ДН PlayUA: Цікавинки для вільної хвилинки

Цього місяця порталу справжнього ґеймерського духу PlayUA виповнюється 6 років, тому ми проводимо конкурс із цінними подарунками. Нижче — конкурсна робота, у якій збережено авторський стиль, пунктуацію і всі-всі-всі помилки. Автор: Орест Яворський.

---

Одноманітність набридає. Ґеймінґ стає одноманітним, коли він перестає викликати емоції та стає просто послідовністю натискань, викликаючи врешті стійке небажання грати у будь-що. Тож час від часу я шукаю чогось цікавого та намагаюсь помічати, коли щось цікаве знаходить мене. Мова не йде про іменитих або розрекламованих мастодонтів, назви яких не вимагають представлення. Натомість хочу звернути вашу увагу на оригінальні або просто якісно зроблені проекти, які допоможуть відволіктись або непогано згаяти зайву годинку. Вибачаюсь за іншомовні слова, адекватного перекладу яких українською не уявляю. Отож коротко, змістовно, компетентно, все як тут заведено.

Steredenn

Гідний представник пласких стрілянок і всього що асоціюється з bullet hell, тобто тут гарний піксельний космос, купа ворогів та хоробрий винищувач-командос. Пояснювати принцип гри у side-scroller немає сенсу, натомість краще згадати наявний арсенал. І справа тут зовсім не в кількості, а у дрібницях типу зниження точності зброї від перегріву чи сповільнення корабля від крутості вашої пушки. Процес винищення ворогів жвавішає з кожним рівнем, іноді радує смаколиками (метеоритним дощем, уламками або мінним полем) і не дає засумувати. Все це дійство органічно доповнене простенькою системою покращень і динамічним саундтреком, який швидко набридає. Єдина справжня складність полягає у необхідності постійно починати спочатку через відсутність збережень. А ще тут є крутий космічний меч та гігантські залізні щелепи!

Fuego!

Захід у цій грі справді дикий: пограбуванням банків тут займаються звірі у пончо та сомбреро, озброєні револьверами. Тутешня фауна включає ведмедів(вони мають один револьвер та стріляють першими, наступні відповідно два і три), койотів, єнотів та черепах у сумках кенгуру (у них чотири стволи, проте вони найповільніші). Перед власне перестрілкою за всіма законами вестернів, звіринець потрібно розподілити полем, до речі одночасно з суперником, по одній тваринці, а виграє той хто вхопить більше мішків з грішми. Золото можна дістати як вкравши з банку, так і забрати його, пристреливши власника.

Хоч мідно-жовтий пісок пасує до тутешньої дещо різкуватої графіки, а мексиканські мотиви маріачі доповнюються соковитими пострілами, все ж гра швидко набридає через банальну відсутність контенту. Проте, можливо, розробники з часом це виправлять.

Gremlins, Inc.

Кілька років тому дізнатись, що творець Eador, киянин до речі, клопочеться розробкою нової гри, було досить непогано. Хоча б тому, що перший його проект захопив мене на кількасот годин, гремлінів я вирішив не те щоб чекати з нетерпінням, але за нагоди точно спробувати. Як виявилось, не дарма.

Коротко кажучи, гремліни – дуже прагматичні істоти, що існують всередині капіталістичного механізму-міста, де питання ницості та лицемірства вчинків давно відійшло на другий план. Єдиним мірилом успішності є вигода, найкраще матеріальна. Тож обравши одного з дюжини персонажів(які крім портретів поки нічим не відрізняються), потрапляємо на ігрове поле та отримуємо карти для взаємодії з ним. Тонкощі цієї взаємодії краще освоїти власноруч, варто лише додати, що карти гарно збалансовані, тому протягом гри злети та падіння постійно змінюють один одного. З графічною складовою наче теж порядок: атмосферно намальовані карти та гарна стімпанкова мапа ніби вкриті заспокійливою сепією. Недоліки, серед яких деяка недолугість AI, постійне підключення до інтернету та легкі косяки інтерфейсу, можна списати на дочасний доступ. Всім, хто не боїться карткових ігор, варто звернути увагу.

­­­­