Knockout City

Точно в ціль: враження від Knockout City

Автор: PlayUA @playua

Створювати спортивні ігри — справа не з легких. Особливо, коли мова заходить не про якусь престижну й популярну дисципліну, де і так вже є купа симуляторів, а максимально просту розвагу, знайому школярам у різних куточках світу — вибивайла.

У перших трейлерах Knockout City здавалася черговим сумбурним мультиплеєрним екшеном. Однак насправді вона є хай прикрашеною, але повноцінною спортивною грою, де розробникам вдалося як зберегти простору правил вибивайла, так і додати чогось свого.

Інакше кажучи, Knockout City — одна з найприємніших несподіванок року, що з’явилася там, де її не чекали.

На диво, перше, про що я подумав, після того як зіграв декілька матчів на вибивання у Knockout City: “Ubisoft потрібно зробити аналогічно з Roller Champions”. Хоча правила в останній дещо інші, вони все одно сформовані навколо декількох основних механік з м’ячем. От тільки Roller Champions зараз на хтозна-якій стадії розробки без дати релізу. То що потрібно грі від Ubisoft? Більшість рішень, які зараз є у Knockout City.

Так, це гра про вибивання опонентів м’ячами! Knockout City не старається бути чимось більшим, аніж вона є, принаймні на старті свого життя. Наприклад, Rocket Arena намагалася, все одно потрапивши до EA Play через короткий проміжок часу. В цьому плані Knockout City радше нагадує Destruction AllStars на рівні “такими проектами можна просувати підписку”. Ще можна згадати про Bleeding Edge в Xbox Game Pass, але у цього проекту інша структура, яка, перш за все, базується на класах, персонажах та їхніх вміннях. Для підтримки Bleeding Edge ще й потрібно набагато більше ресурсів, оскільки такі ігри варто оновлювати та шліфувати куди частіше. Додаткове навантаження на Ninja Theory при активній розробці Hellblade 2 ні до чого хорошого би не привело. Отож, RIP Bleeding Edge.

Все описане вище підводить до кількох думок. Knockout City — це проект:

  • в основі якого є лише механіка гри на вибивання м’ячами. І це добре, бо дозволяє концентрувати увагу розробників не на вивіреному балансуванні десятків персонажів та вмінь, а додаванні нового контенту, зокрема режимів, предметів для кастомізації тощо.
  • у якому є достатньо аспектів, щоби зацікавити гравця зі старту — як ґеймлейних, так і візуальних (непогана кастомізація персонажів, безкоштовна бойова перепустка);
  • який робить ставку на масовість за рахунок підписки EA Play, безкоштовного пробного періоду та доступної ціни. Це доводять понад 2 мільйони користувачів, які уже зіграли в неї.

Гаразд, тепер давайте про екшн. Не здивую вас, але у Knockout City потрібно жбурляти м’ячем у супротивника. Боїтеся промахнутися? Всі кидки тут з автоприцілюванням, тому клавіатура та миша не домінують над ґеймпадом. Увірватися у бій можна навіть без туторіалу, більшість рухів інтуїтивно зрозумілі. Втім, з часом ви зрозумієте, що можете закручувати м’яч, використовувати ультимативну здібність або навіть іншого гравця замість м’яча. Якась із цих ґеймплейних особливостей може зіграти вирішальну роль в певний момент.

Різні типи м’ячів, наприклад, куля-клітка, створюють додаткові правила на арені. Піймавши ворога в таку сферу, можна викинути його за межі локації, а це автоматично знешкодить супротивника без потреби двічі влучати в нього для вибивання. Іноді ривок кращий, аніж банальне перехоплення ворожого м’яча в польоті (так, таке також є), а на забущений від пасу кидок зреагувати куди складніше.

І тут акцент зміщується на слово “команда”. Зазвичай у командних сутичках починається сумбур, який може зіграти вам на руку або поховати останні шанси на перемогу. Коли одночасно стикаються всі учасники дійства, когось точно знешкодять. Найчастіше це відбувається тому, що гравці однієї команди одночасно кидають одразу декілька м’ячів у супротивника. Зреагувати і ухилитися ривком від такої купи м’ячів майже нереально. Не хочеш, щоби твою дупцю підбили? Використовуй фізичні укриття. Добре хоч  арени побудовані так, що знайти якусь колону або закуток доволі просто. Потрібно лише триматися подалі від порожніх ділянок поля.

У сутичках сам-на-сам можна зрозуміти, що м’яч у руках супротивника — це не перевага, а відповідальність. Кулю завжди можна перехопити чи вибити з рук, а от перехитрувати та знешкодити ворога не так уже й просто. Головне — не ловити ґав, бо дуже часто на аренах є ділянки, куди можна провалитися і впасти в безодню. Це автоматична смерть і очко ворожій команді.

