zelensky cannes 01

Усі відсилки в промові Володимира Зеленського на церемонії відкриття 75-го Каннського кінофестивалю

Автор: Зімін Антон @AtorZN

Учора, 17 травня 2022 року, президент України Володимир Зеленський виступив з промовою на церемонії відкриття 75-го Каннського кінофестивалю перед світовими режисерами, акторами, продюсерами та іншими важливими та легендарними персонами у світі кінематографу. Як і завжди, у промовах президента були присутні тематичні відсилки, історичні факти тощо. У випадку з промовою на кінофестивалі, вона була пронизана референсами до важливих фільмів в історії кіно. Ми вирішили розібрати промову та виписати всі, так би мовити, великодки з неї.

Англомовний текст промови президента можна прочитати тут. А відеозвернення солов’їною можна подивитись нижче.

I will tell you a story

“Я розповім вам історію / I will tell you a story”. Саме з цих слів починається купа голлівудських і не тільки фільмів. Про це сказав і сам президент. І багато таких фільмів закінчується фразою “Але це вже зовсім інша історія / But that’s another story”. Віримо, що в нашому випадку це буде саме так, і ця інша історія розповість про те, як всі ми відбудовуємо нашу нову, свіжу, квітучу і вільну Україну, а світ забув про існування та навіть назву країни-агресора, як страшний сон.

This battle began with the arrival of the train

“Битва почалась із прибуттям потягу / This battle began with the arrival of the train”. Очевидно, що це відсилка до німого короткометражного (всього 48 секунд) фільму братів Люм’єр — “Arrival of a train at La Ciotat / Прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота”, прем’єра якого відбулась 06 січня 1896 року в Парижі. Саме цей фільм вважається початком існування кінематографу, адже це був “перший показ на плоскому екрані руху в перспективі”.

Хоча варто справедливо згадати, що Луї-Жан та Огюст-Луї-Марі-Ніколя (так, це повні ім’я братів Люм’єр) майже за рік до того, 22 березня 1985 року, показали свій дійсно перший фільм “Вихід робітників з фабрики Люм’єр / La Sortie de l’usine Lumière à Lyon”.

The Great Dictator

Така промова не могла обійтись без згадки про перший фільм, в якому ми почули голос великого британського комедіанта Чарлі Чапліна — “Великий Диктатор / The Great Dictator”, прем’єра якого відбулась 15 жовтня 1940 в Нью-Йорку.

Людська ненависть пройде, і диктатори помруть, і влада, яку вони відібрали у людей, повернеться до людей. І поки люди вмирають, свобода ніколи не загине…
The hate of men will pass, and dictators die, and the power they took from the people will return to the people. And so long as men die, liberty will never perish…

Сер Чарльз Спенсер Чаплін молодший був сценаристом, режисером, продюсером та виконавцем головної ролі в цьому фільмі.

Саму цитату, яку озвучив Володимир Зеленський, взято з фінальної промови диктатора у фільмі.

You smell that? Napalm, son

Говорячи про жахи війни, Володимир Зеленський процитував підполковника Білла Кілґора з фільму Френсіса Форда Копполи “Апокаліпсис сьогодні / Apocalypse Now” (1979). Фільм знято за сценарієм режисера, який у свою чергу був перепрацьованим романом Джозефа Конрада “Серце Темряви / Heart of Darkness”. В основі сюжету кіноадаптації лежить історія капітана американської армії Вілларда, зіграного Мартіном Шином, якого відрядили у джунглі Камбоджі, щоб знищити божевільного полковника Курца, роль якого виконав Марлон Брандо. Курца звинувачують у вбивстві офіцерів союзницької південнов’єтнамської армії та в очолюванні загона місцевих жителів.

Відчуваєш? Напалм, синку. Цей запах ні з чим не сплутаєш. Полюбляю запах напалму зранку…
You smell that? Napalm, son. Nothing else in the world smells like that. I love the smell of napalm in the morning…

Фільм отримав низку номінацій та нагород на церемонії “Оскар”, фестивалі в Каннах, “Золотий Глобус” тощо та став безсмертною класикою кінематографу. Величезна кількість сцен та операторських прийомів стала повторюватись у численних фільмах аж донині.

Культову цитату взято зі сцени на пляжі. Френсіс Форд Коппола на прем’єрі фільму сказав:

Я створив витвір мистецтва і не зміг би зробити краще… Я знімав фільм, як американці вели В’єтнамську війну: на деякі речі витрачав грошей більше, ніж було потрібно, та потихеньку сходив з розуму

They all want to be better Nazis than Hitler…

Ця фраза відсилає нас до іншого фільму про жахи війни, цього разу до Другої світової — “Піаніст / The Pianist” (2002). Фільм є біографічним і розповідає про Владислава Шпільмана — одного з найкращих піаністів Польщі 30-х років. Владислав Шпільман мав єврейське коріння та пережив нацистську окупацію Польщі. Роль Шпільмана виконав Едріан Броуді.

Усі вони хочуть бути кращими нацистами, ніж Гітлер…
They all want to be better Nazis than Hitler…

Фільм засновано на мемуарах Владислава Шпільмана “The Death of the City”. Режисером фільму є Роман Поланський. “Піаніст” отримав головну нагороду Каннського кінофестивалю у 2002 році та три статуетки “Оскар” в категоріях “Найкращий режисер”, “Найкращий актор” та “Найкращий адаптований сценарій”.

Цю фразу герой Едріана Броуді говорить коли бачить на дверях кафе, в яке він прийшов зі своєю дівчиною, щоб пригостити кавою, табличку про заборону входу для євреїв. Побачити цю сцену можна на відмітці 03:53.

