Нічого так не покращує настрій зранку, як чашечка кави та чотиригодинна сюжетна кампанія нової Call of Duty. Перезапуск Modern Warfare (2019) вдався. Хоча в центрі уваги декілька років залишається Warzone, це не означає, що кампанія в перезапуску просто блідне на загальному фоні. Повернення Прайса в альтернативній історії тоді стало справді чудовим подарунком для фанатів. Тепер вся команда зібралася докупи і ми можемо розповісти вам, чим вражає Call of Duty: Modern Warfare II, окрім появи інших відомих персонажів.
Почнемо з тактики
Історія MWII починається з карколомного вриву Ґоуста, який ракетним ударом разносить росіян на пральні машини. Втім, після цього гра збавляє темп і почергово дає спробувати переважно стелс або місії, де необхідно просуватися локацією поступово. Modern Warfare II не цурається використовувати всі вдалі напрацювання з першої частини перезапуску та оригінальної трилогії. Спочатку це поетапні захоплення будинків з нічним баченням, безшумні місії у воді, спецоперація в Амстердамі тощо. Стартова третина гра складається саме з таких завдань. Також вам точно сподобається стелс місія з Прайсом поблизу берегів Іспанії, яка частково нагадує його пригоди у Прип’яті з оригінальної Modern Warfare. Можна ще виокремити завдання, де нам потрібно провести Ґоуста по ворожій базі за допомогою камер спостереження, даючи йому вказівки. Це було у першій частині перезапуску і місії такого типу непогано вписуються у тактичний тон, який задає Modern Warfare II на початку. Наче круто, але все одно “вже було”. Наче в Infinity Ward перестали думати над чимось свіженьким і просто давлять лише на спогади.
Темп суттєво підвищується у середині історії, де уже потрібно захопити штурмом пускову установку на кораблі, втекти з в’язниці та відтворити сцену з фільму «Шалений Макс: Дорога гніву». Остання гідна окремої згадки, навіть попри те, що довгих погонь, зокрема на човнах, у всіх попередніх Modern Warfare вистачає. У MWII розробники вирішили зробити її настільки довгою, що починається вона з перестрілки догори дриґом, а продовжується типовим відстрілом ворогів з пересадками між машинами аж до ухиляння від розкиданих мін на дорозі у стилі NFS: Hot Pursuit (2002). Якщо ви проходили попередні Call of Duty, вас подібне не мало би здивувати. Та погодьтеся, комбінація екшену й справді доволі вибухова.
Друзі до скону
Зі свіженького також можна виокремити напівстелс місії, де персонаж залишається без зброї. Для того, щоби пройти їх, потрібно збирати різноманітні побутові речі та майструвати з них знаряддя для вбивства. Це можна назвати оновленим досвідом з Modern Warfare (2019), де діти ховалися від російського солдата. Тільки цього разу замість дитини нам дають погратися у «Сам удома» за Соупа. Декілька шматочків скла у його руках можуть замінити ніж, а з побутової хімії він робить повноцінну міну.
Та запам’ятовуються при цьому не якісь ґеймплейні особливості, а саме взаємодія Соупа з Ґоустом. Вони говорять доволі багато один з одним під час спільних місій. Найчастіше такі балачки переростають у типові дружні панчі, які іноді балансують на межі того, аби не перетворити завдання з виживанням на типову балачку за обіднім столом.
І це все вписано в загальну історію зі світовою загрозою, мексиканським наркокартелем та капітаном Прайсом. Втім, все це відчувається наче банальне шліфування попередньої частини. Типова для Call of Duty мішанина цього разу не дає того ж ефекту, як у Modern Warfare (2019), але знову змушує зі зацікавленням чекати на продовження. Тому що Infinity Ward не збирається зупинятися і повертає до життя ще більше добре знайомих нам персонажів. Звістку про це розробники вирішили показати в фінальній катсцені, повторивший трюк із Modern Warfare (2019).
Цьогорічна Call of Duty намагається утримати високу планку безумства в рамках сюжету. Її основними козирями безумовно є повернення Ґоуста та Соупа, яким у кампанії відведений особливий пласт місій. Алюзії на реальний світ може й не будуть близькими нам із вами, адже найчастіше у ваших вухах лунатимуть слова “мексиканський картель”. Втім, коли ви почуєте про співпрацю росіян та іранців, у вашому серці може щось заколоти. Вихід сюжетної кампанії за тиждень до основного релізу для всіх, хто передзамовив гру, — хороше рішення. Доза Call of Duty з непоганим різноманіттям місій, які не зводяться до банального коридорного розстрілу ворогів, сподобається щонайменше фанатам.