Що є добро, а що є зло? Якщо стосовно „добра“ відповіді дещо різнитимуться, то стосовно „зла“ під гарячу руку філософа одразу потраплять різноманітні біди й почвари, на кшталт орків, демонів тощо. Та на все так однозначно. Те, що для благочестивих „добряків“ — „свята справа“, для тих, хто перейшов на „темний бік“ — страшний геноцид. І цей бік боротьби добра зі злом висвітлювався не надто часто, до цієї миті…

Давним-давно в далекому-далекому вимірі…

У Теані вже тисячу років триває велика переможна хода воїнства „світла“, що після великої перемоги над Духом Темряви масово та методично вчиняє геноцид усім„темним“ істотам. Десь посеред цього хаосу й насильства починається історія наших героїв. Так, саме „героїв“, а не героя, бо вперше в серії нам дають на вибір трьох цілком різних протаґоністів: орка Баґира, демонеси Неоліни та вампіра Даерта. Вкрай добре те, що на відміну від минулих частин, де різниця між героями була помітна суто в бою, в Dark Side кожен з героїв має ще й незначні відмінності сюжетів, та й НІПи до них ставляться цілком по-різному. Чарівна демонеса може користуватися своїми принадами, орк надає перевагу погрозам, а вампір – хитрощам. Окрім того кожен з героїв краще керує військами своєї раси.

Нескінченна історія

На відміну від минулої частини, тут нарешті з’явилася цікава основна сюжетна лінія, що не губиться серед побічних завданнь. Слідувати головним квестом дійсно цікаво. Під час проходження дійсно відчуваєш себе прибічником темряви й організатором локального апокаліпсису. Дуже порадувала наявність „бетпечери“, де після виконання певних завданнь будуть доступні нові війська й кілька відділів, що розроблятимуть все, від шовку й телепорту до підробних принцес…

Нам доведеться організовувати викрадення, підкупи, партизан, дезінформувальну газету й продавати принцес у певне рабство… Загалом розробники додали чимало добрячого чорного гумору та розкрили декілька актуальних сьогодні тем (наприклад брехню й пропаганду у ЗМІ).

Сюжет вкрай цікавий аж до кінця, який вийшов відверто середненьким і реакція на нього приблизно така: якого милого! Але згладити невдале закінчення можуть побічні квести.

Інший бік медалі

Побічні завдання вже традиційно вийшли неперевершеними та вельми цікавими, чого варта тільки помста Білосніжки… кгм, спойлери-спойлери. Крім того вони переважно нагадують завдання з Морровінду, адже нам дають лишень натяки на спосіб виконання, або й просто кажуть: Принеси „предмет завдання“ і мене не цікавить, де ти се знайдеш. Украй рекомендую не оминати побічних квестів, щоб не втратити значну долю чорного гумору, та цікавезних історій.

Наша пісня гарна й нова, починаймо ж її знову…

Ґеймплей у King’s Bounty: Dark Side традиційний, тобто змін не помічено. Усе обійшлося без вигадування п’ятого колеса. От тільки в якості бойового напарника нам тепер підсунули згусток темряви на ймення Чорняк, що як і валькьрії з минулої частини дозволяє за лють використовувати свої вміння. Загалом більше немає чого сказати про ігролад, бо нін протягом останніх п’яти частин незмінний.

Люстерко-люстерко, хто на світі всіх миліший?

Графічна складова теж залишилась в статиці. Помітні незначні поліпшення, та нічого революційного. І все ж гра приємна оку та тішить майорінням барв.

Веселі мелодії

Музичний супровід навіює правильний казковий настрій та в певні моменти навіть пробує вводити гравця в медитативний стан. Щодо озвучення діалогів то його, як не було, так і немає, тож радійте, поціновувачі книжок і горіть у полум’ї (перекреслено) плачте ті, хто не любить читати.

King’s Bounty: Dark Side — типовий представник серії. Тішить те, що в цій частині вперше за кілька років змінилося щось окрім місця дії й героя. Також додався доволі великий стимул до перепроходження. Dark Side – чудова нагода до знайомства з серією, адже з минулими частинами зв’язку нема, тож сміливо можна рекомендувати цю гру і ветеранам серії, і новачкам.