They have sown Europe with corpses

Цього разу нас відсилають до італійського кінематографу. Фільм Роберто Росселліні “Рим, відкрите місто / Roma città aperta” (1945) розповідає історію невеликої групи людей, плани на майбутнє яких руйнуються вщент, як тільки німецькі війська входять у Рим під час Другої світової війни.

Вони нікуди не доходять, а лише вбивають, вбивають, вбивають! Вони засіяли Європу трупами…
They can’t get anywhere but kill, kill, kill! They have sown Europe with corpses…

Сценарій до фільму написали легендарні Роберто Росселліні, Федеріко Фелліні і Серджо Амідеі. Фільм отримав кілька нагород, в тому числі Гран-Прі Каннського кінофестивалю у 1946 та був номінований на “Оскар” в категорії “Кращий сценарій”. “Рим, відкрите місто” вважається еталоном та відправною точкою в розвитку італійського неореалізму.

Цю фразу говорить німецький офіцер — капітан Гартман. Він говорить це про себе та свій досвід (тобто він говорить “we / ми” замість “they / вони”), чим намагається марно покаятися перед присутніми в кімнаті військовими німецької армії, що очманіли від неприкритої правди. Цитату можна побачити тут на позначці 01:28:24.

War is war, and Hell is Hell

Тепер ми переносимось до військових телесеріалів. Цього разу до серіалу MASH. Серіал “Mobile Army Surgical Hospital / Мобільний армійський хірургічний шпиталь” виходив 11 років, з 1972 до 1983 (11 сезонів = 256 епізодів). Серіал розповідає про життя військового пересувного хірургічного шпиталю, розташованого в Південній Кореї під час Корейської війни.

Війна — не Пекло. Війна — це війна, а Пекло — це пекло. І з-поміж них двох війна значно гірша…
War isn’t Hell. War is war, and Hell is Hell. And of the two, war is a lot worse…

Серіал було створено Ларрі Саймоном Ґелбертом за мотивами роману Річарда Гукера “MASH: A Novel About Three Army Doctors”, він отримав неймовірну кількість нагород “Еммі”, 8 “Золотих Глобусів” і десятки номінацій.

Цю фразу говорить один з головних героїв серіалу — капітан і головний військовий хірург Бенджамін Франклін Пірс (Benjamin Franklin Pierce) за прізвиськом Hawkeye, якого зіграв Алан Алда. Також він пояснює, чому вважає саме так. Цю сцену варто подивитись повністю, хоча нам з вами ця істина, на жаль, і так відома.

Також президент України згадав “Життя прекрасне / La vita è bella” (1997), фільм італійського режисера Роберто Беніньї. Також Беніньї був сценаристом фільму і зіграв головну роль. Це трагікомедія, в якій головний герой на ім’я Ґвідо проходить через жахи війни та концентраційних таборів разом зі своїм сином.

Багато українців стали Ґвідо та намагаються пояснити дітям, чому їм доводиться ховатись у підвалах.
Many Ukrainians have become Guido and are trying to explain to children why they have to hide in the basement.

У фільмі батько усіляко робить так, щоб син не звертав увагу на те, що відбувається навколо, і намагається перетворити все на гру, призом в якій буде танк. Фільм майже одразу став класикою та отримав дуже багато нагород, в тому числі “Оскар” в категоріях “Найкращий іноземний фільм”, “Найкраща чоловіча роль” та “Найкраща музика”.

Володимир Зеленський також згадав фільм Квентіна Тарантіно “Безславні виродки / Inglourious Basterds” (2009).

Багато українців стали такими, як Альдо Рейн…
Many Ukrainians have become like Aldo Raine…

Події фільму розгортаються під час Другої світової війни в окупованій нацистами Франції, та показують альтернативний розвиток підпільної боротьби. Група американських диверсантів готує вбивство нацистських лідерів у кінотеатрі в Парижі. Фільм також було номіновано на багатьох фестивалях, але нагород він отримав небагато і, як правило, всі зібрав Крістоф Вальц за роль німецького офіцера Ганса Ланди.

Поки великою загадкою лишилась наступна цитата:

Гадаєш, мило тебе відмиє?
You think soap can wash you?

На жаль, нам не вдалось згадати, звідки ця фраза. 100% це має бути важливий для кіноманів та кінематографу фільм або серіал і, скоріше за все, на військову тему. Можливо, це не англомовне кіно, можливо короткометрівка. Якщо ви знаєте, звідки ця цитата і вона тематично підходить — напишіть нам про це. Будемо вдячні.

Слава Україні! Разом переможемо!

Останні статті

Може того й не треба — Різниця між Xbox Series S та Series X

Автор: Владислав Папідоха

Xbox Series

Ми впевнені у близькій перемозі України в цій війні — Стан справ у видавництва Lantsuta

Автор: Владислав Папідоха

«Довгий Джон Сільвер»

Загнаний у рамки — Враження від Sniper Elite 5

Автор: Владислав Папідоха

Sniper Elite 5

Труднощі кінотворення в умовах повномасштабної війни — Інтервʼю з Олексієм Гладушевським

Автор: xutukai

олексій гладушевський

Проклятий фільм: Warner Bros. Discovery на роздоріжжі щодо “Флеша”

Автор: Микола Єрьомін

Ґрант Ґастін

Кишенькове пекло. Враження від Diablo Immortal

Автор: PlayUA

Diablo Immortal

Як створювалася візуальна новела про містичний Київ — Інтервʼю з Nadni

Автор: PlayUA

«Примарна Доставка» (Ghost Delivery)

ВиНеЗнали #02. Приквел Dead Space та мрія Ендрю Ґарфілда

Автор: Володимир Вітовський

Dead Space: Extraction

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: