Минулорічна Resident Evil 2 Remake зірвала неймовірний шквал оплесків від гравців і медіа, відрами збирала нагороди і показала, як саме слід давати нове життя старим іграм. Само собою, після такого цілком закономірним кроком була би реставрація третьої частини RE. От тільки як не чаклуй, фундаментом для рімейку все одно буде першоджерело, а Resident Evil 3 довгий час була отим самим особливим дитям у родині. Тому, якщо ви очікували від Resident Evil 3 Remake повторення торішньої ситуації з пригодами Леона і Клер, то це було даремно. А що ж вийшло в результаті, ми зараз і розповімо.

Все нове — добре забуте старе

Сюжет Resident Evil 3 Remake починається за день до початку подій Resident Evil 2 Remake і закінчується вже після них. Вся історія будується навколо Джил Валентайн, її взаємин з Немезисом і втечею з Раккун-Сіті. Нічого глобального за весь цей час не відбувається. Головна героїня допомагає найманцям Umbrella запустити залізницю, пару разів «убити» Немезиса, отримати вакцину і втекти з міста.

Вкрай простий сюжет, який служить фоном для гри. Загалом, історія у серії Resident Evil завжди була десь на другому плані. Так, звичайно, цікавих моментів вистачало, але передбачити, чим все скінчиться, завжди було досить просто. Resident Evil 3 Remake в цьому плані вірний традиціям серії, але не своєму оригіналу.

Ті, хто грали і пам’ятають сюжет оригінального Resident Evil 3: Nemesis, відразу помітять розбіжності. Їх у Resident Evil 3 Remake повно, тому що на цей раз рімейком займалася не сама Capcom, а її дочірній підрозділ і компанія M-Two. Розробники не стали переносити повністю всю історію, залишивши лише її основу та перетворивши гру в кінематографічний бойовик.

Такий підхід може здатися наругою над оригіналом і каноном серії. Але чесно, Resident Evil 3 Remake сюжетно виглядає набагато краще, ніж оригінальна гра. У тебе є одна цілісна історія, яка тобі логічно пояснює, що відбувається. Звичайно, в якісь моменти починається паралельне оповідання, де дають пограти за другого героя, Карлоса. Але це не виглядає, як щось зайве. Кожен ігровий момент за Карлоса має чітке обґрунтування, хай то його перебування у лікарні чи поліцейській дільниці.

Та все ж краще не порівнювати сюжети Resident Evil 3 Remake і оригінальної гри. Вони повністю відрізняються, уособлюючи собою різні епохи ґеймдизайну та підходи до створення ігроладу і сюжету. Resident Evil 3, який вийшов зараз, у плані сюжету виглядає ефектно, зрозуміло, драматично, а головне — зовсім не набридливо. Історія розвиває ігролад, а не гальмує його, що безсумнівно є плюсом.

Арсенал Смерті

Якщо ж не звертати увагу на зміни у сюжеті, то перед нами все та ж Resident Evil 3 з усіма наслідками. Ігроладно RE3 практично ніяк не змінилася. Розробники не стали винаходити щось нове, а просто перенесли всі старі механіки і додали більше екшену.

Єдине, що може здивувати — це перекати, котрі були і в оригінальній грі. Вони не зовсім очевидні і не завжди корисні. Але в екстренних ситуаціях вони не раз можуть врятувати ваше життя. Особливо корисна їх варіація у Карлоса. Бравий найманець не ухиляється, а проводить контрудар, перекидаючи противника. Дуже корисна здібність.

Сама Джил стала набагато швидшою, ніж Леон або Клер. Але в іншому вона схожа на них аж до дрібниць. Правда, є ще Карлос. З ним інша ситуація. Коли найманець з’являється у грі, він має свій чіткий арсенал. Карлос повільний і більш неповороткий ніж Джил, але це компенсується його силою. А його AR-15 здатна швидко вбивати натовпи зомбі, що буде дуже корисно в одному з фінальних епізодів.

Крім перекатів, когось може здивувати зникнення головоломок і загадок. У серії Resident Evil їх завжди було з надлишком, а тут насилу набереться дві штуки, та й вони вирішуються вкрай просто. Це можна зрозуміти, тому що розробники намагалися зробити гру більш активною. Це рішення швидше спірне, ніж об’єктивно доречне, проте гра сама споруджує для себе рамки, у яких з цікавими квест-румами на кілька годин просто не розвернутися. Локації в грі стали більш лінійними і зменшилися в розмірах. Тож де там ховати загадки і предмети для їх розгадки — це питання.

