Книгу про відьмака перекладуть українською

Як повідомляє один з українських сайтів присвячених книгодркуванню в лютому-березні готується до виходу перекладена українською мовою книга “Останнє бажання” – перша частина циклу, що розповідає про походеньки Ґеральта з Рівії. Раніше книга вже виходила українською та не стала популярною через кепський переклад. Будемо надіятися, що історія не повториться, адже останніми роками Клуб Сімейного Дозвілля, який, до речі, й займатиметься перекладом та видавництвом даної книги, зажив собі поганої слави через гучний скандал пов’язаний з машинним перекладом циклу “Темна вежа” Стівена Кінґа. Хоч після цього неприємного інциденту видавець виправився, та докорінно змінив свій підхід до перекладу, в описі книги ми бачимо невірно перекладене ім’я головного героя, який, з невідомих причин, став Геральтом, замість звичного нам Ґеральта.

Анджей Сапковський – хто не знає всесвітньо відомого автора “Відьмака”? Іронія, дотепність, віртуозний сюжет, майстерні діалоги, літературні алюзії та інтертекстуальність – фірмові риси авторського стилю цього польського фантаста. Твори Сапковського перечитують, цитують, пародіюють, за його романами знято серіал і художній фільм, ілюстровано комікси, навіть вигадано комп’ютерну іграшку. Сьогодні український читач має ексклюзивне право долучитися до історично-фантастичного світу Анджея Сапковського.

«Останнє бажання» – перша книга з фентезійного циклу«Відьмак». Головним героєм циклу є Геральт із Ривії, відьмак – мисливець на монстрів, що становлять загрозу для життя людей. У дитинстві йому, як і іншим відьмакам, за допомогою мутацій були додані високі бойові якості: велика сила, миттєва реакція, прискорений метаболізм і висока регенерація. Основна робота Геральта — за гроші знищувати небезпечних чудовиськ.

Також залишається сподіватися, що КСД візьметься й за переклад інших книг циклу, як у випадку з тією ж “Темною вежею”, та на це дуже тісно вплинуть рейтинги продажів першої книги. Це дуже хороша новина для всіх фанатів серії, адже дане видання має всі шанси стати першим хорошим перекладом книги на українську та популяризувати всесвіт Анджея Сапковського на теренах України. Поки що точної дати виходу немає, і єдине, що нам залишається – це споглядати на обкладнку та чекати.

Рябий Олександр

Програміст-заучка, екскурсовод кіновсесвітів, книжковий черв'як в другому поколінні

    • Минуло майже 30. Хоча це вже друга або третя спроба перекласти. Перша книжка вже виходила друком українською з доволі кепським перекладом.

        • пофігу якось. ти ж не обкладинку читаєш. це просто епік фейл, чути таке

          • для мене не фейл. бо будь-яка робота має бути зроблена гарно. тим більше, у цьому випадку, коли книжкова новинка має конкурувати на ринку, який переповнений рос. продуктом.

          • вона вже конкурує, бо українськую написана. і знову фейспалм)))

          • конкурувати - не просто бути присутнью, а конкурувати - бути вдалою альтернативою. я, прочитавши відьмака вже давно, хотів би його в книжкову колекцію не для перечитування, а як гарну "річ в собі". це видання таким мені не здається. одноденка.

  • Трохи запізно. Всі хто хотіли прочитати цикл про Відьмака - вже його прочитали.
    Хоча справа потрібна, адже підростаюче покоління також зацікавиться книгами Сапковського, а тут і переклад буде.
    P.S. Взагалі зараз дуже кепське становище фантастики/фентезі в українському перекладі, книг катастрофічно мало. На днях шукав що б купити почитати, і не знайшов нічого, або якісь нікому не відомі книги, або вже читав.

  • Давно ставив питання у простір: "Чому немає якісного перекладу Відьмака? Тим паче, що в Україні він доволі популярний. Я б придбав би."

    Цікаво, якщо вони Ґеральта Геральтом назвали, то як вони інші імена переклали...

    • А чому немає перекладу книг Азімова, Сіммонса, Гайнлайна, Джордана, Ротфусса і багатьох інших? Я б також їх купляв.
      Але нас занадто мало щоб спричинити достатній попит. Напевне.

        • Круто. Правда я тільки читав серію Гіперіон, але це унікальний витвір. Я б собі його в колекцію купив.

      • Класика - це чудово. Але класику вже перечитали, як могли. От якби нову літературу, що отримала "Г'юґо" чи "Неб'юла" публікували...

