Перед тим як викласти чергові новини про сиквел оскарносного і гіпнотичного “Джокера” (Joker) Тодда Філліпса слід пригадати якою була реакція на більшість новин про цей фільм, принаймні до першого тізер-трейлера. Ніхто нічого не розумів, а особливо нащо цей фільм знімають взагалі. А потім сталося оце:
А потім фільм зібрав мільярд, не став тим що прогнозували журналісти і взяв два дуже заслужених “Оскара”. А тепер, власне, про новини. За повідомленням The Hollywood Reporter “Джокер: Безумство на двох” (Joker: Folie à deux), який тільки-но отримав готовий сценарій і підзаголовок буде… мюзиклом. Що саме це означає наразі не знає ніхто окрім кістяка знімальної групи, однак за тією ж інсайдерською інфою підтвердилася ще одна здогадка: у фільмі скоріше за все буде Гарлі Квінн. Яку (за тепер вже не чутками, а трохи більш компетентною інсайдерською інформацією) може зіграти Леді Ґаґа, з якою ведуться переговори.
Коли проходить перше, переможне “ШО?!” (на яке виток цієї новини може бути навіть розрахований) всі три нові параметри сиквелу здаються, насправді, досить логічними. По-перше, в “Джокері” була непереверешена музика Гільдур Ґуднадоттір, яка заслужено взяла “Оскара” у 2020 році. По-друге, одним з продюсерів “Джокера” був Бредлі Купер, чий музичний фільм з Ґаґою в головній ролі “Зірка народилась” (A Star is Born) теж зібрав цілий врожай “Оскарів”.
А по-третє, ще по першому “Джокеру” щедро розкидані цитати на жанри які колись були шалено популярними але зараз є відголосками минулого які особливо сумно виглядають на фоні теперішнього. Фільм Тодда Філліпса оживив жанр character study в стилі 1970-х, майстерно маніпулював відсилками до німих і не тільки фільмів Чарлі Чапліна, змусив кілька поколінь американських глядачів згадати, що вечірні ток-шоу вже не ті, а окремі кадри і цілі сцени фільму ніби прийшли з класичних screwball-комедій. А ще: що це іде по телевізору у досить потужній сцені фільму?..
Класичний мюзикл з Фредом Астером “А чом б й нам не потанцювати” (Shall We Dance) 1937 року, який тепер у багатьох асоціюється з “Джокером” та й взагалі отримав майже що друге життя завдяки фільму Філліпса. Спробуйте-но викинути це тепер з голови:
Слід ще нагадати, що елементи мюзиклу в екранізаціях коміксів DC вже були в “Хижих пташках” (наш огляд), де теж була Гарлі Квінн і назвати їх сильним місцем цього фільму у мене язик не повернеться. Однак якщо хтось і може якимсь абсолютно несподіваним чином змішати мюзикл, скажену драму (так шоб аж в грудях шкварчало і то була не папироска Хоакіна Фенікса) і персонажів з коміксів DC, то це тріо Філліпс-Фенікс-Ґуднадоттір.