Багато хто у дитинстві захоплювалися містицизмом та уявляли дивовижне поряд — привидів, полтерґейстів, чугайстрів урешті-решт. Дехто так і залишився темним відданим шанувальником дебільних телевізійних шоу на кшталт “Битва екстрасенсів”, а хтось із приємністю повертається у по-дитячому захопливі миті завдяки настільній грі “Містеріум”. Саме їй присвячені наступні кілька абзаців.

Вітчизняне настільництво

Найбільше у знайомстві з “Містеріумом” мене вразило, що це повністю українська гра. Розроблена, оброблена і видана українцями в Україні українською мовою. Так, розумію, що нічого дивного в цьому не мало би бути, але все ж… Наступне, що дивує — це висока якість виконання усіх елементів гри. До звичайного видання входять кілька різних колод карт, жетони і “кришталеві” кулі екстрасенсів та лічильник часу до кінця гри.

Карти надруковані на цупкому картоні і захищені рельєфною сіточкою та водостійким покриттям. Аби ви зрозуміли, наш “Містеріум” преспокійно пережив катастрофу всесвітнього масштабу, коли на розкладену партію гри було вилито повне горня гарячого чаю. Карти ані розпалися, ані деформувалися. Тому для веселих вечорів сім’ї незграбних ведмедиків “Містеріум” пасуватиме якнайкраще.

Третя захоплива особливість “Містеріуму” — це простота правил і низький поріг входження. Правила надруковані на величенькій книжечці, у якій більшість друкованого простору займають розмальовані приклади ігрових ситуацій, аби легше було на око зорієнтуватися, коли тільки-но опановуєте правила гри. Перше знайомство може зайняти не більше 20 хвилин. А якщо ви зіграли вже кілька партій, то ретельне пояснення правил з атмосферним переказом сюжетної зав’язки гри з паралельним розкладанням на столі ігрових елементів займе не більше 10 хвилин.

Не жартуйте з привидом

Гаразд, розклали, розібралися, що далі? А далі — похмура історія про нового власника розкішного, але трохи занедбаного старого маєтку. На біду нового господаря, у маєтку ошивається привид колишнього мешканця і не заспокоїться, доки не буде виявлено його кривдника. Тому ще живий і при здоровому глузді нещасний покупець маєтку запрошує в гості від 2 до 6 екстрасенсів (залежно від кількості гравців) і просить їх вивідати у привида, що ж сталося у день його смерті та хто у цьому винен. На всі спіритичні сеанси у екстрасенсів є лише сім ночей, після яких їхній наймач остаточно збожеволіє і не зможе заплатити їм за роботу.

За механікою “Містеріум” найбільше схожий на Dixit, однак є кілька унікальних особливостей. Як і в Dixit завдання гравців — вгадувати образи за асоціаціями, пов’язаними з картинками на картах. Один із учасників партії в “Містеріум” стає привидом (ведучим, ігромайстром тощо). Його завдання — “навіяти екстрасенсам сни”. Тобто видати кожному з екстрасенсів від 1 до 7 карт снів, які спершу вказують на особу, потім на місце дії, а потім на знаряддя вбивства. Усі персонажі, локації і знаряддя обираються випадковим чином на початку кожної партії. А кожен екстрасенс також випадково отримує свою комбінацію з трьох карт (персонаж, локація, предмет), яку знає привид і намагається переказати асоціаціями, що ж за карти випали екстрасенсу. Лиш на відміну від Dixit, привид не може ніяк показати чи розказати, що він бачить на таємних картах. Він може лише видати гравцеві карту, яка у привида асоціюється із загаданим. І тут усі розуміють, що успіх у грі залежить виключно від уяви та образного мислення усіх за столом.

Не сам у полі не воїн

Усі карти проілюстровані детальними і приємними оку малюнками. Їх приємно просто роздивлятися, не кажучи про те, аби гратися ними. На кожній карті, а особливо на картах снів є багато дрібничок, які можуть слугувати підказками для різних загадок і можуть трактуватися різними гравцями по-різному. У нас доходило до того, що привиди видавали сон, який кольоровою гамою збігався із кольорами на загаданій карті і це спрацьовувало.

“Містеріум” — кооперативна забавка, але не перетворюється на гру одного гравця, як це часто буває в настілках на кшталт Red November чи Call of Cthulhu. Кожен із гравців настільки зосереджується на тлумаченні отриманих ним від привида снів, що не має часу роздивлятися сни сусідів за столом, хоча це не заборонено правилами. Спільні зусилля часом дають гравцям більше логічних висновків із колективних асоціацій, але ніхто за столом не може диктувати кому і що робити.

“Містеріум” — це проста, яскрава і напружена пригода для друзів чи сім’ї. Вона дозволяє вам ліпше зрозуміти людей поруч та навчитися ледь не на телепатичному рівні читати їхні думки. Цікавий досвід, легкий початок і красивезний арт. А ще це українська гра високої якості. Рекомендовано усім поціновувачам безалкогольних вечірок.

P. S. За надану для огляду копію гри дякуємо видавництву Igames.