Поки що у Knockout City був лише один додатковий режим з вибиванням та збором діамантів. У гри хороший потенціал, а за рахунок своєї варіативності та створення ігрових ситуацій відчуття надокучливості не виникало. На диво, це чудовий сесійний проект для того, щоби вбити час. Він взявся нізвідки і дав те, чого можна лише бажати від подібних ігор. У всьому іншому ви можете переконатися самі, адже безкоштовний пробний період досі триває.

Knockout City зачепила мене, коли на одному з Nintendo Direct гру анонсували для Switch. Проект виглядав драйвово і приваблював швидким темпом, мені бракувало чогось такого на платформі. І за першими враженнями мої очікування повністю виправдані.

Основою мого захвату став короткий та динамічний формат матчів. У звичайному режимі ви граєте до двох перемог по 10 балів командами по 3 гравці. Кожен раунд — 5 хвилин, тобто матч загалом триває до 15, а переважно менш як 10. Я віддавна шукав гру такого формату для близьких моєму серцю платформ, щоб в особливо важкі періоди дня могти відірватися від роботи на 20 хв, звільнити голову і отримати заряд позитивної енергії.

Поки я награв буквально дві-три години, і складно сказати, чи не обридне мені Knockout City за тиждень-півтора. Проте вже зараз у сутичках із противниками я помічаю зростання своїх навичок та зміну стилю гри. Knockout City легка в освоєнні, але коли доходить до штовханини, в якій бере участь четверо або п’ятеро гравців — навички гри грають велику роль. І тут вже треба на повну використовувати стрибки, ухиляння, перехоплення та навіть намагатися схитрувати. Окремо вразила введена ігротворцями можливість скручуватися в м’ячик, який потім метають товариші по команді (або вороги) з подвоєною шкодою від попадання. Граючи в соло, рідко виходило так скооперуватися, але завдяки простоті інтерфейсу часом вдавалося порозумітися з тіммейтами на ходу і вибудувати потужні та динамічні комбінації.

Спочатку я помирав частіше, ніж комарі погожої літньої ночі. Тому на перші кілька матчів обрав тактику гри від захисту. І тільки пізніше, освоївшись і розігнавшись, зі змінним успіхом почав агресивну гру. Мапи приємно заволікають своєю багаторівневістю. Усі бачені мною мали щонайменш три «поверхи», і нападу слід було очікувати звідусюди. Це пришвидшує й без того високий темп гри та змушує постійно ганяти локацією у пошуках м’ячів та противників, бо сховатися і відсидітися не вийде. Та й часу забракне. Саме тому я швидко змінив тактику зі захисної на агресивну, намагаючись розділити противників і знищити їх по одному. Уже пізніше навички гри виросли до того, що виходило розбиратися з 2-3 за раз.

Коштом не надто різноманітного інструментарію, порівняно швидко гравець виходить на хороший рівень гри. Саме тоді роль механічних навичок зменшується і в хід іде хитрість. Тільки відіграючи нахабного лиса, вам вдасться вийти сухим з води та обвести всю ворожу команду довкола пальця. У такі моменти як ніколи відчуваєш себе переможцем, і саме тоді особливо приємно отримувати звання MVP.

У Knockout City класно зроблений інтерфейс. Усі необхідні елементи максимально помітні, тому я завжди чітко бачу, звідки на мене нападають, де союзники, а де суперники. У командних шутерах я часто надто пізно розумію, з якого боку в мене стріляють, а тут часу вистачає на те, щоб зафіксувати загрозу та прийняти рішення.

Окремо слід сказати, що Knockout City варто спробувати бодай через невисоку ціну на платформах, де є EA Play. Я починав свої враження з того, що хотів пограти на Switch.  Та все ще не певен, що хочу купувати гру за повну вартість для цієї платформи, коли можу грати, доки не обридне, завдяки підписці на PS4. Мабуть, потестую Knockout City деякий час так, а там уже й вирішу.

Якщо підсумовувати, то я знайшов немов зроблену для мене сесійку, яка дає властиві мобілкам вкрай короткі ігрові сесії на зручних для мене платформах і з властивим їм розмахом. І вам я також неодмінно раджу за нагоди спробувати Knockout City.

Останні статті

Арт-челендж “Містична локація” від AB Games, Wacom та Games Gathering

Автор: PlayUA

Що можна виграти на PlayUA у червні?

Автор: Зімін Антон

Враження від фільму «Тихе місце 2»

Автор: PlayUA

Тихе місце 2 / A Quiet Place: Part II (2021)

Acer представляє ноутбуки Swift X з відеокартами NVIDIA GeForce RTX серії 30 та тонкими й легкими корпусами

Автор: Віталій Тарнавський

VinBookFest 2021: Чим вразила книжкова оаза посеред Вінниці?

Автор: Микола Єрьомін

Більше ніж просто ноутбук: які додаткові фішки може мати ваш лептоп?

Автор: PlayUA

ГІ*НО: враження від «Армії мерців» Зака Снайдера

Автор: PlayUA

Армія мерців / Army of the Dead (2021)

“Хрещений батько” Overwatch — хто він?

Автор: PlayUA

Overwatch Jeff Kaplan

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: