“Кіт у чоботях”, від якого два дні болітимуть ноги

Перед стартом прокату “Кіт у чоботях 2: Останнє бажання”, продовження пригод славнозвісного пухнастого шибайголови і казанови, хотілося би розповісти про незвичайну можливість пригадати сюжет першої частини. Звісно, можна просто зазирнути на Netflix і переглянути мультфільм, але ми пропонуємо цікаву альтернативу. Для цього вам знадобляться Xbox 360, Kinect та диск однойменної гри Puss in Boots, яка також виходила на PlayStation 3 та Wii. Основною її особливістю є те, що як і будь-яка високобюджетна гра для Kinect, вона дуже круто грається з допомогою керування рухами. Це атракціон, який триває приблизно 3 години, якщо описувати саме сюжетну кампанію.

Клуб любителів бобів

То про що гра? Сюжет Puss in Boots майже повністю повторює однойменний мультфільм, окрім деяких епізодів. Ця гра для Kinect може стати для вас приємним сюрпризом, якщо до цього ви якимось дивом оминули проєкт. У ній немає жодного ролика, взятого з мультфільму. Натомість всі відео мають інший стиль і переказують знайомий сюжет лише стисло. Наприклад, починається історія одразу з того, що Кіт у чоботях дізнається про чарівні боби, а не зі вступу, який зображає його як казанову. Конкретно ці особливості харизми головного героя компенсуються моментами в грі, коли потрібно зіграти красивим кішечкам на гітарі, ставши при цьому на коліна. Якщо ви коли-небудь бавилися в ігри на Kinect, то розумієте, що це все треба робити ще й в реальному житті.

Основні сюжетні повороти та персонажі у грі збережені, але невеликі зміни є. Розробники, наприклад, додали викрадення героїв бандитами після отримання золотої гуски. Якщо пригадуєте, то в мультфільмі все було лаконічніше. Цей епізод не дає історії абсолютно нічого, хіба розтягує проходження. Там, де сюжет стискають, гра розкривається ґеймплейно. Така залежність актуальна для епізодів із бійкою в барі на початку, пригод у замку велетів або спуску по бобовому дереву, який цілком можна назвати скриптованими перегонами.

Як подряпати повітря

Puss in Boots доволі різноманітна, якщо описувати саме версію для Kinect. Всі механіки працюють чудово: від звичайного розмахування шпагою до дряпання облич ворогів. І робити це потрібно активно. Давати копняка необхідно дуже часто, бо заряджається відповідне вміння доволі швидко. Для цього, вочевидь, треба змахнути ногою перед пристроєм захоплення рухів. І якщо ви не займаєтеся фізичними вправами чи навантаженнями, то проходити гру за один день вам не можна. Інакше, як і автор цього тексту, ви проведете решту доби на ліжку, роздумуючи над тим, чому варто робити розминку частіше.

Нехай все описане не вбиває бажання ознайомитися з грою, адже в ній є не лише розмахування шпагою, а й рівні з відтворенням певних силуетів, серфінгу, танцями та навіть стелсу. Завдання з підкраданням були найважчими, адже махати шпагою може кожен, а от правильно перебирати ногами не всім вистачить терпіння. Повірте, завмирати на місці десять разів поспіль не настільки просто, як здається.

Підсумовуючи, хотілося би сказати, що таке задоволення від проходження гри з моушн-керуванням можна отримати не завжди. Не кожна студія підходила до розробки таких проєктів насправді відповідально. Дуже часто це були репаративні міні-завдання, а не окремі рівні, на яких чергуються різні механіки. Саме тому Puss in Boots для Kinect дозволить не просто пригадати вже знайому історію, а й провести гарно час, зокрема з близькими. Головне — не перестаратися, бо доведеться 100% йти в душ після активних рухів. Ну, а після проходження можна й на “Кіт у чоботях 2: Останнє бажання” сходити, якщо наш північно-східний сусід не дістене ще десяток ракет з-поміж сідниць.