У що могли грати діти за часів радянського союзу? Як вони розважалися, беручи до уваги, що іноземні іграшки та ігри залишалися недоступні? Серед ігор, особливою був популярним “Морський бій” — гра на папері, коли годинами можна було сидіти та комбінувати розташування власних кораблів і стріляти в кораблі супротивника задля перемоги.

Але не тільки ця гра мала попит серед тих, хто прагнув розважитися. По суті, існувала достатня кількість варіантів, які дозволяли урізноманітнити дозвілля. Йдеться не тільки про книги та журнали. Що можна сказати саме про ігрові варіанти розваг? Розглянемо те, що користувалося попитом саме за часів Союзу і те, що вже прийшло у дев’яності, коли нарешті зруйнували кордони та люди побачили світ за межами колишньої імперії. Багато з того еволюціонували в сучасні додатки на телефонах, а щось лишилось концептуально без змін.

Найбільш поширені ігри саме за радянських часів

Отже, якщо брати найбільш поширені ігри, то варто зазначити наступні:

• Гра у хокей, коли можна було грати мініатюрними фігурками хокеїстів. Доведеться закинути шайбу у ворота, керуючи для цього ручками для напрямку;
• Гра у футбол, де головна суть полягає у тому, щоб «відтягувати» фігурки на пружині, запускаючи м’яч іншому учаснику. Якщо вийде потрапити одразу у ворота, то це буде здорово;
• Вже згадували про морський бій. Причому грати можна не тільки на папері. Паралельно було розроблено настолку, де можна було брати участь за таким же принципом, що і намалювавши ігрову пригоду;
• Існував такий собі симулятор, який дозволяв відчути себе водієм автомобіля. Завдяки обертовому диску, створювалася ілюзія, що ви дійсно їдете. До того ж можна було натиснути на педаль, тримати кермо, перемикати коробку передач;
• Також можна було скористатися маленьким ткацьким верстатом. Завдяки такій розвазі можна було наглядно дізнатися про ткацтво;
• Якщо прагнули зіграти у щось дійсно специфічне, тоді вибирали гру Морзе. Завдяки їй випадала можливість дізнатися особливості радіозв’язку.

Також була можливість пограти у мініатюрні кеглі, фігурками бегемотиків, міні більярд та інші ігри. Час йшов, почали виникати нові іграшки, які захоплювали ринок. Особливо, коли СРСР не стало і до рук дітей потрапили розваги, яких вони до цього не знали.

У що саме  могли грати ті, хто народився у 80-их?

Існує покоління, яке народилося за радянських часів, але практично не жили у тих умовах. Для таких дітей особливе значення тамагочі яке з перших днів появи, зуміло завоювати шалену популярність, яка тривала досить довго.

Що собою представляло тамагочі? Йдеться про електрону віртуальну іграшку, яка була створена за дійсно унікальною концепцією, мала свій неперевершений вплив. Створили це диво в Японії у середині 90-х років. Невеличкі пристрої набули величезної популярності серед дітей та підлітків. Без зайвої скромності можна назвати символом цілої епохи.

Та чи все було так чудово при використанні тамагочі? Там де представлений позитив, знайдеться місцем и негативним моментам. На території колишнього СРСР така іграшка користувалася величезною популярністю.

Але навіть така шалена популярність не могла зрівнятися з тим, наскільки любили тамагочі у Кореї та в Японії. Аж занадто любили… що часом доходило до страшних вчинків.

Справа в тому, що у деяких випадках, власники тамагочі доходили до того, що коїли суїцид. І якби не звучало дивним та незрозумілим, але причина самогубства полягала у тому, що їх тамагочі помирав. Діти повинні виростити маленьке створіння (кошеня, дракона, мишеня) та інших, слідкуючи за тим, що створіння вчасно їло, спало і не померло без нагляду. Деякі власники віртуальних улюбленців брали все занадто близько до серця.

У минулому тамагочі можна було купити практично де завгодно. Навіть у продуктових магазинах ці дрібнички продавали. Сьогодні ж крихітні гаджети є можливість купити в інтернет-магазині. Причому ціна може коливатися, починаючи від 150 до 2000 гривень.

Іграшка йо-йо, що дозволяла виробляти трюки

Пройшов деякий час і популярність тамагочі дещо впала. На зміну приходили інші іграшки. Наступний «бум» іграшок серед школярів прийшовся на йо-йо. Кругла іграшка на нитці, яка могла крутитися й літати за бажанням власника. Два диска, що скріплені на одній осі. Йо-йо також завоювало визнання на деякий час, тримаючи першість. Можна було спостерігати, як школярі на перервах виробляли різні трюки з цією іграшкою. І треба сказати, що деякі з них були дійсно складними.

Чарівна Барбі — втілення мрій маленьких дівчат

Прекрасна Барбі зуміла зачарувати дівчат ще у шістдесяті роки двадцятого сторіччя. Але для дітей колишнього радянського союзу, вона стала доступною тільки у 90-х. Лялька з довгими ніжками виглядала ідеально, миттєво завоювавши серця юних модниць. До того ж можна було купити не просто ляльку, а цілий комплект, разом із одягом, крихітними меблями та іншими.

Не варто забувати і про хлопців, в яких мрії втілювалися у фігурках трансформерів. Іграшки, які здатні були перетворитися на роботів, машини, літаки. Збирати та розбирати цих красенів можна було скільки завгодно. До речі це позитивно впливало на розвиток дрібної моторики та на інженерне мислення.

Кіндер Сюрприз — справжня інтрига дитинства

У 90-ті роки надзвичайною популярністю користувалися чарівні шоколадні яйцф. Кіндер Сюрпризи не просто надавали змогу поласувати солоденьким шоголадом. Всередині знаходився сюрприз. Фігурки бегемотиків, акул, пінгвінів, левенят. Такі колекція втілювали гордість для власника. До того ж цінилися навіть жовті бокси, бо їх могли використовувати для того, щоб зберігати бісер та інші дрібниці.

Варто сказати, що у той час, іграшки всередині шоколадних яєць дійсно заслуговували уваги. Фігурки були якісними, красивими та оригінальними. Як то кажуть «у наш час такого не роблять», хоча зараз в іграшках немає нестачі.

Сьогодні деякі дорослі ностальгують за іграшками минулого, розшукуючи та купуючи іграшки дев’яностих років та ті, що були створені раніше. Щоб знову пограти у тамагочі, покрутити йо-йо чи спробувати сили, намалювавши морський бій на папері.