Як і в минулі два роки, Дні польського кіно в Україні відкрилися у гібридному форматі. Частина показів проходить в кінотеатрах, але більше половини фільмів знову можна подивитись онлайн завдяки співпраці організаторів та українського стрімінґового сервісу Takflix. Цьогоріч фестиваль (що він проходить вже всімнадцяте) як ніколи на часі і під егідою “#SolidarityWithUkraine”: окрім добірки сучасного польського кіно глядач матиме змогу подивитись підбірку документалістики від всесвітньо відомого українського об’єднання Babylon’13.
Театральні покази
Фізичне відкриття Днів польського кіно відбулося 7 жовтня, хоча проходить фестиваль з 6 по 16 жовтня. У Києвському кінотеатрі, який за співпадінням теж називається “Жовтень”, відбулися покази історичної драми Ришарда Брильского “Смерть Зиґельбойма” (Śmierć Zygielbojma) та засновану на реальних подіях біографічну драма Бартоша Бляшке “Соната” (Sonata).
Серед партнерів фестивалю також мережа кінотеатрів “Планета Кіно” та вінницький кінотеатр “Родина”, однак чи будуть в них покази наразі невідомо. Якщо така інформація з’явиться, ми обов’язково повідомимо.
Онлайн-покази
Подивитись фільми доступні онлайн можна абсолютно безкоштовно на офіційному сайті проєкту до 16 жовтня включно. Усі фільми демонструються українською мовою, а також польською, англійською та німецькою з українськими субтитрами. Дивитись можна у будь-який зручний час на будь-якому пристрої та в будь-якому порядку, однак кількість переглядів обмежена.
Babylon’13
Підбірка фільмів від українського об’єднання документалістів стала фактичним відкриттям фестивалю. Єдиною дійсно прем’єрою цієї антології є зроблений на замовлення Польського Інституту у Києві “Тут показують кіно“, однак це не означає, що інші короткометрівки не заслуговують на вашу увагу. “Друге дихання“, “Львів. Концерт, що не відбувся“, “Львів. Як захищають вітражі“, “Ноктюрн для 128-ї окрмої гірсько-штурмової бригади” “Фортеця Маріуполь. Останній день на Азовсталі” (створений з матеріалів відзнятих до потрапляння в полон прес-офіцером “Азову” та фотографом Дмитром “Орестом” Козацьким), “Це наші пам’ятники“, “Шпорик” — все це конче необхідна зараз кінохроніка, яка є не тільки і не стільки нагадуванням про війну (яких нам, будемо чесними, вистачає щоденно і без того), скільки нагадуванням за що українці зараз воюють з окупантами — право мати власну мову, культуру, історію та шлях.
Квартирантка (Lokatorka)
Атмосферна гостросюжетна драма режисера Міхала Отловського має певну метафоричну риму з нашим сучасним становищем. За сюжетом новий “власник” багатоквартирного будинку в варшавському районі Мокотув починає безжально, всіма правдами і неправдами виселяти мешканців, щоб звільнити територію під забудову. Однак головна героїня фільму, Яніна Марковська, не хоче полишати квартиру, де її сім’я мешкає більш як 70 років. Банальна для всієї східної Європи історія переростає у щось значно більше і до болі знайоме.
Акторка Славомира Лозинська отримала за фільм “Золотого Лева” Польського кінофестивалю в Ґдині за найкращу жіночу роль другого плану. “Квартирантку” також номінували у 2021 році на найкращий фільм там само, але як і наступна стрічка, в цій номінації драма поступилася “Всім нашим страхам” (Wszystkie nasze strachy).
“Тітка Гітлера” (Ciotka Hitlera)
Вічно болюча для Польщі тема Голокосту розкривається в цьому фільмі. За сюжетом поляк Леон, який разом з синами працює піскоструйником на річці Вісла під час Другої світової війни, вимушений прихистити жінку-єврейку з дитиною які втікли від нацистів з Варшави.
Заснована на реальних подіях військова драма створена режисером Міхалом Роґальським за сприяння головного польського телеканалу TVP була номінована на основні польські кінематографічні нагороди — “Орла” на Polish Film Awards (за найкращу роботу художників-постановників) та вищезгаданого “Золотого Лева”.
В партнерстві з Takflix Дні польського кіно проходять втретє. Перший раз онлайн-формат фестиваль опробував у 2020 році, який зараз здається дууж далеким та дуже спокійним…