На решту після фільму. Огляд Marvel’s Avengers

Автор: Віталій Тарнавський @erleke

Розпочався осінній сезон блокбастерів, і відкриває його Marvel’s Avengers — проект, який викликав чимало суперечок через схожість з Destiny та іншими іграми-сервісами. Само собою, таким іграм завжди потрібен час на розгін, але щойно розробники навішують стандартний цінник ААА-гри, то вимоги різко зростають. Тут уже не вийде відмахнутися, просто показавши гравцям знайомих персонажів. Потрібно щось значно більше.

Як мінімум, хороша гра.

Страх та ненависть у Месниках

У Marvel’s Avengers є чудовий, багатонадійний початок, який показує, якими могли би бути «Месники», не мрій Square Enix про власну гру-сервіс. Головним героєм історії стає юна Камала Хан, яка перемагає в конкурсі фанфіків і відправляється в Сан-Франциско на «День Месників» — велике свято марнославства супергеройської команди. Милий вступ, де підліток ходить по парку розваг, зустрічається зі своїми улюбленими героями, шукає великодки і намагається виграти комікси для потрапляння в VIP-ложу, до країв наповнений любов’ю до першоджерела, численними відсилками і гумором.

Під час нападу Таскмастера на міст Золоті Ворота Marvel’s Avengers нагадує про ще одну свою сильну сторону, демонструючи динамічний, різноманітний і якісний екшен за кожного з п’яти членів загону — Капітана Америку, Чорну Вдову, Залізну людину, Галка і Тора. Щастя, однак, триває недовго — двигун корабля Месників вибухає, тисячі жителів міста гинуть або обертаються в нелюдів (так стали називати людей, які отримали суперсили в результаті теракту), а вчорашні улюбленці, не витримавши звинувачень, оголошують про розпуск.

Через п’ять років Камала Хан, яка набула здатність до поліморфії та перехопила титул Міз Марвел, прагне дізнатися, що ж сталося того злощасного дня. Вся подальша історія присвячена тому, як наша чарівна, але надміру наївна дівчинка намагається возз’єднати Месників. А заодно зупинити зловісну корпорацію AIM, очолювану Джорджем Тарлтоном, який поступово перетворюється на лиходія МОДОКа.

Перші кілька місій Marvel’s Avengers дійсно вдалися. Ці гранично лінійні і яскраві епізоди нагадують Tomb Raider і Marvel’s Spider-Man — багато в чому через здібності героїні, якій доводиться стрибати через прірви, використовуючи свої гнучкі кінцівки. Ми потрапляємо на той самий корабель, зустрічаємо здичавілого від горя Брюса Беннер в образі Галка, Тоні Старка, котрий усамітнився в старому маєтку, шукаємо сліди інших зниклих Месників та іноді б’ємося — основний час іде на дослідження рівнів, діалоги і кат-сцени.

Але вже в середині дев’ятигодинної сюжетної кампанії Marvel’s Avengers дістають з кишені дулю, помітно розбавляючи зрежисовані завдання за різних героїв абсолютно безликими і занудними місіями, заточеними під кооперативне проходження.

Складається відчуття, що на певному етапі Crystal Dynamics планувала все-таки зробити повноцінний однокористувацький режим, але бажання видавця пішли наперекір творчим задумам. В результаті деяким героям просто не приділили достатньо уваги — Тор і Капітан Америка з’являються буквально під кінець кампанії, і за них навіть не дають толком пограти. Звісно, тут іде лише про вступну сюжетку — бо ґрайндити за них можна хоч до посиніння.

Зім’ята історія і нерівномірний розподіл екранного часу не дає нам побачити і фірмової хімії між Месниками. Складні взаємини Брюса Беннер зі своїм альтер его, зарозумілість і саркастичність Тоні Старка, бравада і запальність Тора, врівноваженість і спокій Чорної Вдови — все це тут є, але в злочинно малих дозах.  головне — гра не розповідає нічого понад те, що вже було в фільмах чи коміксах. Нічого свого. За всю кампанію тут є тільки одна драматична і яскрава сцена ідеологічного конфлікту між Залізною людиною та Галком, яка вирішується буквально за дві хвилини дитячою безпосередністю Камали.

Втім, це не головна проблема самітного режиму. Автори ніби соромляться використовувати цей неймовірний пласт можливостей, які пропонує всесвіт Marvel, тому тут практично немає знакових локацій і всього чотири боса-лиходія :(

І це прикро, адже зі завданням передати характер і стиль бою кожного Месника автори впоралися досить гідно. Формально герої керуються однаково і навіть деякі їхні удари і комбінації дублюються, не кажучи вже про те, що вони є фактично взаємозамінними. Наприклад, передбачається, що “медиком” у команді повинна виступати Камала Хан з її суперздібностями, але практично у всіх героїв за допомогою прокачки можна відкрити здібності для зцілення. Втім, завдяки спеціальним ударам і правильній  візуальній презентації всі бійці відчуваються саме так, як їм належить, — Тоні Старк жваво літає над полем бою і стріляє з репульсорів, Тор використовує силу грому і трощить ворогів своїм важезним молотом, а Галк зеленими кулачиськами забиває ворогів у землю.

