26 травня було мало несподівано забрати легендарного актора Рея Ліотту: практично одночасно стало відомо про смерті двох легендарних музикантів, обидва з яких були членами “Залу слави рок-н-роллу” (Rock and Roll Hall Fame).
Ендрю Джон Леонард “Fletch” Флетчер потрапив туди у складі легендарного і вічноактуального Depeche Mode. Один із співзасновників цього гурта у 1980 році Флетчер починав як басист, однак чим дужче група переходила у розряд піонерів синті-попу і принципово нового звучання тим більше Флетчер переходив на “синтезатор” (де, втім, грав переважно басові партії). Починаючи з 1990-х у шанувальників взагалі почали виникати сумніви чи робить Флетч хоч щось у гурті, власне, музично, проте ці сумніви частково були необгрунтовані. По-перше басова партія на синтезаторах подекуди дійсно виглядає як натискання однієї двох клавіш (важливо при цьому як це звучить), а по-друге хоч там як але Флетчер залишався важливою частиною колективу — виконвував левову частку менеджменту, записував бек-вокал, семпли і звукові ефекти а головне завжди був переговорником між Мартіном Ґором і Дейвом Гааном, що було особливо важливою функцією в періоди після виходу з групи двох четвертих учасників — Вінса Кларка і Алана Вайлдера. На концертах на Флетчі часто трималася значно більша частка клавішних партій, тому що Мартін Ґор також грає на гітарі.
Ти не менш величезна кількість анекдотів і міфів на цю тему які підігрівав сам Флетчер (“Мартін пише пісні, Дейв співає а я байдикую”), поступово дійшли до того, що існують окремі відеоесеї на тему того що саме грав Флетч в піснях групи і де.
Крім музичної діяльності Флетчер був ресторатором, ентузіастом шахів і благодійником. “Флетч” неодноразово був в Україні як у складі Depeche Mode (2010, 2013 і востаннє у 2017 році), так і самостійно, з DJ-сетами у Одесі (2011) і Києві (2015).
Про смерть Флетчера повідомили офіційні соцмережі групи, не розголошуючи причини смерті. У віці 60 років Флетч став першим з нинішніх або колишніх учасників Depeche Mode хто помер.
Алан Вайт увійшов до “Зали славу рок-н-роллу” самостійно у 2017 році. Просто категоризувати Вайта як учасника одного колективу було б значним применшенням талантів легендарного барабанника. Окрім того що у 1972 році Вайт став другим барабанником легендарної Yes, він записав сольний альбом Ramshackled у 1976 році, був членом Plastic Ono Band Джона Леннона і Йоко Оно, був ударником на сольних альбомах іншого “Бітла”, Джорджа Гаррісона.
Окремо слід зазначити партії Вайта на барабанах, тибетських цимбалах і вібрафоні на альбомі Джона Леннона Imagine (1971), у тому числі однойменній легендарній пісні.
З переривами (1972-1981, 1983-2004, 2008-2022), але Вайт залишався одним з двох найстарішим живих учасників гурту Yes (після смерті співзасновника Кріса Сквайера у 2015 році). Його присутність на турі на честь 50-річчя групи було скасовано лише за три дні до скоропостижної смерті від неуточненої хвороби. Ударнику-віртуозу було 72 роки.