Sniper Elite 5 приваблює можливістю вжитися в роль снайпера та тихцем провести серію успішних операцій в тилу ворога, вишукано прибираючи високопоставлені цілі здалеку. Але вже в перші години гра замикає вас у вузьких тунелях, змушуючи прокрадатися повз підсліпуватих охоронців і вишукувати найменшу потребу стріляти на відстані. Стрибаючи між цими крайнощами, проходиш півгри і розриваєшся між бажанням дати їй ще один шанс та закинути навіки.

Мапи у Sniper Elite 5 великі, але це прикриття, за яким ховається набір середнього й дрібного розміру локацій, що зв’язані тунельними переходами. І хоча часом вам таки дають придатні для стрільби по віддалених цілях точки, здебільшого противники трапляються вам на коротких та середніх дистанціях. Тож стріляти зі снайперки не вигідно через низький темп стрільби та шумність. І це слугує деяким обманом очікувань у грі, що називається «Елітний снайпер». Попри це локації моментами відверто красиві та класно побудовані, тож милують око.

Особливо запамʼяталася Spy Academy – невелике містечко на фортифікованому острові. Спочатку його дають як слід роздивитися з одного боку, позначити цілі, підстрелити кількох поодиноких ворожих снайперів тощо. Потім потрібно підібрати вдалий маршрут для подолання річки, через яку є лише один міст, який прискіпливо охороняють, та купа варти й мін довкола. А коли ви таки добираєтеся туди, то зʼясовується, що це тільки початок і тутешні вулички ховають купку додаткових цілей, вдало розміщені кулеметні точки, снайперські позиції та й загалом заплутані. Тож досліджувати саме цю локацію цікаво. Однак все одно значну частину цього часу ви тихцем пересуватиметесь вузькими провулками, уникаючи патрулів і шукаючи причин реалізувати свої навички снайпера.

Та коли постріляти здалеку нарешті дають, то це суцільне задоволення, особливо якщо відключити допоміжні інструменти. Спочатку уважно розглядаєш локацію в пошуках цілей, потім спокійно прицілюєшся, враховуєш похибку на відстань, тиснеш на гачок… і от хтось за 300 м від тебе позбавився тестикул. А як гра вмикає свою головну особливість, деталізацію завданої вами шкоди в X-Ray режимі, то сповна відчуваєш задоволення від виконаної роботи.

Додають занурення й патрулі, що сновигають туди-сюди, адже вони не лише нам перешкоджають, а й можуть стати прикриттям. Автомобілі створюють шум, і поки вони проїжджають, цілком можна встигнути здійснити потрібний постріл, не виказавши себе найближчим ворогам.

Однак це лиш дрібна частина побаченого мною. Здебільшого в Sniper Elite 5  доводиться лазити вузькими вуличками чи коридорами, де шляхів для маневру небагато, а вороги мають звичку помітити тебе в найменш вигідний момент і… безславно померти. Попри чималу кількість cупротивників на локаціях, тутешній штучний інтелект позбавлений й натяку на кмітливість, тож перестріляти всіх не стане проблемою. Особливо після того, як ви відкриєте можливість оживити себе за наявності аптечки. Адже в момент коли ваш герой відчайдушно намагатиметься врятувати собі життя, вороги приупинять стрільбу, щоби дати йому змогу закінчити. У момент, коли я це побачив, магія шпигунського бойовика з хитрим агентом в тилу небезпечного ворога остаточно розвіялася.

У Sniper Elite 5 присутня красива та гнучка система кастомізації озброєння. Кожну гвинтівку, пістолет чи ПК можна підлаштувати під ваші потреби, і ці зміни справді відчуватимуться та впливатимуть на ваші можливості. Різні елементи відкриваються за просування кампанією чи виконання випробувань, тож зі старту вибір невеликий. Утім, із ростом ваших здібностей ростиме й доступний арсенал.

Також творці запозичують присутню в чинній трилогії Hitman можливість перегравати будь-яку місію з різним спорядженням та різними стартовими точками, щоби поекспериментувати зі швидкістю проходження та різними підходами до вирішення поставленої задачі. Та хоча така змога є, я не знайшов гідної мотивації для повторних знайомств із пройденими локаціями, окрім як бажання ще разок на них постріляти. Також Sniper Elite 5 пропонує набір доступних ще при першому проходженні випробувань. Ті настільки прості, що часом складно їх проґавити навіть, якщо ви не знаєте конкретного переліку.

Враження від Sniper Elite 5 сильно плаває від місії до місії, бо коли на мапі трапляються місця для ефективної стрільби здалеку, я неймовірно насолоджуюся. Але тільки-но баланс зміщується в бік стелсу зі звичним набором засобів протидії на коротких дистанціях — помічаю за собою нудьгу. Тому я зупинився на середині гри та не планую продовжувати. Гра має сильні сторони, що приваблюють, але навіть вони не можуть перекрити загальної вторинності проєкту.