Сер Крістофер Нолан відтепер очолює Гільдію режисерів Америки. Про це повідомили офіційні акаунти Гільдії в соцмережах. Нолан змінить на цій виборній посаді відому телевізійну режисерку та хореографку Леслі Лінка Ґлаттер, номінантку на “Оскар” за найкращий короткометражний фільм (1985). На її рахунку одні з найбільш відомих серій класичних американських серіалів на кшталт “Твін Пікс” (наш огляд) та “Ходячих мерців”.
Сам Нолан так прокоментував свою нову посаду:
Бути обраним Президентом Гільдії режисерів Америки — одна з найбільшх почестей в моїй кар’єрі. Наша індустрія зазнає карколомних змін і я вдячний Гільдії за довіру щодо цієї відповідальності. Я також хочу висловити подяку президенту Ґлаттер з а її керівництво минулі чотири роки. З нетерпінням чекаю спільної праці з нею та наново обраною Радою задля досягнення важливих творчих та економічних гарантій для наших членів.
Гільдія режисерів Америки була заснована в 1936 році на основі Гільдії радіо- та телевізійних режисерів. Це одна з найбільш впливових профспілок американської кіноіндустрії яка, як і зазначив Нолан, займається переважно врегулюванням трудових прав режисерів. Не всі відомі режисери є членами цієї Гільдії чи були ними весь час: Квентін Тарантіно приєднався до неї лише в 2012 році, а Роберт Родріґес обурено виходив з її лав, щоб зазначити повноцінним співрежисером фільму “Місто гріхів” (Sin City) Френка Міллера. Правило Гільдії, що режисером повинна бути вказана лише одна людина довгий час також сприяло тому, що обидва брати Коени не були вказані в титрах як режисери до середини 2000-х рр., а також залишило режисером фільму “Богемна рапсодія” (наш огляд) Брайана Сінґера, за якого фільм закінчував на дуже істотну частину Декстер Флетчер.
Попри все, Гільдія сприяє розвитку кінорежисури як професії та мистецтва не обмежуючись США, а також регулярно дає можливість показати дебютні стрічки членам Гільдії в престижній залі (на лотерейній основі) та пройти стажування на професійних майданчиках. Нолан дійсно пишається членством в цій організації і радо бере участь в різноманітних її заходах як запрошений гість та модератор. Те що саме його було обрано на цю посаду можна розглядати як певного роду колективну відповідь Американської кіноіндустрії (істотна кількість режисерів є також продюсерами) на політику Дональда Трампа, а саме запроваджені мита на фільми зняті поза межами Сполучених Штатів. Крім того що Нолан знімає переважно деінде і його нова стрічка “Одіссея” не стане виключенням, відомий режисер є британцем та має подвійне громадянство США та Великої Британії (і саме тому має право називатись “Сер” на відміну від американця Стівена Спілберґа, хоча лицарський титул є обох).
Наостанок слід сказати, що побоюватись, що Нолан стане знімати менше стрічок за свою президентську каденцію не варто, оскільки більшість очільників Гільдії спокійно поєднують цю посаду з роботою. Леслі Лінка Ґлаттер, наприклад, за час свого головування (2021-2025) встигла зняти 12 серій відомих телесеріалів “Ранкове шоу”, “Любов і смерть” (де вона також була продюсеркою) та “Нульовий день”. Як і Нолан, Ґлаттер поєднувала активну участь у профспілці з роботою і до головування.
гільдія? середньовіччя якесь!