Першою українською стрічкою в кінотеатральному прокаті після повномасштабного російського вторгнення став “Снайпер. Білий ворон”, на який все ще можна (і треба!) сходити, якщо є така нагода. Втім, українське кіно починає загалом набувати нових обертів, тож і друга стрічка не забариться, а подивитися її можна буде вже з 15 вересня. “Я працюю на цвинтарі” режисера Олексія Тараненко — це чорна комедія заснована на романі письменника та блогера Павла Белянського. Хтось може сказати, що чорний гумор в ситуації, що вона склалася не є прийнятним. Однак є досить вагомий аргумент на користь релізу цього фільму саме зараз — всіх нас, в певній мірі, війна загартувала в тому числі в плані розуміння та прийняття тем, підіймати які люди не люблять через суто екзистенційні острахи. Чорний гумор бере саме такі теми і повертає їх в русло життєвого осмислення реальності. Або ж навпаки, фантасмагоричного (тут вже кому як легше), що ми часто бачимо у мемах, які колись увійдуть в історію як нова символогія української незламності. Трейлер фільму, яким творці порадували наразі, обіцяє приблизно 50/50 і того, і іншого.
Фестивальна прем’єра створеної в ко-продукції з Польщею стрічки відбулася ще 1 червня 2021 року на міжнародному кінофестивалі “Молодість”, а прокат повинен був статися значно раніше (але був відкладений зі зрозумілих причин). З іншого боку, фільм встиг за цей час зібрати цілу низку престижних нагород і номінацій і довести свою спроможність на теренах міжнародних кінофестивалей. Були відзначені нагородами режисер з всю стрічку разом (Мюнхенською кінопермією), виконавець головної ролі Віталій Салій (Національна премія кінокритиків України “Кіноколо”) та оператор В’ячеслав Раковський (Кінофестиваль у Монтелупо-Фьорентіно). Навіть неймовірно креативний постер фільму відзначився перемогою на Red Movie Awards у Франції.
Чудовий фільм.