Щораз як виходить збірка чудових призабутих ігор зі старих ігрових платформ — я радію. Попри можливість зіграти у представлені в рамках неї ігри на емуляторах, мені приємний заново здобутий шанс пограти у них на консолях без мороки. Особливо на Nintendo Switch. Адже саме він найкраще підходить для закриття беклогу по старих платформах у дорозі. Коли хочеться повернутися до милих серцю ігор дитинства або й просто поглибити знайомство з давньою серією. І Castlevania Advance Collection саме про це.

Збірка містить чотири гри з серії Castlevania, що виходили для Game Boy Advance на початку 2000-х. Це три унікальні гри для своєї платформи: Circle of the Moon, Harmony of Dissonance, Aria of Sorrow, — та Dracula X. Остання стала ремейком Castlevania: Rondo of Blood, що виходила для PC Engine у 1993 і через низьке поширення платформи на Заході була майже незнайомою тутешнім гравцям. Вона й виділяється зі збірки найбільше. Тому що в той час, як перші три проєкти йдуть стопами Symphony of the Night, граючи на полі метроїдваній, Dracula X дає нам більш класичний досвід Castlevania.

Попри те, що перші три проєкти виходили з різницею менш як рік і створювалися практично однією й тією ж командою — усі вони вдалися. Все ж цикл розробки ігор для портативних платформ у той час був коротшим і страждала від цього часто не якість, а тривалість ігрового процесу проєктів. Тож кожну з них можна пройти десь за 8 годин і якщо ви якісно залипнете в таку під час дороги до батьків або у відпустку — ймовірно там ви з нею і завершите. При цьому команді вдалося зберегти різноманіття і кожна з ігор має свою виразну особливість, яка фактично визначає те, як ваш герой отримує додаткові закляття. Усе інше значною мірою схоже, але відчуття повторюваності контенту немає. Щораз ви занурюватиметеся у нову пригоду.

Сама ж колекція робить усе, щоб полегшити ваше знайомство з проєктами. У випадку частин-метроїдваній це порівняно не складно, тому що вони не особливо вимогливі до навичок гравця і порівняно густо всипані сейв-точками або й можливістю швидкого збереження будь-де. Та навіть якщо за таких умов ви відчуватимете дискомфорт, колекція надасть вам «Енциклопедію», що міститиме інформацію про всі наявні ігрові елементи. А також наекранні підказки, що явно вказуватимуть інформацію, яка полегшуватиме вам проходження. Класичні можливості створення невнутрішньоігрових сейв-поінтів та ревайнду — також в комплекті.

З Dracula X ситуація дещо складніша, позаяк гра вважається однією з найскладніших у серії. Тож речі на межі чітів, як от вище згаданий ревайнд, справді стануть в пригоді, але от «Енциклопедія» чи наекранні підказки радше здаватимуться дражнилкою.

Попри турботливе ставлення до фанатської спільноти, яке помітне в різних елементах Castlevania Advance Collection, забули про фільтри, які могли вивести усе на якісно новий рівень. Здавалося б очевидна річ, яка присутня чуть-чи не в будь-якому емуляторі, тут залишилася майже за бортом. Майже, бо номінально вони є і їх три. Але їхні відмінності до того малозначні і віддалені від оригінальної картинки GBA, що це сприймається радше за жарт.

Що ж до позитивних сторін фан-сервісності: у колекції чимало додаткового контенту. Це й галерея артів, частина з яких раніше не публікувалася, і програвач саундтреків, що увібрав у себе всі створені для ігор колекції доріжки, і навіть кілька фонових картинок, щоб не дивитися на чорні смуги по боках екрану. Останніх дещо забракло (їх усього чотири на вибір), але дякую й на тому. Додатковою приємністю стала можливість перемикання між версіями для різних регіонів, адже ці проекти виходили ще в ті часи, коли зміни могли бути разючими.

Castlevania Advance Collection це чудовий запас під довгі та не дуже поїздки. Хай навіть зараз не відчувається браку якісних метроїдваній на фоні нещодавніх Axiom Verge 2 та Metroid Dread, ця колекція стане цінним надбанням трішки на потім. Коли масивний поїзд осінніх релізів пролетить повз і ми залишимося з оберемком крихітних проєктів, що відклали на потім.

На мою думку, збірка справді цінна для ґеймерів, які за інших обставин могли б навіть і не помітити серії. Знайти GBA у хорошому стані не складно, ймовірно навіть ціни вас не сильно гризнуть за дупу. А от з самими Castlevania-ми буде складніше, бо хоч вони й не рідкісні, але за кожну по окремості треба буде віддати від 10 до 200 доларів (залежно від стану та комплекту), а ще зверху оплатити три доставлення від трьох продавців. І тут такі збірки приходять на підмогу і позбавляють усіх супутніх труднощів. Та все ж складно не згадувати, що Retro Arch або Open Emu дадуть вам куди ближчу до оригіналу картинку за бажання.