Іноді індустрія розваг аж зі шкіри пнеться, аби вразити своїх „жертв“. Часом доходить до абсурду і з’являється серіал про білявку-зомбі-судмедексперта, що жере мізки жертв злочинів і допомагає у розслідуванні. І це я просто переказав зав’язку пілотної частини серіалу яЗомбі, який нещодавно вигулькнув на каналі The CW.

В основу сюжету лягла однойменна серія коміксів від Кріса Роберсона. Як і в оригіналі, мила студентка-медик Лів стала жертвою незрозумілого локального спалаху зомбі і… не пережила його. Однак дівчина не зникла з історії, а повернулася до „життя“, зберігши здоровий глузд.

Жага до чужих мізків, блідий відтінок шкіри та інші атрибути класичного зомбі присутні. Життя Лів пішло шкереберть, і потенційний лікар перетворилася на аспіранта-судмедексперта, Лише так Лів може крадькома поїдати мізки небіжчиків і залишатися притомною громадянкою США. А вчорашній наречений рубається у Dying Light з іншою.

Попри те, що фабула серіалу межує з абсурдом… ні, не межує, вона перебігла межу абсурду стоп’яцот мільйонів тисяч разів… але навіть попри це серіал ближчий до драми, аніж до комедії. Адже нещасна Лів зустріла безліч проблем типового зомбі (привіт, «Тепло наших тіл»), про які ви раніше не замислювалися, адже всі звикли, що зомбі — по той бік барикад, а ми вболіваємо за хороших хлопців, що сховалися у супермаркеті (привіт, «Світанок мерців» чи дебілів на широкій дорозі (привіт, «І мертві підуть»).

Окрім очевидного „Як не виказати, що я жеру мізки людей“ є й проблеми соціалізації, самопізнання, примирення зі собою та безліч усякого іншого. І мабуть, добре, що за основу взято дослідження гуманізму, та прибрано вовкулак/вампірів/привидів, яких було повно у першоджерелі. Можливо, ці смаколики додаватимуться поступово з розвитком сезону.

Екшеном яЗомбі навряд чи потішить, але в пілоті було кілька „рухливих“ сцен. Цікавості відеоряду додають також миловидні актори та сцени видінь Лів. Доволі схоже на медичні ілюстрації з «Доктора Гауза», але дещо… містичніше.

яЗомбі — це непогана альтернатива остогидлим трешакам на тему зомбі-апокаліпсисів. Власне це не про апокаліпсис, а про одного-єдиного зомбі і його спроби бути людиною. До речі, виходить у неї значно ліпше, ніж у багатьох моїх знайомих. Це видиво для глядачів зі здоровим почуттям гумору та тягою до ламання стереотипів.