        • Не думайте тільки за себе. З кожним роком ті, хто ще недавно був дітьми, відкривають для себе світ фантастики/фентезі, і класика це якраз ті основи які має знати кожен.

          • І давайте безнадійно відстанемо у часі. Цікавий варіант.

          • Їх не настільки багато. По моїм прикидкам книг 100. Такий обсяг можна за кілька років перекласти, а дальше братись за сучасні твори.

          • Проблема у тому, що поки що ні класику, ні сучасну фантастику практично ніхто не перекладає.

          • Хотілося б почитати цикл Експансія, по якому якраз виходить серіял The Expanse. Бо знань анґлійської для серіалу вистачає, а от для книг - малувато.

          • Хоча, Астролябія взялась за переклад творів Толкіна, і завершила. Купив їхнього видавництва Сильмариліон - дуже круто зробили.

      • Вже стільки чекав Ротфуса, що переслухав в оригіналі аудіокниги)

    • Так, якість фанатських перекладів жах. Думав вже сам братися перекладати.
      Ось приклад з порівнянням, якщо цікаво.

      Оригінал:
      Później
      mówiono, że człowiek ten nadszedł od północy, od Bramy Powroźniczej.
      Szedł pieszo, a objuczonego konia prowadził za uzdę. Było późne
      popołudnie i kramy powroźników i rymarzy były już zamknięte, a uliczka
      pusta. Było ciepło, a człowiek ten miał na sobie czarny płaszcz
      narzucony na ramiona. Zwracał uwagę.
      Zatrzymał się przed gospodą
      „Stary Narakort”, postał chwilę, posłuchał gwaru głosów. Gospoda, jak
      zwykle o tej porze, była pełna ludzi.
      Nieznajomy nie wszedł do
      „Starego Narakortu”. Pociągnął konia dalej, w dół uliczki. Tam była
      druga karczma, mniejsza, nazywała się „Pod Lisem”. Tu było pusto.
      Karczma nie miała najlepszej sławy.
      Karczmarz uniósł głowę znad
      beczki kiszonych ogórków i zmierzył gościa wzrokiem. Obcy, ciągle w
      płaszczu, stał przed szynkwasem sztywno, nieruchomo, milczał.
      – Co podać?
      – Piwa – rzekł nieznajomy. Głos miał nieprzyjemny.
      Karczmarz wytarł ręce o płócienny fartuch i napełnił gliniany kufel. Kufel był wyszczerbiony.
      Nieznajomy
      nie był stary, ale włosy miał prawie zupełnie białe. Pod płaszczem
      nosił wytarty skórzany kubrak, sznurowany pod szyją i na ramionach.
      Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami
      miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy
      chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy
      kołczana.

      Переклад з мережі:
      Згодом
      оповідали, начебто він прийшов з півночі, від Ланцюгової брами. Йшов
      пішки, ведучи нав’юченого коня за повід. Було вже далеко пополудні,
      крамниці поворозників та римарів позамикалися, вулички спорожніли. Хоч
      стало жарко, чоловік накинувся чорним плащем, привертаючи до себе
      загальну увагу.
      Зупинився він під корчмою “Старий Наракорт”, хвильку
      постояв, дослухаючись до гомону всередині. Корчма, як і завше о цій
      порі, була повна людей. Незнайомець подався вуличкою вниз. Неподалік
      стояла ще одна, менша корчма, називалась вона “Лис”. Людей тут було
      негусто. Корчма зажила не найкращої слави.
      Хазяїн звів голову з-над
      діжки квашених огірків і зміряв прибульця поглядом. Той, усе ще в плащі,
      стояв непорушно перед шинквасом і мовчав.
      - Вам чого?
      - Пива, - сказав незнайомець.
      Голос мав неприємний.
      Корчмар обтер об фартуха руки й наповнив череп’яний кухоль з надщербленими вінцями.
      Незнайомець
      не здавався старим, однак був геть сивий. З-під його плаща виглядала
      потерта шкірянка, зашнурована на шиї й плечах. Коли скинув плаща, всі
      помітили за плечима в прибульця меч. В тому не було нічого дивного: у
      Визимі майже всі мали зброю, а проте ніхто не носив меча за плечима,
      наче лук ачи сагайдак.

