«Мудоба» — це атмосферний інді-горрор з однією процедурно-генерованою локацією употойбічному вимірі. Досліджуйте його. Шукайте підказки. Та знайдіть шлях назад.

Це українська гра, майже повністю розроблена однією людиною і для її автора Дмитра Федосенка, з міста Буча, це дебют. Дмитро засновник та поки єдиний працівник компанії Exarchik, яка вказана, як розробник та видавець проєкту в Steam.

Дмитро розповів звідки взялась ідея гри, як на життя та розробку вплинула війна та як триває підготовка до створення наступної гри.

***

Ідея гри належить моєму другові, Павлу, він якраз вказаний у «Авторах», як художник, усі арти для гри робив він. Йому у 2011 наснився сон з моторошним болотом, яке він ніяк не міг забути.Після того, як він розповів мені про нього, ми зрозуміли, що з цим треба щось робити. Ми з друзями втрьох довгий час вечорами розписували, сидячи на кухні, деталі для проєкту.

Наскільки я пам’ятаю, спочатку ми хотіли за цією ідеєю зняти короткометражку, але ось в результаті вийшло дещо інше. Важко згадати якісь конкретні деталі, окрім, як блукання з диктофоном у майже нічному лісі заради цікавих звуків, бо це було понад 10 років тому.

Згодом, я вирішив не закидати це, а зробити гру. Але це було більше хобі. Займався я нею щовихідних, коли просто не мав більше чим зайнятись. Фактично гра була готова ще у 2016 році, але я втратив доступ до того ПК, де зберігався сам проєкт і лише влітку 2022 мені вдалося знайти той старий вінчестер, де вона зберігалась усі ці роки.

За кілька місяців я довів гру до того вигляду, у якому вона є зараз: додав лор у нотатки та доробив, наскільки це було можливо, оптимізацію. Війна вплинула таким чином, що фактично до 24.02 я взагалі й не згадував за гру і свої мрії щодо цього. Після ж евакуації з Бучі в середині березня, і всього що цьому передувало, я зрозумів, що життя дуже примхливе і якщо не почати займатися тим, про що мріяв ще фактично зі школи, то іншого часу може й не бути. Гра мала вийти ще у листопаді, але через проблеми зі світлом, я не міг нормально над цим працювати та тому вона вийшла пізніше на місяць.

Найголовніше для мене зараз донатити на ЗСУ й чекати перемогу, адже моя сім’я перебуває під окупацією у Херсонській області, і навряд я зможу почати повноцінно працювати над новий проєктом до того, як вони будуть у безпеці.

Поки що готую для нього все необхідне. Фактично зараз вже майже готовий сюжет і повністю завершений саундтрек, бо в мене, якось так виходить, щоб написати гарний сценарій потрібна атмосфера, а для атмосфери потрібно написати музику, яка буде в грі. Ну і враховуючи, що створення ембієнту це фактично основне моє хобі, то я і не міг почати з чогось іншого.

Завжди є щось у таких історіях, які змушують кров стигнути в жилах. Надихає саме бажання передати це відчуття так, як ти його відчув, тими методами, які тобі доступні. Цього намагаюсь досягнути у своїх іграх.

Автор: Кирило Єрмаков