Уже класична робота Девіда Кушнера, «Володарі Doom», вийшла українською у видавництва MAL’OPUS. Наводимо уривок з цієї книги, щоб розігріти ваш апетити перед прочитанням повної версії. Уривок розповідає історію однієї ночі, коли Крамак зміг… а Ромеро… Super Mario Brothers 3… коротше, краще прочитайте! Але будьте обережні, там трошки 18+.

А придбати «Володарі Doom» можна на сайті видавництва MAL’OPUS.

[…] Кармак уявив, як дивиться на екран комп’ютера, де персонаж біжить праворуч під блакитним небом. Якщо персонаж пробіжить достатньо далеко, біла пухка хмаринка зрештою промине над його головою. Комп’ютер створював цей ефект у дуже незграбний спосіб. Він перемальовував кожен блакитний піксель на всьому екрані, починаючи з верхнього лівого краю й аж до кінця — по пікселю за раз; проте єдиним, що дійсно змінювалося, була біла пухка хмаринка на небі. Комп’ютер не міг інтуїтивно вигадати легший спосіб виконання завдання лише тому, що це здавалося доречним. Тоді Кармак утнув дещо ще крутіше. Він обманом навчив комп’ютер працювати ефективніше. Кармак написав код, який змусив комп’ютер думати, що, наприклад, сьомий тайл зліва насправді був першим тайлом на екрані. Відповідно комп’ютер починав промальовувати саме там, де цього хотів Кармак. Замість того, щоби пережовувати десятки однакових пікселів на шляху до хмаринки, комп’ютер міг почати із самої хмаринки. Аби впевнитися, що гравець відчуватиме ефект плавного руху, Кармак додав іще один штрих: він наказав комп’ютеру намалювати смужку з блакитних тайлів поза правим краєм екрана й зберегти її в пам’яті на випадок, коли гравець рухатиметься в цьому напрямку. Оскільки тайли були в пам’яті, вони могли швидко з’явитися на екрані без перемальовування. Кармак назвав цей процес «адаптивним оновленням тайлів».

Том миттю збагнув: тепер вони могли зробити Super Mario Brothers 3 на ПК! Ніхто, ніде й ніколи ще не зміг примусити ПК робити таке. А тепер вони могли зробити це просто тут, просто зараз — узяти свою улюблену відеогру й хакнути її так, щоби вона запрацювала на комп’ютері. Це була ледь не революційна диверсія, як він гадав, особливо враховуючи те, яку твердиню Nintendo звела навколо власної платформи. Не було способу скопіювати гру Nintendo на ПК так, як, скажімо, музичний альбом. Але тепер вони могли відтворити її тайл за тайлом, звук за звуком. Це був небачений хакерський прорив.

— Зробімо це! — вигукнув Том. — Зробімо прямо зараз перший рівень із Super Mario!

Він запустив Super Mario на телевізорі в офісі Gamer’s Edge та почав грати. Потім відкрив редактор тайлів, який вони запускали на своїх ПК. Так само як хтось копіює відому картину, він відтворював кожен піксель першого рівня Super Mario на ПК, періодично натискаючи паузу на Nintendo, щоби зафіксувати зображення. Він переніс усе: золоті монетки, пухкі білі хмаринки; змін зазнав лише персонаж. Він вирішив не перемальовувати Маріо, натомість узяв стокову графіку, яка була в Dangerous Dave. Тим часом Кармак оптимізував код для сайдскролінгу й додавав особливості гри, які Том викрикував йому, сидячи перед телевізором. Випивши з кількадесят банок дієтичної коли, вони завершили перший рівень. На годиннику була 5:30 ранку. Кармак і Том зберегли рівень на дискеті, поклали її на стіл Ромеро й пішли додому спати.

Ромеро прийшов до офісу о десятій ранку й побачив на клавіатурі дискету зі стикером: «Введи DAVE2». Він упізнав почерк Тома. Ромеро вставив дискету у свій ПК й увів розташування файлу. Екран почорнів, а тоді оновився зі словами: DANGEROUS DAVE IN «COPYRIGHT INFRINGEMENT».

З одного боку від слів був портрет Небезпечного Дейва в червоній кепці й зеленій футболці. З іншого — суворий суддя, що розмахував молотком. Ромеро натиснув пробіл, щоби побачити, що буде далі. Аж ось воно, знайоме середовище Super Mario Brothers 3: блідо-блакитне небо, пухкі білі хмаринки, густі зелені кущі, анімовані тайли з невеличкими знаками питання, що рухаються з боку в бік, і, на диво, його персонаж, Небезпечний Дейв, стоїть напоготові внизу екрана. Ромеро натиснув стрілочку на клавіатурі й походив Дейвом, завваживши, як той плавно рухається. Тоді йому зірвало дах.

Ромеро ледь дихав. Він сидів у кріслі з пальцями на клавіатурі й рухав Дейва туди-сюди, намагаючись знайти проблемні місця й переконатися, що все це неправда, що Кармак не зміг повторити те саме, що зробила йобана Nintendo; Ромеро намагався переконатися, що Кармаку не вдалося втілити мрію кожного геймера у світі — здійснити прорив, досягти того ж успіху на ПК, що й Mario на консолях. Завдяки Mario Nintendo була за крок від того, аби скинути Toyota з п’єдесталу найуспішнішої японської компанії, заробляючи понад 1 мільярд доларів на рік. Шіґеру Міямото, творець серії, був бідним хлопчиком з японського села, а згодом став видатною постаттю на зразок Волта Діснея в ігровій індустрії. Super Mario Brothers 3 продалася тиражем у 17 мільйонів копій — це еквівалент сімнадцяти платинових альбомів, чого досягали лише артисти рівня Майкла Джексона.

Ромеро бачив, як усе це лине перед ним: його майбутнє — їхнє майбутнє — проминало кімнатою в яскравих кольорових мріях. ПК були популярними. Вони щодня з’являлися в дедалі більшій кількості домівок. Невдовзі вони перестануть бути предметом розкоші й стануть звичайним домашнім пристроєм. І що як не дивовижна гра допоможе зробити комп’ютер приємним додатком до повсякденного життя? З таким хітом люди не мали б більше купувати консолі Nintendo; вони могли просто інвестувати в ПК. І ось Ромеро сидів у малій паскудній офісній будівлі в Шривпорті й дивився на технологію, що допоможе зробити перші серйозні ігри для ПК. Він бачив їхню долю, він бачив їх у ролі Майбутніх багатіїв. Це так його приголомшило, що він не міг поворухнутися, не міг встати з крісла. Він був у захваті. І лише коли Кармак прийшов до офісу за кілька годин, Ромеро зумів повернути дар мови. Він хотів сказати своєму другові, своєму геніальному колезі, своєму ідеальному ігровому партнерові лише одне.

— Це воно, — промовив він. — З нас досить!

Замовити книгу «Володарі Doom» можна на сайті видавництва MAL’OPUS.