УСЕ ПАЛАЄ: про волю до перемоги

На моєму годиннику зараз 7:40. Кілька хвилин тому закінчився матч між Natus Vincere і Vici Gaming на The International 5. Довга, виснажлива і подекуди феєрично ідіотська гра, заради якої варто було не спати всю ніч.  І тепер, коли все вже позаду, кортить покласти монокля на стіл і висловитися, як уболівальник.

Це печерний курвокапець. І дуже болісний

Річ не в тому, що NaVi дико втягнули весь груповий етап, бо займалися чим завгодно, крім власне підготовки до змагання. Не в тому, що команда невиправдано перебірлива в кадрових питаннях. І тим паче не в тому, що NaVi давно вже стали заручниками власного іміджу.

Просто чотири людини зі шкіри пнулися з метою перемогти. Але команда складається з п’яти гравців. І отой п’ятий чувак хотів чогось іншого — милуватися метеликами, заробити на тоталізаторі, відпочити за чужий кошт, не знаю, та й не дуже важливо. Головне те, що в ту єдину вирішальну мить він не йшов до перемоги зі своїми товаришами по команді, а зняв штани і методично срав на голову всім — товаришам по команді, організації та легіонові вболівальників. Але це ж не якийсь довбограйський паблік чи третьосортний турнір, де грають лише задля грошей. Агов, це розтриклятий чемпіонат світу, і зараз у вас матч за життя, а не penis canis! Чим ти думаєш, 3,14Дарусю?

Кілька років тому завдяки NaVi я пізнав смак справжнього уболівання. Не того школярського шанування переможців і постійної зміни фаворитів, а плекання любові до команди попри всі їхні негаразди і ганьбу. В цьому суть уболівання — що би не сталося, ти завжди за свою команду, зі своєю командою, доки вона жива і здатна боротися. Ти, як і сотні, тисячі інших, підкидаєш дрова у вогонь, котрий палає щоразу, як твоя команда стає до бою. Маленька свічка чи здоровезна ватра — неважливо, доки цей вогонь горить і доки підкидають дрова.

Але цей вогонь може опинитися в глибокій і темній дупі, якщо хтось із команди забуває про те, задля чого воно все затівається. Що би потім не казала ця людина, як би не виправдовувалася чи шукала винних збоку — все втрачено, бо саме цей суб’єкт здався першим.

І знаєте, це стосується не тільки сьогоднішньої гри NaVi, яка навіть не була розчаруванням: хлопці зробили все, що змогли, просто з ними був один мудак. Це стосується не лише Доти і не лише спорту, а й будь-якої спільної справи, де є команда. Навіть редакції PlayUA.

0/7/0 — це яскравий показник, що нема бажання працювати в команді та рухатися вперед, долаючи внутрішні труднощі. Що людина на словах може любити цю справу, але не хоче нею займатися. Бо якби хотіла, то щось би робила, а не ошивалася збоку коричневим кавалком, створюючи ілюзію своєї причетності.

Не знаю, як воно буде далі в стані NaVi, але щодо PlayUA маю прохання до вас, любі читачі-глядачі-уболівальники: якщо хтось у команді почне милуватися метеликами замість того, щоби пітніти разом з іншими, не посоромтеся сказати цього вголос. Бо без “дров”, що їх підкидають уболівальники, не буде того вогню, що горить в серцях команди.

Читайте також

Битва десятиріччя: NAVI 2010 проти NAVI 2020

NaVi 2010 vs NaVi 2020: Українська організація влаштує двобій легендарних команд

Edward повертається у CS:GO?

Найкращі моменти Natus Vincere на WePlay Clutch Island

Navi

Natus Vincere — переможці RMR турніру WePlay Clutch Island

S1mple

NaVi вийшли в ґранд фінал WePlay Clutch Island

NaVi помстилися за програш: підсумки групової стадії WePlay Clutch Island

Перебудувати гру за 24 години: Natus Vincere дають жару на WePlay Clutch Island

Популярне