Не така холодна. Огляд Call of Duty: Black Ops Cold War

Автор: Віталій Тарнавський @erleke

У цьому році хлопцям з Treyarch важко позаздрити. Адже Call of Duty: Black Ops Cold War повинна була виступити на одному полі з власної попередницею — Modern Warfare, яка з моменту релізу не виходить з чартів продажів і б’є рекорди по онлайну кожен день. Сюди ж додалася і Warzone, яка теж заснована на MW.

І тим легше мені було з’ясувати, що автори Cold War впоралися. В основному, завдяки сюжетній кампанії, яка просто УУУУУУУХ, ВАААААУ. Ну а разом з нею в комплекті йдуть багатокористувацькі режими, які майже точно зжеруть чимало мого та вашого часу.

We Are Perseus

Cold War — це софт-ребут серії Black Ops. Велика частина гри відбувається в 1981 році і безпосередньо продовжує оригінальну гру. Ми навіть побуваємо в зруйнованій базі в Ямантау. При цьому всі події Black Ops 2-4 ігноруються. Натомість розробники почали створення “єдиного всесвіту” з оновленою Modern Warfare — наприклад, на одному з рівнів можна зустріти нашого старого знайомого Імрана Захаєва в дуже дивному товаристві.

Історія цього разу обертається довкола полювання спеціального загону за “Персеєм”, колишнім радянським агентом, який вирішив перекроїти світ за власним баченням. Президент США Рональд Рейґан для припинення його діяльності формує загін під керівництвом агента ЦРУ Рассела Адлера. До групи входять вже знайомі нам Алекс Мейсон, Френк Вудс і Джейсон Гадсон.

Пошуки заведуть загін в різні куточки світу, кілька разів навіть доведеться «злітати назад в часі» для прояснення деяких деталей розслідування.

Так, саме розслідування. Тепер на кожному рівні розкидані спеціальні докази, які допоможуть загону в майбутніх місіях. Якщо їх не знайти, то проходження може круто змінитися у зв’язку з нестачею інформації. Місії теж стали іншими — тепер вони більш варіативні і майже позбавлені послідовності «бігай і стріляй». А найкращий рівень гри взагалі викручує шпигунську естетику на максимум та пропонує нам кілька хвилин соціального стелсу, як у пригодах Агента 47.

Під час таких завдань потрібно акуратно збирати по локації необхідну інформацію, виконувати сторонні квести і навіть вирішувати головоломки в дусі «подумай, де можна дістати ключ». У такі моменти гра більше нагадує Dishonored або Hitman, але і з Call of Duty у неї теж багато спільних ознак. Навіть найбільш шпигунський рівень обов’язково закінчується гонитвою, перестрілкою або локальної війною з вибухами.

Перед початком проходження гра запропонує налаштувати головного героя. Йому можна підібрати стать (присутній змішаний гендерний тип) і ім’я, а також налаштувати риси характеру. В їх описі зазначено як плюси, так і мінуси. Наприклад, перк зосередженості  дає бонус до стрільби, але в його описі зазначено, що «зазвичай такі бійці дуже передбачувані». Це впливає на варіанти відповідей в діалогах (так, в Cold War потрібно вміти в діалоги) і навіть на напрям сюжету.

Кілька разів за гру навіть дають вибір, від якого залежать подальші дії. Ми з вами на нашому стрімі подивились усі варіанти кінцівок, і це ж КРУТО.

Єдине, за що хочеться посварити Treyarch, — це тривалість кампанії. Навіть з урахуванням всіх додаткових активностей, на разове проходження сюжету піде максимум п’ять годин. Мабуть, автори таким чином натякнули, що гру можна пройти два або три рази, щоб подивитися різні варіанти розвитку подій або інші кінцівки.

Get to the Multiplayer Choppa!

У Treyarch повернулися до класичної структури локацій в три лінії, через що гра сильно відрізняється від торішньої Modern Warfare і більше нагадує Modern Warfare 2. Локації в цілому набагато різноманітніші, ніж у шутері від Infinity Ward.

Наразі гравцям доступні дев’ять режимів. Це класичний командний бій, опорний пункт, перевага тощо. Але не обійшлося і без нових. Наприклад, в режимі «Брудна бомба» потрібно знайти і підірвати ядерну бомбу на карті, безпечна зона якої поступово зменшується, як в королівській битві. А в режимі «Охоронець» треба захистити або навпаки усунути головну ціль, якою є один з гравців вашого загону. Мап у грі поки що вісім. Дві з них масштабні, розраховані на 40 гравців, а решта на — 12 чи на 24. І я досі не знаю, чи перетвориться багатокористувацький режим на Camper Duty, але з того що бачу все до цього йде :( .

Ну, а для зомбі-режиму доступна поки що лише одна карта Die Maschine. Це рімейк першої зомбі-мапи з Call of Duty: World at War. Доступний режим на 20 раундів та його нескінченна варіація. На консолі від Sony є “ексклюзивний” (нікому не потрібний) Zombie Onslaught, який я пограв 1 раз, а матч шукало хвилин 10.


У Treyarch вийшла гідна гра. Це один з найкращих шутерів цього року і потенційно ще 400-500 годин у багатокористувацькому режимі.

85

Відмінно

Вдалося

  • Кампанія і дизайн місій
  • Оптимізація
  • Звуковий супровід

Не вдалося

  • Кількість контенту для багатокористувацького режиму на старті
BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Затягне і не відпустить — Огляд Balatro

90

Автор: Барлет Ярослав

balatro

Огляд Pepper Grinder

77

Автор: Барлет Ярослав

pepper grinder

ЗАМІНИВ МЕНІ ПК — Огляд ноутбука Acer Predator Helios 16 (PH16-71)

Автор: Володимир Бортюк

predator helios 16 review site a 01

Справжнє виживання — Огляд настілки Resident Evil 3: The Board Game

Автор: Владислав Папідоха

Resident Evil 3: The Board Game PlayUA

Шедевр в жанрі контролю територій — Огляд настілки «Ель Гранде»

Автор: Малютенко Михайло

Ель Гранде

Огляд Alone in the Dark (2024)

74

Автор: Владислав Папідоха

Alone in the Dark (2024)

Огляд фільму «Дюна. Частина 2»

Автор: Владислав Папідоха

Дюна. Частина 2 / Dune: Part Two

Справа життя і смерті. Огляд Banishers: Ghosts of New Eden

73

Автор: Володимир Вітовський

Banishers: Ghosts of New Eden