Знаєте, є такі дні, коли ти повертаєшся додому стомлений та злий на весь світ через те, що на роботі все шкереберть, чи на навчанні халепа, ну або хтось просто надзюрив у твій горщик. Несеш цей негатив додому і передаєш його родичам і близьким. Не встигнеш отямитися, а негатив уже наповнює кожен закуток твоєї оселі. Аби цього уникнути, потрібно швидко „спускати пару“. Як показав досвід, одним із найдієвиших способів є проведення часу за відеоіграми.

Коли було анонсовано Hatred, я відразу ж додав її до переліку своїх пароспускальних засобів із надією на те, що вона буде саме такою.

Поганий послідовник

Розробники із Destructive Creations не соромляться того, що їхнім джерелом натхнення був перший Postal. Вони копіюють гру майже у всьому, окрім атмосфери веселощів. Розумієте, у Postal, як це не дивно, вбивство людей мало неабиякий шарм і добряче допомагало безболісно виплеснути негатив. Суттєвою проблемою Hatred є те, що вона не приносить тобі полегшення від вбивств, не заспокоює твого внутрішнього маніяка, і навіть сцени з добиванням, ідея яких запозичена із більш жорстокої Manhunt, набридають вже після 15-ти хвилин гри.

Що ви знаєте про занудство?

Усі головні плюси, яких не так вже й багато, було показано ще в трейлері гри. Вона нудна, і це її найголовніша проблема. Протягом усього проходження вам потрібно буде, як це не дивно, лише вбивати натовпи людей. Можете сказати: „А чого ти очікував від такої гри?“ І я відповім: „Я сподівався на різноманітність, а не на тупий відстріл мешканців вигаданого міста“. Просто уявіть, що це ваше єдине завдання: вбий 40 людей, потім ще 50. І так протягом 5-ти годин. Смерть у грі настає або через тупі вчинки — вибіг на купу бійців SWAT, — або через технічну недосконалість гри (наприклад, коли на екрані більше тридцяти трупів, гра починає гальмувати).

Жителі міста — тупі. Крапка. У мене був момент, коли я, закатрупивши півсотню мешканців, біг посеред вулиці, а до мене збігалися люди з інших частин мапи і викрикували щось на кшталт: „Він убиває людей!“ і „Я не хочу помирати!“ Звісно ж я вас уб’ю. Такі тупі НІПи не заслуговують на життя. Особливим інтелектом не виділяються і правоохоронці. Вони діють за принципом „чим-нас-більше-тим-краще“ і „станьмо-в-один-ряд-щоб-він-міг-нас-швидше-прикінчити-цим-дробовиком“.

Ще, мабуть, слід відзначити арсенал героя, який, насправді, дуже куций для такої гри. Єдиної похвали заслуговує вогнемет, який з’являється тільки під кінець гри, і приносить добрячу порцію задоволення. Якби він зустрічався частіше, гра б не була настільки нудною.

Дитяча жорстокість

Destructive Creations наполегливо запевняли нас, що Hatred — одна із найжорстокіших ігор в історії. Як виявилося, така заявка є великим перебільшенням. Уся жорстокість обмежується розстрілом мирних жителів, розривання голів від пострілу з дробовика та ефектними, наповненими агонією сценами розправи, які доволі швидко набридають. Гранати, які мають розривати плоть на шматки, тут цього не роблять. То про яку жорстокість може йти мова? Грали в GTA V? Так ось, там все це є, ну окрім добивань, які, як я вже казав, перейняті з Manhunt.

Ложка меду в бочці далеко не дьогтю

Єдине що тішить в грі, так це її візуальна складова. Unreal Engine 4 чудово порається. Гра виглядає ефектно. Чорно-білі тони зі вставками яскравих барв, чудово намальовані рівні, детальна система руйнування, красиві вибухи… Усе це вдало передає атмосферу гри. До графічної складової придертися неможливо, і це єдина причина, чому я таки пройшов гру. Мені подобалося спостерігати за картинкою. Трясця! Та я червоні каністри підривав лише щоб на вибухи поглянути!

Hatred — гра яка здійняла багато шуму з нічого, в якій, по суті, навіть жорстокість не жорстока. Гра стала заручницею своєї ідеї, а саме розстрілу мирного натовпу. Це нудні побігеньки в ролі патлатого, ображеного на світ соціофоба, який стріляє псевдофілософськими фразами, неначе запозиченими із підліткових пабліків у соціальних мережах.

Якщо хочете розстріляти купу мирних жителів, то для цього є GTA. Якщо бажаєте більше насилля, то зіграйте в Manhunt або Carmageddon. Якщо ж заманеться зіграти у добрий шутер з виглядом згори, то вам дорога в Renegade Ops. А застосовувати Hatred для вищевказаних цілей я не рекомендую через невдалу реалізацію цих ідей у грі.

На жаль, Hatred може вихвалятися лише красивою картинкою та викликаним нею бурлінням того самого…