Найкраще місто на землі

Втім, раз зайшла розмова про локації, то варто сказати, що виконані вони якісно. Буквально з вступних сцен, коли показують Раккун-Сіті, стає зрозуміло, що місту настає кінець. А перше зіткнення з Немезисом лише посилює це відчуття. Вулиці міста, на яких ми проводимо першу третину гри, досить камерні. За розмірами вони навіть близько не зрівняються з поліцейською дільницею другої частини. Але це не заважає їм бути насиченими. На них вистачає подій і речей, які можна зібрати.

Втім, на атмосферність вулиць та інших локацій (лікарня, каналізація, лабораторія) грає і крута деталізація. У кожному магазині або окремій будівлі можна побачити безліч розкиданих предметів, хаос, і звичайно ж зомбі. Причому не всі зомбі є ворогами, деякі з них — просто красива декорація. Можливо, будь Resident Evil НЕ survival-horror, а грою з іммерсивними елементами, то взаємодіяти зі світом було б цікавіше. А так — з усього хаосу навколо можна збирати тільки стандартні для серії речі, як набої, траву і порох.

Зустрічаються і важкодоступні місця, дістатися до яких можна за допомогою якихось спеціальних предметів. Найчастіше там лежить якась зброя або поліпшення з набоями — речі досить корисні на усіх етапах гри. Але краще підготуватися до того, що в залежності від складності їх ставатиме все менше.

А складність в Resident Evil 3 Remake — це буквально наріжний камінь всієї гри, від якого залежать фінальні відчуття. Я починав гру кілька разів, на різних рівнях складності. На “полегшеному” ми навіть пройшли її на стрімах. А от відчуття безвиході та труднощів виникають тільки на “хардкорі”. Саме на ньому найкраще починати гру. Зомбі, як справжні представники свого виду, вмирають довго і неохоче, а не лягають з одного-двох пострілів. На хардкорі відчувається дефіцит припасів, що додає грі те саме відчуття безвиході. Навіть Немезис лякає тільки на найвищому рівні складності, тому що кожне зіткнення з цим няшою перетворюється в гру на виживання, де ти або б’єшся ціною всього, або біжиш. Звичайно, бій з ним треба ставити в пріоритет, бо тільки так можна отримати деякі предмети. Та у втечі нічого ганебного немає. Все ж Немезис — це не Містер Х з Resident Evil 2 Remake. Це не просто переслідувач, який може вас вдарити по голові, а машина смерті. Після кожного зіткнення з Немезісом, він повертається з новим арсеналом, а то і зовсім змінює форму.

Звичайно, багато в чому Немезис не такий настирливий, як його попередник. Але він і не в тій ситуації. Містеру Х доводилося переслідувати нас нехай і в великій, але все ж закритій поліцейській дільниці, де знайти людину не так складно. Немезіс переслідує Джилл по місту, по каналізації, метро і так далі. Він вистежує свою ціль, не відпускаючи її. Втім Немезіс не наганяє страху, його основне завдання — нагнітати атмосферу, а не лякати-лякати. Загалом, страшних моментів у грі не так багато. А більшість з тих, що є — сюжетні.

Після кінцівки вам не запропонують пройти гру в режимі Нова гра+, як це було з Resident Evil 2 Remake, але дадуть переваги для повторного проходження на новій складності, яка відкривається після першого закінчення гри. Правда, щоб її отримати, необхідно виконувати завдання всередині сюжету.

Resident Evil 3 Remake вийшов хорошим. У нього цікаво грати, а відсутність значної частини горор-елементів і велика різниця з оригіналом не відчувається настільки сильно, щоб здатися мінусом. Рімейк сприймається, як сучасна гра, а не реінкарнація класики в новій обгортці. Так було і з другою частиною. Звичайно, комусь це не сподобається. Але ваші очікування — ваші проблеми. Все ж слово “рімейк” означає реалізацію старих ідей у новому, більш сучасному вигляді. І Resident Evil 3 Remake з цим справляється.