Цього місяця порталу справжнього ґеймерського духу PlayUA виповнюється 6 років, тому ми проводимо конкурс із цінними подарунками. Нижче — конкурсна робота, у якій збережено авторський стиль, пунктуацію і всі-всі-всі помилки. Автор: Вознюк Богдана.

Цьогорічна осінь, безперечно, надовго запам’ятається геймерам усього світу – тут вам і довгоочікувані Fallout 4 з MGS V: The Phantom Pain, і нова частина хвацьких пригод Лари Крофт у «Rise of the Tomb Raider», шалені подорожі у «Mad Max» та багато іншого. За всіма цими гучними релізами з великобюджетною рекламою доволі складно було помітити дебют 2D гри від Тобі “Radiation” Фокса (композитора веб-коміксу Homestuck, між іншим) під назвою «UnderTale». Своїм життям гра зобов’язана Kickstarter та багатьом небайдужим, які за місяць існування проекту зібрали для його втілення чималеньку суму – 51,124 доларів.

Два роки розробки і ось, 15 вересня, ми нарешті, мали змогу оцінити цю ексклюзивну RPG для PC – і їх оцінка була доволі однозначною: 94 із 100 на Metacritic (8.4 – рейтинг серед користувачів) та виключно схвальні (98%) рецензії від користувачів Steam. Гра вже доволі довго та впевнено займає першу позицію серед PC ігор на Metacritic. Так-так, багато гучних дифірамбів та високих оцінок, але чи дійсно варта гра того, що про неї кажуть?

Історія розповідає нам про далекі часи, коли на Землі мирно проживали дві раси – людей та монстрів. І через певний час (хто б сумнівався?) між ними розпочалася запекла боротьба, в підсумку якої переможені монстри були викинуті та замуровані під землею (сердешна подяка місцевим магам та їх талантам). Часи минають, легенди з’являються, люди інколи зникають, але наша подорож відбуватиметься від імені невинної дитини, яка за бажанням долі опинилася в царстві тих самих монстрів.

Аби коротко та влучно описати гру, можна використати її опис в Стімі – «The RPG game where you don’t have to destroy anyone.» (РПГ гра у якій вам не потрібно нікого вбивати). І це дійсно так, адже «UnderTale» дає вам унікальну можливість побалакати зі злим овочем, замість того, щоб його вбивати і підбадьорити сумного привида, аби він пропустив вас коридором далі. Гра постійно надає вам та вашому герою вибір – убити чи пожаліти? І ця дилема доволі важка, адже, відпускаючи ворогів ви отримуєте лише гроші і аж ніяк не досвід, такий необхідний для майбутніх битв із босами. Натомість, влаштовування геноциду бідолашним монстрам тягне за собою вкрай негативне ставлення інших мешканців підземелля до вже не такої й невинної людини. Сюжет та запроваджена автором можливість змінювати царство монстрів та їх ставлення до себе в залежності від зробленого вибору заслуговує оцінки 10/10.

Невід’ємною частиною геймплею «UnderTale» є головоломки, якими гра насичена так само, як і моральними виборами (себто, вони на кожному кроці), але вони будуть доволі легкими для тих, хто уважно читає усі таблички та прислуховується до порад та пояснень. Деякі з них схожі між собою (якщо їх, наприклад, робив твій друг-скелет), інші ж вимагають довгих та нудних поневірянь коридорами у пошуках потрібної речі. До цього можна віднести і ті міні-ігри (згадуємо жанр bullet-hell), які ми отримуємо при битві з ворогами – всі вони схожі між собою і з часом набридають, але їх різноманітність все ж помітна та не дає гравцеві засумувати. Головоломки та міні-ігри заслуговують оцінки 7.5/10.

Окремо варто відзначити чи не найсильніші складові гри – персонажів та гумор. А якщо точніше, то дотепність персонажів. Тут прикладів можна навести безліч: монстр, який буде жалітися вам на те, що його друг його не слухає, поки ви, позіхаючи, тиснете «enter» аби пропустити діалог, почне сваритися на вас за неповагу до його слів; чи скелет, який обожнює гру слів та не втрачає жодної можливості влучно це проявити. Кожний персонаж є особистістю – неповторною, зі своїми звичками та шрифтом тексту (я не жартую!) та змушуватиме вас усміхатися під час гри. Чимала варіативність і  ворогів, яких можна зустріти під час подорожі, і вони також мають певні характеристики та вподобання (так-так, ти не зможеш помилувати цього монстра, якщо будеш тицяти в нього пальцем! А ось жаби дуже люблять компліменти). Персонажі та гумор гри заслуговують оцінки 10/10.

Розмовляючи про працю Тобі Фокса, не можна не замислюватися про музичну складову гри, адже саме цим він і почав підкорення геймерської індустрії. То що ж можна сказати про музику у піксельній «UnderTale»? Тільки те, що вона ідеально гармонує зі створеним світом підземелля та допомагає поринути в історію та зосередитися на ній. Чарівні мелодії не зможуть залишити вас байдужими, тому обов’язково вмикайте навушники та занурюйтесь в сюжет. Музика до гри заслуговує 10/10.

Не секретом буде те, що не зважаючи на високі відгуки, гра так і не знайшла багато фанатів у СНД просторі. Основною причиною, звичайно, можна вважати зазначені вище релізи більш відомих ігор, але не забудемо і про таку дрібничку як відсутність української/російської локалізації.

Тож підіб’ємо короткий підсумок – якщо ви безстрашний геймер з елементарними знаннями англійської та любов’ю до 2D ігр – «UnderTale» стане вашим надійним прихистком від сірих буднів. Якщо ж ви ще не ознайомлені з піксельними 2D іграми, то ви знайшли ідеальну гру, щоб відкрити для себе цей жанр. Якщо ж ви зовсім невпевнені у власних силах перекладача в реальному часі, то пропоную вам усміхнутися «Шлякбитрафу» (жодних натяків J).

Від мене гра отримує оцінку 9,4 (не змогла відійти від загального схвалення, а навпаки – приєдналася до нього). Ця мила казка не може не полонити – вже з перших хвилин ти відчуваєш, як тебе беруть за руку і ведуть до невідомого світу підземелля, де тебе чекають неймовірні пригоди та десятки нових друзів.

Тож, до зустрічі у будиночку Торіель, друже!