows 10 — безглуздо.

Але якщо гра виходить на ПК і консолі, то який тоді сенс купувати консоль?

Подібне запитання часто звучить у наших широтах. Хай прибутки від цифрових продажів на ПК зростають з кожним роком, зі західних країн лише в Німеччині ПК-аудиторія завжди перевищувала консольну. Ув усіх інших країнах, незалежно від рівня достатку, є умовний поділ: консоль — для зручного, мейнстрімного ґеймінгу, а комп’ютер — для роботи free-to-play, МОВА, стратегій та симуляторів. Плюс не забуваймо про ціну. Пристойний ігровий ПК — це дорого, де б ви не проживали. А якщо людині не треба 4К, Hairworks та надпросунутих диму й туману, то у протистоянні „бюджетний/середній ПК vs. консоль“ вигіднішим придбанням завжди буде друга. Особливо це помітно тепер, коли той же Quantum Break, щоби показати всю свою міць і красу, попросить незлецького компа, ціною щонайменше втричі більшою за вартість консолі.

Тож будьте реалістами: ніякого масового пересідання з Х1 на ПК не станеться, це не по кишені повальній більшості консольних гравців (які купують за повну ціну 3-5 ігор на рік). А от вмотивувати когось придбати „відик“ Quantum Break та подальші ексклюзиви Microsoft таки можуть.

Дивитися не у завтрашній день

Що менше ексклюзивів для Xbox One, то краще для Microsoft. Хай це звучить дико, але такою є позиція Філа Спенсера, яку він тишком просуває вже котрий місяць. Ставши до керма у скрутний для Xbox час, Філ роззирнувся довкола і помітив те, що його попередники (не)свідомо ігнорували — ПК-ринок. Усе, що треба було зробити — усунути перешкоди між двома величезними платформами Microsoft і перетворити їх в єдину екосистему.

Панові Сонцесяйному плювати на квартальні звіти та чергову сотню тисяч проданих „відиків“. Він дивиться не у завтрашній, а у післязавтрашній день. Він розуміє, що „ексклюзив Xbox One“ — це обмеження, тоді як „ексклюзив Microsoft“ — це гарантоване залучення мільйонів нових гравців. Він знає, що система cross-buy (купив гру на консоль — отримуєш її і для ПК, і навпаки) обернеться не збитками, а прибутками — адже навіть за купівлі фактично двох ігор, аудиторія ПК і консолей буде розмежована. Він певен, що хоч ПК-ринок давно поділений між Steam, GOG, Battle.net, Uplay та іншою дрібнотою, Windows Store дозволить відкусити свій шматок пирога. Все одно ж Windows 10 поступово підминатиме під себе всі ПК-проекти, а поширення віртуальної реальності тільки прискорить цей процес.

Звісно, будуть скиглії, їх вже чимало набігло, а згодом ще приженуть. Та якщо робити свою справу методично і впевнено, то майже всі вони з часом позатикаються. А Спенсер так і робитиме — впевнено і методично штовхатиме Microsoft до успіху на ігровій мапі світу.

Бо не вміє інакше.