      Мій переклад:

      Потім казали, що чоловік той прийшов з півночі, від Кодільни́чої брами. Йшов він пішки, а нав'юченого коня вів за вузду. Був пізній пополудень, і крамниці кодільників та римарів були вже зачинені, а вулиця пуста. Було тепло, проте чоловік той мав на собі чорний плащ, накинутий на плечі. Привертав увагу.
      Він затримався перед корчмою «Старий Наракорт», постояв хвилю, послухав гомін голосів. Корчма, як зазвичай о тій порі, була повна людей.
      Незнайомець не увійшов до «Старого Наракорту». Він повів коня далі вулицею. Там була друга корчма, менша, що називалася «Під Лисом». Тут було пусто. Корчма мала недобру славу.
      Корчмар підняв голову від бочки квашених огірків і зміряв гостя взором. Чужинець, досі в плащі, став перед шинквасом твердо, нерухомо, мовчки.
      - Що подати?
      - Пива – мовив незнайомець. Голос був неприємним.
      Корчмар витер руки о полотняний фартух і наповнив глиняний кухоль. Кухоль був вищерблений.
      Незнайомець не був старим, але волосся мав майже цілком біле. Під плащем носив потерту шкіряну курту, шнуровану під шию і на рукавах. Коли стягнув свій плащ, всі зауважили, що він на пасі за плечима мав меч. Не було в тому нічого дивного, в Визимі майже всі ходили зі зброєю, але ніхто не носив меча за плечима ніби лук чи колчан.

      • Максиме, гуд переклад , я в правописі нічого не тямлю , але милозвучність в перекладі є- себто легко читається
        а для розумінню твору це головне
        де можна знайти ваші переклади?

        • Дякую. На жаль, ніде. Я останній рік приглядався до "Відьмака", думав взятися за переклад, але далі уривків не пішло, тож спізнився. Тепер неактуально, раз виходить книга.

          • Хех. Пізно :-) І за фахом я не мовознавець. Це хобі.

            Думаю, зробити статтю в стилі російських "Коректур", коли вийде переклад.
            Розібрати передачу власних назв Саги: порівняти оригінальне написання, правильне читання, російську та українську передачі, зазначити походження.

            Але треба буде залпом прочитати книгу, як тільки вийде, - а це під питанням: чи буде час?

          • це буде дуже актуально. що б люди знали, що купують) але треба робити в найближчі дні після виходу книги)

          • Максим, чи цікаво було б попрацювати над перекладом гри Відьмак 3?
            На Толоці фанати організували переклад https://toloka.to/t76322, відчутно що потрібна участь людини більш досвідченої та грамотної в питаннях лінгвістики та перекладів ніж є автор ідеї, щоб як мінімум закласти основи та стандарти перекладу.

  • Як жеж вихарює цей феномен українського кацапізму від КСД, читав кілька їх перекладів, для них літери "ґ" наче і не існує.

    • Бо чинний правопис не тягне цей іншомовний звук у нашу мову.
      Ґ тільки у словникових словах.

      • Не знаю за чинний правопис, але "ґ" чудово себе почуває у перекладах.

        • Переклад це ж творчість :-) Кожен вільний творити, як хоче.
          Правопис це більше до документів.

      • Літера "ґ" давно присутня в українській мові. У неї така нещасна доля, бо піддавалась репресіям. Як і вся українська мова та Харківський правопис.

        • Репресувати можна лише живу людину.
          Особисто моя думка така: правильно, що тоді викинули, як колись фіту, ксі тощо. Літери одного типу це. Ось тільки треба було тоді слова кніт (пол. knot), крати (пол. kraty) та грунт (пол. grunt) нормально розвести "по різним куткам".

          • Маячня. І чинний правопис також має літеру "ґ". А що таке для тебе "словникові слова" я навіть не уявляю. Та мені й не цікаво

          • Як же я втомився від таких...

            § 15. Літера Ґ

            Літера ґ передає на письмі задньоязиковий
            зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і
            зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт,
            ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути,
            ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник),
            ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа,
            дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і
            под.

            Примітка. У власних назвах іншомовного
            походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г;
            проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною
            є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія,
            Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й
            Ґете. /20/

            § 87. G, H

            G і h звичайно
            передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія,
            генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго,
            лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог,
            гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус;
            Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея,
            Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург;
            Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

            В окремих словах англійського походження h передається
            літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

          • дякую, цікаво було почитати)
            а як бути з Хакерами? коли кажуть Гакери - мене аж вивертає (((( сам не розумію, чому

          • Так є ж винятки: "В окремих словах англійського походження h передається
            літерою х" :-)

          • тобто, я не роблю помилки, коли пишу або кажу Хобіт, чи хакер, та навпаки с літерою Г?

