Нашу серію оглядів коміксів відкриває розповідь про непересічний твір українського генія коміксової справи Ігора Баранька — “Орда”. Важливо знати, що Ігор Баранько визнаний у світі автор коміксів, чиї твори виходили друком і в Штатах, і в Франції, і навіть в Україні.

Про що була ця історія?

За сюжетом група кадебістів за наказом імператора Росії вирушають до України, щоби розгадати таємницю одного древнього лами, похованого десь у Києві.

“Орда” — це історія кількох неспокійних душ, які шукають… Останній чечен шукає Небесну Ічкерію, останній імператор Росії — джерело абсолютної могутності, останнє втілення Чингісхана — спокій і просвітлення, а останній уродженець Чорнобильської зони відчуження — докази жидомасонської змови. Так, усі щось шукають і всі останні. У цьому відчувається якийсь злам і сліпа жага до пізнання.

Важко стисло описати сюжет “Орди”. У плетиві незлічимої множини сюжетних ліній легко загубитися. Саме тому, мабуть, Баранько вкінці твору вустами азійської богині обіцяє просвітлення тому, хто відповість на запитання: „Про що була ця історія?“ Кожен відповість на це питання по-своєму і кожен так знайде свою правду і свій шлях до безмежної мудрості.

Хоч події “Орди” розгортаються у недалекому майбутньому, найбільше світ коміксу схожий на люті 90-ті роки минулого століття. І все ж чимало в показаному і розказаному нагадує нинішні події. Автор вміло підмітив глобальні процеси, відтак “Орда” стала в дечому пророчою книжкою, адже друком вона вийшла ще у 2004 році. А може, вона показує, що ми нічого не змінюємо, лиш топчемося на місці і намагаємося вкусити себе за хвіст, ображені на долю, якої немає.

Скажи, що бачиш і я скажу, хто ти

“Орда”, як каже пан Баранько — це просто історія, склепана із образів, які він збирав протягом тривалого часу. А збирав він їх і на службі в радянському війську, і на середньому сході, і навіть у незалежній Україні. Проте це дуже поверхове визначення твору. Найбільша його цінність у неоднозначності, у свободі для інтерпретацій та пошуків прихованого змісту, який автор божиться, що не приховував.

Це немов лакмусовий папірець, який показує читачеві, ким він є, залежно від того, як сприймає той чи інший аспект заплутаного гостросюжетного роману. Одні побачать в „ординській“ Україні аутсайдера, що випав із глобалізаційних процесів людства, інші ж розгледять самобутню націю, здатну йти власним шляхом попри все. Одні захоплюватимуться величчю і відданістю кадебістів, які ціною власних життів виконували наказ свого імператора, інші ж побачать нікчемних вошей в жахливому репресійному апараті, чиї життя нічого не варті і їхня свідома загибель не представляє цінності.

Цицьки, екшн, драма

“Орда” вправно загорнута в гротеск, властивий саме Ігору Бараньку. Тут клони Лінкольна та Ньютона гуляють по Україні. Безголовий ветеран війни живе собі спокійно зі півторасталітнім дідом, який особисто знав Володьку Ілліча. Зрештою, тут прибульці для чогось ґвалтують дівчат і викрадають мумію Леніна.

А ще ж ця загадкова еротичність Баранька. Голі люди в його творах не завжди оголюються саме для злягання, але якщо злягаються, то в цьому майже завжди є якийсь додатковий зміст. Це символ єднання і взаєморозуміння.

Для розбещених сучасними коміксами “Орда” може здатися дещо незграбною через класичні фрейми. Це вам не Кіркман з трьома кадрами на сторінку, у яких герой заплющує очі. В коміксах пана Бараньках кожен малюнок — це міні історія, в якій море деталей. Кожна зміна ракурсу в оповіді дає нам значно більше, ніж може здатися на перший погляд. Але це помітить лише уважний читач.

“Орда” — це знаковий комікс українського походження про пошук просвітлення на теренах можливого майбутнього пострадянського світу. Це клубок сюжетних ліній, який кожен може розплутати, як йому заманеться. І це просто яскрава книжка, що не дасть занудьгувати навіть після десятого перечитування.

P. S. За наданий для огляду комікс дякуємо магазину ideo-grafika.