Свого часу я казав, що No Man’s Sky — це океан глибиною з басейн. For Honor же заслуговує протилежного порівняння — басейн завглибшки з… гаразд, не океан, а добре таке озеро. Щоправда, усі її десятки тонкощів та особливостей розробники не квапляться відразу вивалювати нам на голову — їх належить пізнавати самостійно. А оскільки реліз гри вже на носі, то це хороша нагода поділитися кількома порадами, які полегшать перших кілька годин вашої гри і подовжать життя на бойовиську (особливо, якщо ви проґавили бета-тести).

Заради Одіна, подивіться відеотуторіали

Так, на самісінькому початку гри ви змушені пройти базове навчання, де вас ознайомлюють зі стійками, сильними і слабкими удрами, блокуванням та ухиляннями. Але штука в тому, що це найбільш очевидні речі, розуміння яких приходило ще в найперших демо-роликах гри.

Що вам справді потрібно, так це захована у нетрях меню вкладка “Як битися”. Саме там вас чекає пояснення про гору додаткових ігрових можливостей: комбінації ударів, особливості класів, відбивання ударів, кровотечу, менеджмент витривалості, бій з двома суперниками водночас, кенсели(!!!) тощо. Якого дідька цього нема у найпершому, базовому туторіалі — це окреме питання. Хай там як, озброївшись цими знаннями ви будете себе упевненіше почувати у грі, і таки зрозумієте: For Honor — ніщо інше, як тривимірний файтинг.

Дуель — найкращий вчитель

Попри порівняне розмаїття режимів, For Honor найбільше розцвітає у дуелях. Вся суть гри полягає саме у двобоях, вони ж дарують найяскравіші враження та найнапруженіші моменти. Двобій позбавлений усього зайвого — є ти, твій суперник і ваша майстерність.

Тож упоравшись з обов’язковою програмою, обирайте собі одного-двох персонажів і гайда в дуелі закріплювати на практиці все побачене у туторіалах. Комбінації, додаткові класові механіки, навіть банальний матч-ап (тобто “Як який клас дає собі раду з іншими”) — усе це найкраще опановувати в дуелях. До всього, зважте: спершу краще десяток другий двобоїв провести з ботами — від початківців ви навчитеся мало чого, а от комп’ютерні суперники у For Honor здатні чинити незлецький опір. З людьми ніколи нема гарантії, що вам трапиться гідний суперник, який стане серйозним випробуванням ваших умінь. Зате боти у For Honor не відведуть.

Люби і знай свій рідний клас

Кожен з 12 стартових персонажів For Honor — своєрідний боєць, тож поділ на класи насправді є доволі умовним. Тут радше слід звертати увагу на додаткові вказівки, а саме складність персонажа для опанування та дві його ключових характеристики.

Скажімо, хоча Миротвориця і Берсерк є представниками одного класу, Берсерк становить серйозну загрозу лише на короткій дистанції, зате в його/її арсеналі є можливість створення нескінченного комбо. Козирями Миротвориці є швидкість (вкрай корисна у певних режимах) та удари, що викликають кровотечу. І такі нюанси є в кожному класі (тож про них поговоримо якось окремо).

Зосередьтеся на одному класі, вивчіть його основні особливості, а тоді переходьте до іншого. І так поки не наберете достатньої кількості опанованих персонажів для різних матч-апів та режимів, які ви граєте.

Всі персонажі доступні відразу

А ось і одна з найприємніших особливостей For Honor — усі персонажі відразу доступні в усіх режимах!

Нехай вас не бентежать написи “Не завербовано” у меню вибору героїв — ви все одно можете ним грати. Єдина різниця — відсутність кастомізації та зовнішності та зміни спорядження, але це важливо лише для режиму “Панування”. Тому якщо ви у нього заходите рідко, але перевдягання бійців вам до шмиги, варто взагалі забути про будь-які клопоти з персонажами.

До речі, те саме стосуватиметься і нових персонажів, яких випустять до кінця року. Власники сезонних перепусток просто отримають до них доступ на тиждень раніше, а загалом вони так само будуть доступні всім без винятку гравцям.

Спорядження має значення лише у битвах 4 на 4

По закінченні бою вам інколи можуть випасти предмети спорядження — шоломи, нагрудники, вістря, руків’я тощо. Всі вони мають певні додатні та від’ємні значення певних величин, скажімо, новий шолом може збільшити вашу швидкість бігу, паралельно зменшивши швидкість відновлення енергії. На щастя, подібна система характеристик не зламає гру і не встановить бар’єр між простими гравцями і любителями мікроплатежів.

Характеристики спорядження не мають жодного значення у двобоях та сутичках 2 на 2 — основі ігроладних вражень For Honor. А от у режимах 4 на 4 (Панування і Винищення), де і без того є своя система прогресії та підсилень, той дріб’язок, що його дає спорядження, не такий уже і вагомий — майстровитий гравець у дранті все одно змусить лизати свої чоботи крабика, хай ноавіть той і зодягнений у першокласну броню.

Втім, у режимах, де ігнорують допоміжні характеристики, спорядження усе одно є хорошим способом прикрасити свого бійця і надати йому зовнішньої родзинки. Тож якщо кому хочеться більше предметів, можна придбати скриньки зі спорядженням за сталь (внутрішньоігрову валюту).

Кнопкодавство не пройде

Гаразд, із тим що For Honor — це перевдягнений файтинг, ми вже розібралися. Та якщо у файтингах ще можна жмаканням усього підряд вирвати перемогу (та й то лише в одиницях), то For Honor не прощає цього так само, як Street Fighter і Tekken із цифрами 2+ у заголовку.

Якого би персонажа ви не обрали, якою би не складалася ситуація, завжди слід пам’ятати, що всяк двобій умовно можна поділити на три фази:

Початок бою — ага, навіть отаку дрібничку можна виконати по-різному. Хтось атакує з розбігу, хтось робить пробивний прийом, хтось штовхає свого суперника, а є гравці, які… просто чекають, коли ворог сам підійде. До всього, як що вам дозволяє дистанція (справедливо передусім для Нобуші, Законника і в останню чергу Кенсей) ви можете просто атакувати без активації “стійкового режиму”

Напад — ось тут вам стануть у нагоді й вміння швидко перемикати стійки, збиваючи ворога з пантелику, і знання комбо-ударів вашого персонажа. Головне на цьому етапі — стежити за запасом сил, бо щойно екран посіріє, швидкість і сила ваших ударів разюче впадуть, а кожен пропущений ворожий випад має всі шанси збити вас із ніг.

Захист — немає нічого ганебного у тому, щоби провести початок бою у глухій обороні. Залежно від персонажа, ви можете покладатися або на безпосередньо блокування, або на ухиляння. Втім, хто взявся за клас убивць, тому варто якнайшвидше приноровитися відбивати ворожі удари (ухилення у бік удару), адже убивці на відміну від інших класів не можуть постійно тримати блок. До всього, ви завжди можете, затиснувши клавішу швидкого бігу, вирватися з бою, оббігти свого суперника, а потім знову повторити перший етап.

Звісно, це далеко не повний перелік, але яке-не-яке підґрунтя для подальшого шляху на бойовиськах For Honor. На чий би бік ви не стали — лицарів, вікінгів чи самураїв — яких персонажів би обирали, і яким режимам не надавали би перевагу, пам’ятайте: рішення про другий удар слід приймати ще до того, як ви завдали перший. Бо як каже давня мудрість: “Справжній лицар/вікінг/самурай виграє бій ще до його початку”