Якоїсь особливої майстерності або глибокої командної взаємодії тут не потрібно — вчасно ухиляйся, комбінуй удари та застосовуй навички. Втілюючи мрію кожного фаната — залізти в шкуру улюбленого героя — Marvel’s Avengers хоча б на якийсь час захоплює, перш ніж занурити гравця в тужливу рутину, яка чекає його після проходження сюжетної кампанії.

Marvel-сервіс

За фінальними титрами, котрі жирно натякають на продовження, гравця чекає «Ініціатива” Месників”» — набір кооперативних місій різного рівня складності, які відрізняються хіба що описовим текстом. У цей момент творіння Crystal Dynamics перетворюється в типову ґрайндилку з  максимально примітивним циклом: здобути спорядження високого рівня, щоб отримувати завдання ще вищого рівня, а потім повторювати це до настання ери Ультрон. Перенасичення настає стрімко, адже воювати тут доводиться тільки з безликими роботами, яких від сили набереться з десяток різновидів. Уявне різноманітність підтримується хіба що перефарбуванням супротивників і появою у них дратівливих здібностей на зразок елементальної шкоди або кінетичного щита.

Єдине помітне досягнення Marvel’s Avengers на сесійному терені полягає в тому, що вони змогли не повторити помилку Anthem з її скупою генерацією шмаття. Різнобарвний лут нам відсипають щедро, але оминувши одні граблі, розробники наступили на інші — нове спорядження ніяк не відображаються на зовнішності вашого персонажа! Відсутність модульної кастомізації в ігросервісі 2020 року — це просто абсурд і неповага до своїх гравців. До всього, епічні та легендарні речі особливих переваг в бою не дають, а єдиною помітною зміною в бою стає лише зростання шкоди.

У всьому іншому Marvel’s Avengers зібрали бінго найтиражніших ігор-сервісів: нескінченні повторювані щоденні завдання, однотипні квести від фракцій з нагородами, десятки незрозумілих ресурсів для поліпшення спорядження, внутрішній магазин з горою платних костюмчиків і бойова перепустка, яка поліпшується зі швидкістю равлика — до того ж окрема для кожного з шести героїв.

Працює це все так само мляво, як і звучить. Матчмейкінг працює через дірку, а тутешню, нехай і непогану, картинку просто не вивозить посередня оптимізація. На базових консолях зараз грати з комфортом практично нереально — лічильник кадрів на відкритих просторах регулярно падає до пари десятків навіть з урахуванням динамічного розширення, а сама гра з легкістю може вилетіти або зависнути прямо під час чергового завдання. Зі старшими версіями справи йдуть трохи краще: на PS4 Pro і Xbox One X у користувачів є можливість вибрати один з режимів візуалізації,«Продуктивність» або «Якість». Втім, гра посередньо працює в 4К і прийнятно поводиться хіба що в Perfomance Mode на консолі Microsoft. І навіть там заявлені 60 кадрів в секунду при розширенні в 1080p побачити вдається не завжди. Про нетрі нескінченних екранів завантаження і говорити якось соромно — іноді заставку з підказками ти бачиш довше, ніж проходить черговий забіг. Може, варто було відкласти реліз ще на пару місяців?


Marvel’s Avengers намагається подарувати горезвісний кінематографічний досвід, і в рідкісні моменти сюжетної кампанії їй це дійсно вдається. На жаль, на додачу до цього нам нав’язують невиразний ігросервіс, розробники якого в очі не бачили ні Warframe, ні The Division 2 — тільки Destiny 2, та й то давно і на скріншотах.

Без негайного ремонту технічної частини і регулярних вливань свіжого контенту у вигляді нових ворогів, героїв, локацій і завдань браву команду супергероїв цілком може очікувати швидке забуття.

59

Середняк

Вдалося

  • Красивий візуал
  • Основна кампанія (та й то не вся)

Не вдалося

  • Все інше :(
BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Огляд фільму «Дюна. Частина 2»

Автор: Владислав Папідоха

Дюна. Частина 2 / Dune: Part Two

Справа життя і смерті. Огляд Banishers: Ghosts of New Eden

73

Автор: Володимир Вітовський

Banishers: Ghosts of New Eden

Вдала історія з елементами ігросервісу — Огляд Suicide Squad: Kill the Justice League

64

Автор: Владислав Папідоха

suicide squad: kill the justice league

Найгірше, що сталося з Людиною-павуком. Огляд фільму «Мадам Павутина»

Автор: Андрій Присяжний

madam webb

Зразковий патіґейм — Огляд настілки «Топ 10»

Автор: Малютенко Михайло

Топ 10

Дистильована ностальгія. Ретроспектива DuckTales: Remastered

Автор: Андрій Нагорний

DuckTales: Remastered

Універсальний інструмент — Огляд монітора Acer Nitro XV272UV (UM.HX2EE.V23)

Автор: Володимир Бортюк

Універсальний інструмент — Огляд монітора Acer Nitro XV272UV3 + РОЗІГРАШ

Огляд Prince of Persia: The Lost Crown. Казка не про Принца

91

Автор: Володимир Вітовський

Prince of Persia: The Lost Crown

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: