Arranger: A Role-Puzzling Adventure — це унікальна 2D головоломка з незвичайним підходом до переміщення світом. Якщо зазвичай у іграх ми рухаємо персонажа, щоб він переміщувався відносно локації, то тут ми рухаємо локацію, аби разом з нею переміщувався і персонаж. Навколо цього побудована купа варіацій загадок з механіками, які використовують цю особливість ігроладу. А живий світ з прописаними персонажами та історія, яка охоплює всю нашу пригоду, без перебільшення зробили Arranger для мене одним з найприємніших ігрових досвідів останніх років.

Історія героїні починається з того, що її, геть крихітну, матір залишає під брамою міста. Після дівчинку знаходить та опікує жінка на імʼя С’юзі, яка називає дитя Джеммою. На відміну від інших містян, наша протагоністка має особливу особливу здібність — совати сегменти світу одночасно зі своїми рухами. Вже у підлітковому віці вона вирішує покинути домівку, щоб знайти відповіді на численні питання щодо свого походження та здібностей.

Спершу ж нам пропонують опанувати ігроладні механіки та здолати деякі головоломки. Джемма не ходить ніжками по локаціях, а натомість рухає частинку світу на якій зараз перебуває, переміщуючись відносно локації по горизонталі чи вертикалі. Разом з собою, вона рухає усі предмети на смужці. Найпростіше це зрозуміти, уявивши мовби земля під героїнею це конвеєрна стрічка. Завдяки цьому ми можемо не лишень пересуватися, а й перетягувати предмети оточення на кнопки, чи переносити мечі з однієї локації в іншу. Усі стіни світу представляють собою телепорти, які переміщують нас до своїх паралельних побратимів, як у «Змійці». Таким чином ми можемо потрапляти в ті місця, куди з першого погляду не могли та швидко рухатися світом, не йдучи напряму, а телепортуючись від однієї стіни до іншої. Цим Arranger нагадала мені Portal, але якби всі портали були завчасно розставлені, а не створювалися самостійно гравцем по одній парі. Звичайно не все так легко, оскільки закріплені предмети можуть блокувати нам прохід вперед по лінії на якій вони розташовані, тому доводиться шукати обхідні шляхи.

З початку і майже до самого кінця наша Джемма не вивчає жодних нових ігроладних механік, а урізноманітнення головоломок відбувається завдяки новим елементам оточення, які подекуди вигулькують на локаціях, щоб більше ніколи нам не трапитися. Наприклад у другій локації нам трапляться подвійні лазери, які відчиняють двері лише коли навпроти них стоїть якийсь предмет, тому потрібно подумати на декілька ходів вперед, як нам і до виходу добратися, і умову відкриття витримати.

Зміна типів загадок відбувається доволі часто, що швидко освіжає ґеймплей та не дає відчути перетриманість, а їхня кількість, креативність та різноманітність дійсно вражають. Хоча й разом із цим складних задач мені не траплялося, усі вони вирішувалися доволі легко. Якщо ж місцями вам буде складно, то в налаштуваннях можна увімкнути опцію з можливість пропускати головоломки: ставиш у світі гри у виділену точку та натиском клавіші підтвердження просто переносишся до наступного сегменту.

Усі битви з босами теж представлені у вигляді своєрідних загадок з сованням різних елементів оточення. Вони побудовані навколо ігроладних механік, які зустрічалися нам в останній локації, таким чином влаштовуючи контрольну перевірку їхнього розуміння. Босфайти не змушують вас поспішати, бо померти у них неможливо, що дозволяє вдосталь поекспериментувати без страху перезапуску.

Проходження Arranger лінійне, хоча в деякі минулі локації вам доведеться повертатися по мірі розвитку історіїі. У них же ви зможете знайти необов’язкові головоломки, якщо вам не вистачить тих, які передбачені в основній кампанії. У кожній локації чимало інших персонажів у розмовах з якими ховаються не тільки елементи історії, а й підказки, що дозволяють краще зрозуміти заковирку конкретного пазлу. Вистачає в балачках і жартів, що подекуди навіть пробивали мене на посмішку. Загалом діалогів багато відносно тривалості гри, але в мене не було відчуття втоми чи філерності від них.

Окремих похвал заслуговує мальований візуал за який відповідальний один із художників відомої Braid — Девід Хеллман. Особливо мені сподобались коміксові замальовки, які нам демонструють в сюжетні моменти, коли героїня потрапляє у інші локації чи починає босфайт. А розслабляючий та містичний саудтрек створює атмосферу першовідкривача у світі повному загадок.

Після 6 годин проходження я залишився зачарований Arranger: A Role-Puzzling Adventure і навіть не міг повірити, що пригода головної героїні Джемми та її друзів закінчилася. Розробники настільки швидко змінювали один тип оригінальних загадок іншими, що від жодної з них я не встигав втомитися. І хоч загадки не стали для мене випробуванням, у творців вийшла чудова пригода на один вечір, яку я можу порекомендувати навіть далеким від жанру гравцям.