Минулоріч ми писали про закриття після 31 року в ефірі легендарного реаліті-серіалу “Копи” (Cops). Творець цього шоу, легендарний продюсер-телевізійник Джон Ленґлі пережив свій найбільший здобуток на кілька днів більше ніж рівно на рік — 78-річний чоловік помер 26 червня від серцевого нападу у місті Баха-Каліфорнія в Мексиці, де приймав участь у гонках по бездоріжжю. Ентузіастом цього виду спорту він був багато років, часто гасаючи по місцях де нема дороги на авто з фірмовою емблемою документального серіалу.
До світу телебачення Ленґлі потрапив не одразу: за освітою (бакалаврат, а потім і магстратура) він був літературознавцем, але на початку 1980-х звернув увагу на аудіовізуальні твори: знімався в масовці культового фільму “З’їдаючи Рауля” (Eating Raoul), дебютував як режисер документальним фільмом “Кокаїновий блюз” (Cocaine Blues). Саме досвід роботи в “кримінальній” документалістиці згодився Ленґлі під час страйку сценаристів у 1988-1989 рр., коли він приніс 20th Century Fox ідею на мільйон (а насправді багато мільйонів): серіал на актуальну тематику, сценаристом якого виступає саме життя (яке, як відомо, не є членом профспілки). Принаймні, на початку вважалося саме так, бо за часи існування шоу “Копів” не раз і не два звинувачували у тому, що це “договорняк” і певною мірою піар-кампанія окремих відділків поліції. В багатьох випадках телевізійники дійсно самі отримували запрошення фільмувати новий сезон у тих чи інших відділках, довіра до яких дійсно була чимось заплямована. Подкаст Running From Cops витратив 18 місяців, збираючи докази сумнівності певних подій показаних у “Копах”.
Як би там не було, але передача про життя поліцейських, відзнята ручною камерою стала взірцем популярної культури і успішного реаліті-шоу, зрештою отримавши дві відеогри-адаптації (1994 та 2002 рр.) і навіть (дуже дивний) кросовер з “Секретними матеріалами” (The X-Files). Ленґлі за головне досягнення життя чотири рази номінувався на Еммі і отримав зірку на Алеї Слави в Голівуді. Окрім “Копів” він був продюсером численних реаліті-шоу дуже різного тематичного наповнення, кілька разів спробував себе в художньому кіно, не забуваючи і про основний фах літературознавця, який згодився для написання сценаріїв.
Мало хто знає, але як режисер Джон Ленґлі певною мірою дав путівку в життя самому Квентіну Тарантіно — першим титром легенди була робота виробничим асистентом у фітнес-відео Дольфа Лундґрена “Максимальний потенціал” (Maximum Potential) у 1987 році, яке як підробітку робив саме Ленґлі. Фактично Тарантіно у тому числі був прибиральником. До “Скажених псів” (Reservoir Dogs) залишалось всього п’ять років.