          • Не робите. Як писати хобіт - це виключно до конкретного перекладача. А хакер вже усталилось.

          • дякую друже. я з російськомовного регіону, то ж деякі труднощі з правилами правопису ще відчуваються))

          • і в регіоні теж. якщо рідна російська, то змінити мислення тяжковато. але вже піднімаю свій рівень знання тонкощів української мови

          • Мова великої мірою звичка. Читати, читати і ще раз читати :-) І буде все ОК.

  • "машинним перекладом циклу “Темна вежа” Стівена Кінґа" - що, і таке було? Бо я тільки пам'ятаю недавній скандал щодо Кладвишча домашніх тварин" - там якийсь псевдоперекладач з москальської переклав.
    P.S. "Як повідомляє один з українських сайтів присвячених книгодркуванню" - це який?

  • Прочитав дану частину українською місяць тому, шукаю другу "Меч призначення" , може хтось знає де можна знайти електроний варіант?
    П.С. на толоці немає.

  • Був машинний переклад не "Вежі", а "Кладовища домашніх тварин".

  • Нарешті, але матимемо жовтців та регісів усіляких замість Яскора та Режіса тощо.
    Чорт, не встиг я серйозно взятися за свій фанатський переклад :-( І спізнився.

  • Що ж, сподіваємося, що Яскір тут не стане Лютиком чи Жовтцем, як у
    фанатських перекладах з мережі. Але підозрюю, що ляпи з передачею імен
    Саги тільки примножаться, а багатостраждальний Еміль Режіс Роеллек
    Терзієв-Годфруа лишиться Регісом Годфроєм.

    • Я слухав польською аудіокнигу, і там Реґіс узагалі-то.
      І Jaskier звучить як Яскєр.
      І хоч я нічого не маю проти Жовтця, вангую, що у виданому перекладі буде Лютик...

      • В латинописних мовах імена пишуться без змін, а тому читач має заздалегідь знати, як читати. Цей диктор не знав.
        А яскІр це УКРАЇНСЬКЕ слово. Це переклад польського jAskier. Звертаю увагу, що наголоси різні.
        Яскір=жовтець. А от слова лютик в українській немає.

  • Новина добра. Але перший абзац анотації - копіпаст з анотації до "Вежі блазнів"... І «історично-фантастичного світ» до «Відьмака» не дуже пасує. Сподіваюсь переклад нормальний буде. Сам читав в аматорському перекладі з Толоки http://toloka.to/t40932. До речі "Час погорди" і «Меч приречення» теж перекладено: http://toloka.to/t56262 http://toloka.to/t71195.

  • Круто звісно. але я вже все перечитав. Залишилися тільки комікси, однак я щось не хочу до того братися

  • Ох. Тільки помітив значок. Це ж славнозвісний "Клуб". Зрозуміло. В них практично немає книг із красивими палітурками. Хоча неможливо не відзначити, поряд із засиллям книг російською мовою в даному "Клубі", майбутній вихід (сподіваюся) серії про Відьмака.

Predator та Nitro роблять ігрові світи напрочуд реальними: Acer представляє свої ігрові флагмани на Computex 2026

Ігрові ноутбуки, портативні консолі та справжні монстри з GeForce RTX 50 для безкомпромісного ґеймінґу: 2-6…

9 години

Розумна міська мобільність: Acer представляє розумний підключений електротранспорт на Computex 2026

На виставці Computex 2026 компанія Acer представляє широкий асортимент електровелосипедів і електросамокатів та сумісне уніфіковане…

10 години

11 ігор на двох, які перевірять ваші стосунки

Колись спільна гра перед одним телевізором асоціювалася з Mortal Kombat та Need for Speed. Проте…

11 години

Вийшов трейлер фільму “Натиск”… І дещо дуже нагадує

Новий бойовик жахів (як ще це назвати?) від A24 "Натиск" (Onslaught) за режисурою Адама Вінґарда…

13 години

Творець Mewgenics i The Binding of Isaac образився на українських гравців

Інді-розробник Едмунд Мак-Міллен, відомий за Super Meat Boy, The Binding of Isaac і нещодавньою Mewgenics…

2 дні

Call of Duty: Modern Warfare 4 не матиме “клоунських” скінів, обіцяють розробники

Скіни найдивніших персонажів стали вже рутинними для Call of Duty, але схоже франшиза збирається повертатись…

2 дні

This website uses cookies.