Цікава оказія, яка мені б на думку не спала, якби не підготовка цього матеріалу з приводу Дня Києва: попри збільшення останні 10-15 років кількості ігор, дія яких відбувається в Україні, переважна більшість таких випадків чомусь оминають Київ. Звісно, лідером за появами у відеоіграх досі залишається Чорнобиль (Вишгородський район Київської області), який не так далеко, проте навіть коли мова іде про українські ігри, Київ може не згадуватись. Взагалі. Як так сталось? Хто його зна.

Сьогодні мова не про це, а саме про той факт, що ігри, де з’являється чи істотним чином згадується Київ, все ж існують. І хоча це топ-10, наведемо ми їх скоріше в хронологічному порядку.

Одразу слід сказати, що російськи ігри, звісно ж, було дискваліфіковано (хоча і вони не так часто використовують саме Київ). Винятком є українська гра 2008 року, видавцем якої були росіяни.

Sid Meyer’s Civilization (1991)

Загалом можна було б половину списку скласти просто з франшизи Civilization, однак у цьому разі мова піде конкретно про першу гру. Тому що це, ймовірно, перша згадка про Київ у відеоіграх узагалі (принаймні перша, яку я знайшов). Звісно ж, тут досі використовується Kiev, але тим не менш.

U.S. Navy Fighters (1994)

Американська гра від EA, яка передбачила російсько-українську війну ще в 1994 році (хоча по грі вона починається у 1997-му). ВМС США допомагає «нейтральній» (цікавий вибір терміну) Україні в цьому всесвіті: тренує наших пілотів, робить вильоти над Чорним Морем і… допомагає евакуювати Бориса Єльцина до аеропорту (ймовірно Бориспіль), бо владу в РФ захопили «націоналісти». Київ фактично є одним з центрів прийняття рішень у грі.

Rampage: World Tour (1997)

Так, відома кайджю-франшиза (яку свого часу екранізували у фільмі з Двейном Джонсоном) встигла завітати до Києва. Знову Kiev, але цікаво бачити його інтерпретацію американцями в 1997 році: про те, що це саме Київ в місті з купою хмарочосів нагадують хіба що фірмові схили і запарковані авто, схожі на «Славуту» чи «Таврію».

І щось, дуже схоже на Чорнобиль, десь удалині, куди ж без цього.

Collapse (2008)

Гра української студії Creoteam, на жаль, видана свого часу російською «Букою». Дія відбувається в 2096 році в Києві, і багато рівнів базуються на цілком реальних локаціях, зокрема Майдані Незалежності і Києво-Печерській Лаврі. Свого часу масштабний проєкт повністю лишився в тіні S.T.A.L.K.E.R., про який мова піде пізніше.

Volvo: The Game (2009)

Загалом це скоріше ляп, ніж реальна поява Києва, бо автодром «Чайка» насправді знаходиться за його межами (неподалік села Чайки Бучанського району). Але гра вперто заявляє що локація автодрому Kiev, Ukraine (ех), тому най буде. Свого часу гра потрапила в новини як перша поява «Чайки» у відеоіграх, але ненадовго.

Top Spin 4 (2011)

Гра 2011 року, а все ще Kiev. Цього разу в тенісному симуляторі Top Spin 4, де є Чемпіонат України. Проходить він на неіснуючий Kiev Arena, яка не схожа на жодні справжні тенісні корти в Києві, але тим не менш.

Combat Mission: Black Sea (2014)

Хоча гра вийшла в 2014 році, розробку почали ще в 2009 році. Що означає, що це чергове передбачення російсько-української війни. Більше того, багато деталей збігаються з початком повномасштабної війни і російським вторгненням 2022 року. Як і в U.S. Navy Fighters, це робить Київ одним із центрів прийняття рішень у грі.

Dark City: Kyiv (2023)

Дивна гра в жанрі «пошук предметів» від британської студії Big Fish Games. Української локалізації досі нема, але це одна з перших ігор яка не просто використовує Київ як сетинг, а виносить його в назву, ще й у правильному варіанті.

Operation Kyiv (2024)

А це вже українська гра від розробника Numb Arts про російське вторгнення. Попри назву, Київ тут скоріше є кінцевим пунктом програшу чи виграшу, а бойові місії конкретно проходять в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Чернігові та на трасі М 06.

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (2024)

Трохи дивно, що за дві культові українські франшизи згадок Києва в іграх GSC Game World довелось чекати до 2024 року. S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (наш огляд) — перша гра серії, в який Київ згадується хоч якось. Переважно в піснях. Оскільки їх у грі використано сотні, то повний список наводити не будемо (для цього є цей матеріал), однак чи не найбільшу згадку про Київ у грі залишив актор та військовослужбовець Олександр Лаптій, який в ролі Шрама просвистів в одній зі сцен «Як тебе не любити, Києве мій», офіційний гімн міста з 2014 року.

У 2027 році з часу першого виконання пісні «Як тебе не любити, Києве мій» виповнюється 65 років. Ця пісня зустрічає людей на залізничному вокзалі в Києві та маркувала колись кожну годину курантами Майдану Незалежності. Твір композитора Ігора Шамо та поета Дмитра Луценка витримав перевірку часом. На жаль чи на щастя, так навряд вийде сказати про більшу частину цього списку, але є сенс документувати, як саме і що відбувалось з репрезентацією Києва у відеоіграх. Схоже, столиця ще очікує гру, яка б стала її візитівкою.