Фанати будь-якого франчайзу мріють опинитися в улюбленому ними вигаданому всесвіті. І така нагода випадає доволі часто, проте якість цих продуктів за кращих обставин просто викликає нудоту, а за гірших — хвилю самогубств прихильників. Особисто я давно мрію поринути у світ підкорювачів стихій, який було започатковано ще трикнижжям „Аанґ: Останній підкорювач повітря“, але досі не було жодної адекватної ігрової адаптації. Нею могла стати нова іграшка The Legend of Korra від студії Platinum Games, але не стала.

Гандун, а не гандин

Щойно скінчилася друга книга оповідань про Корру, аватарка розібралася із загрозою зі світу духів, життя ось-ось має вирівнятися перед початком третьої книги пригод, аж раптом після чергового матчу з пробендинґу на духовну спадкоємицю Аанґа нападає таємничий дідуган з промовистим іменем Гандун. Заскочена зненацька Корра опиняється в полоні у лиходія, на якого працює Тріада і у неї відібрані всі чі, тобто здатності керувати чотирма стихіями — землею, вогнем, водою, повітрям (лише аватар може опанувати всі чотири стихії… бла-бла-бла), тож доведеться пробиватися до порятунку дідівським методом — підсрачниками, фулконтактним тягладаванням і захмарними запердолянцями, паралельно відновлюючи всі втрачені чі, щоб у підсумку навішати соковитих запотиличників підступному Гандуну.

За насиченістю сюжет The Legend of Korra можна прирівняти до пересічної внутрішньо сезонної серії, але для гри цього однозначно замало. Втім — це не той випадок, коли сторінку сценарію розтягли на 40-годинну кампанію. Іграшка проходиться за один вечір.

Ласкаво просимо до Республіканського міста

Приємності атмосфері гри додають анімаційні вставки, намальовані спеціально для гри художниками мультсеріалу, а персонажів озвучили ті самі актори, що й у мультику.

Однак попри те, що ми можемо побігати вулицями Республіканського міста, повештатися верхотурами Храму повітря, завіятися у снігових дюнах Південного полюсу та навіть повернутися на раніше пройдені рівні, щоб зібрати приховані таємниці — це не робить світ гри живим. У ньому немає абсолютно нічого. Тільки Корра, нападники і близька мета.

Відчуй у собі велику силу…

Дещо розбавляють одноманітні рівні з побиттям бевзиків заїзди на полярному ведмепсові Назі, також відомому з серіалу. Це класичний ранер, у якому гра сама мчить уперед, а вам треба встигати натискати відповідні клавіші, щоб повернути, уникнути зіткнення, перестрибнути і проскочити у шпаринку. Ці забави можуть здатися веселими, якщо ви раніше не зустрічали подібного в інших іграх.

Не найгірше в грі реалізовано боївку. Кожна стихія має свої комбо, слабкі і сильні удари, а кожний ворог має вразливість до якоїсь зі стихій. Комбінуючи швидкі атаки, замашні удари і спритні ухиляння від дистанційних атак ворога, можна перетворити тупориле заклацування на феєрію болю і страждань. Але можна забити на комбінації і просто заклацати все, що ворушиться і бігти далі.

З босами у The Legend of Korra велика біда. Їх усього два — велетенські дизельні автоматони і велетенські вкурвлені духи. З першими ще можна так-сяк розважитися, адже до них є специфічний підхід, але других просто треба бити, доки не розвіяться на золотисте мариво.

Справжніх веселощів у The Legend of Korra я зазнав під час розправи над Гандуном — головним бабаєм забавки. Це була справді захоплива, динамічна і різнопланова бійка, у якій я відчув, як виборюю перемогу. Заради цього моменту можна було й потерпіти одноманітні рівні.

Пробендинґ — наше все

Ще однією приємністю для фанатів мультсеріалу може видатися вбудований турнір із пробендинґу. Це такий місцевий аналог класичного „Вибув“. Лиш вибивати супротивника треба не м’ячем, а стихійними знарядами (згустками води, вогнекулями, кам’яними дисками, потоками повітря, залежно від стихійної належності спортсмена).

В серіалі це втілено дуже видовищно і за турніром справді цікаво спостерігати. У грі через фіксовану камеру воно якось вже не так красиво, але на 1-2 годинки ігролад з вибивання супротивників за межі поля може захопити. Простим заклацуванням тут не вирішиш нічого, як у випадку з ворогами у кампанії, треба встигати ухилятися від ворожих атак, а вороги полюбляють нападати утрьох на одного.

The Legend of Korra — це доброякісна халтурка, з кількома непоганими ігроладними моментами. Через її короткотривалість ви просто не встигнете занудьгувати, а фінальний бос суттєво згладить неприємні враження від усіх нудних рівнів. Насамкінець турнір із пробендинґу — дуже приємний бонус, який оцінять фанати мультсеріалу. Людям, не знайомим зі всесвітом підкорювачів стихій у цій іграшці робити абсолютно нічого.