Sketch Tales на халяву — день 1

Вчора нарешті стартував дочасний доступ довгоочікуваної української пісочниці-розмальовки Sketch Tales. З цієї нагоди на PlayUA триває триденний творчий конкурс, за умовами якого троє найвправніших майстрів слова чи пензля отримають по ключику цієї гри. Протягом першої доби з моменту оголошення конкурсу ми отримали кільканадцять робіт і викладаємо їх усі на ваш розсуд. Що думаєте, є у когось шанси на ключик чи ви б зробили краще?

Alex

1. Жив собі Олекса!
Главредактор хоч куди…
Вирішив пограти у Sketch Tales,
Ти гляди, не проспи.

2. Бідний Олекса лиш не знав,
що лихий міст на нього там чекав.
Ой-ой, чіпляйсь, біжи,
лиш бісів фонтан найди.

3. Ось найшов він сіє чудо,
радості повні штани.
Лиш памятай:
“Бідняк – не герой”
Копійку ту найди і фонтанту поверни.

4. А що робити далі?
Чарівника шукати, покидька старого
Що барви світу відібрав
і пятами накивав.

---

Діма Стасюк

---

Андрій Бурак

---

ВАСЯ ПУПКИН

---

Костянтин Фукс

---

The SkrollsMan

Ми чекали її довго.
Бо це дуже класна гра.
Намалюєш в ній що хочеш.
Навіть вчительку свою,
що вліпила тобі двійку за малюнк на уроці.
Намалюеш собі друга, 
навіть подружку свою.
Що мені тобі казати?
Краще сам ти спробуй.
Бо класніше від Sketch Tales є лише Sketch Tales 2.

---

Олександр Тарасюк

Це творча гра для нас –
Sketch Tales це називають!
Все сповнене прикрас,
Які в уяві лиш бувають.

Все, що потрібно – креативність,
Бо образи ти створюєш у ній.
І лише творча тут активність
Приведе у грі до дій!

Усе, що зможеш намалюй
І покажи життя!
Усіх уявою здивуй,
Прикрась малюнками буття!

---

Denis Rudenko

---

Herodubill UA

Графіка це не головне, насмішила Sketch Tales. Но пограєш в неї трохи, намалюєш велечезні тітьки, зрозумієш що ти геній від Да Вінчі. І свобода тут не хни, і фізику трохи позли. Кінець

---

Александр Детилье

“Зневірилась людина у житті
Зневірилась у світлі та у тіні
Утратило життя всі кольори
Лиш сум та спрага з ним зостались нині

То що ж робить? Де спрага до життя?
Де джерело, що нас всіх направляє?
Не там, де світло творчості бринить?
Не там, де музикант на скрипці грає?

Так, там! І ще, є на холсті
І ще, у строках коду программіста
Воно в Sketch Tales, дивись не пропусти
Ось де є сенс життя, бо то є творчість чиста!”

---

Virys Dead

Сидів я якось за компом, та й захотлось грати
Нема нічого класного, в щоб мені пограти?
Дивився Ігронавтів я, та там побачив диво
Чудову гру, що колихнула, мою фантазію грайливу

Це був Скетч Тейл! Ситянов там сидів
Та про свою гру, захоплено він говорив
Дитинство, малюнки, та інші різні речі
Був дуже радий він, Бо це його прадавня мрія

И я сидів, горіли в мене очі
І я сказав собі, цю гру я дуже хочу!
І гра це дуже класна, відразу сказав я!
Але грошей в мене нема, ну ніякого шиша

Я бігав та гадав, де гроші ці взяти
Може десь, у сусіда, металолома нишком тишком взяти”
Продати нирку, сдати кров, та інші також речі
Бо долар дуже впав зараза, а баксів треба десять

Ти хочешь гру, сидиш і просто ждеш
Всі відео передививсь, від суму в стелю вже плюешь
Та дивишся, о чудо! залишилась фігня
Ще пару дні у буде в стімі вже ця офігенна гра

Та потім нишпориш в кишенях, а там ніфіга
Впадаеш в депресію, і ждеш рятівного круга
Як бачу гру, то серце моє мліє
Та радісно сонечко душу мою гріє

А потім думаю про гроші, та й відразу ридаю
Не побачать мої очі, в живу цього раю
Не побачу поле й кручі, засіяні пісюнами…
Буду чекати Олексу, нервувати, й ждати

Буду я надіятись, на свою вдачу
Хоч погана вона, що кожен день плачу
Як згадаю я про гру, то просто вмираю…
Від розлуки з шедевром, в який вже всі крім мене грають

Буду ждати, та мабудь, посивію скоро
Бо не можу я чекати, результату цього…

---

Вадос Кокос

Олекса – парубок моторний,
але не дуже… от біда!
Поки на міст він виліз чорний –
з’явилась в мене борода…

В Sketch Tales грався він бадьоро,
пройти 2 квеси він зумів.
Скелета вбивши, випадково,
засіяв поле пісюнів =)

Його істота – дивне крісло
із ніжками, мов в таргана.
Вбивала всіх (їй було тісно),
в кінці лишилася одна.

Єдиним другом в цьому світі,
де злий чаклун весь колір вкрав,
була лиш дивна вилко-жінка,
яку він сам намалював…

Тепер і я чекаю дива,
бажаний ключ до тої гри,
в якій уява – твоя зброя,
лиш фантазуй і світ твори!