бунтівний місяць

Хто в Netflix дав на це гроші? Огляд фільму «Бунтівний місяць. Частина 1: Дитя вогню»

Автор: Андрій Присяжний

Нам як нікому знайома ситуація, в якій доводиться покинути звичне, мирне життя заради того, щоб відстояти своє. Так, буде важко. Так, доведеться пройти нелегкий шлях. Але це не має значення, адже якщо зло продовжить ширитися світом, нічого не залишиться. А цього не можна допустити.

Саме це мало лягти в основу омріяного спінофу Зака Снайдера у всесвіті «Зоряних війн», але після відмови Disney перетворилося в «Бунтівний місяць» — фільму в буцімто оригінальному всесвіті, про який Зак Снайдер написав сотні сторінок лору. Фільму, який виявився мішаниною речей зі значно кращих стрічок, які ви точно бачили.

Отже, Вельдт, планета на краю Материнського світу, де на клаптику мальовничої рівнини знайшли собі прихисток кілька землеробів. Утворилося село, не багате й не бідне — тут усього достатньо, щоб спокійно жити й не шукати кращої долі.

І живе собі поміж сільського люду дівчина Кора (Софія Бутелла), яка навіть у такому теплому й мирному середовищі не відчуває себе своєю, дарма що односельці роблять усе, щоби Кора знайшла своє місце тут. І так би сталося, згодом, якби одного разу на орбіті не з’явився дредноут «Око Короля».

Річ у тім, що поза межами села, можливо, навіть планети, йде війна між Регентом, який посів трон панівної імперії, і повстанцями, які все ще вірять у померлих короля, королеву та їхню доньку, принцесу Іссу. З метою поповнити запаси в село приходять військові, на чолі з адміралом Аттікусом Ноблем (Ед Скрейн), який читає поміж рядків і знаходить правду там, де її намагаються приховати. 

Далі Кора покидає рідну планету, відправляється на пошуки когось, хто міг би очолити повстанців, і в кримінальному підпіллі великого космопорту зустрічає харизматичного пройдисвіта. О, точно, а ще імперія має надпотужну орбітальну зброю, здатну знищувати планети одним махом!

Тобто навіть якщо й не знати про походження «Бунтівного місяця», відразу видно — і це зараз сказано не як комплімент. Добре хоч за наступні півтори години ви побачите чимало красивого. Колоритні закутки, персонажі, планети — словом, саме той тип візуалу, якого зазвичай чекають від пана Снайдера.

Утім, на додачу до фірмової картинки під’їхали ще й максимально вторинні діалоги, позбавлені будь-якої іскри життя. Ні, справді, там усе дуже погано протягом усього фільму. Дубляж, припускаю, спрацював ще більше в мінус цій історії. Тож нема нічого дивного, що навіть Disney свого часу забракували цей сценарій.

Це може бути пов’язано з тим, що при досить немалому хронометражі у фільмі відбувається напрочуд мало подій, а персонажі більшість часу в кадрі проводять без якоїсь мети. Як оце було на цьогорічній The Game Awards. Ситуацію теоретично мав би виправити сюжетний поворот наприкінці фільму (бо ж це лише перша частина), але після двох годин невиразної мішанини перед очима мозок просто відмовився сприймати його як важливу несподіванку.

До речі, як на намір створити «похмурий і брутальний аналог» самі-розумієте-якої-кіносаги, «Бунтівний місяць» вийшов доволі невигадливим у плані бойових сцен, та й ті подані досить стримано й практично безкровно. Акторська гра теж недалеко втекла. Чесно, місцями це настільки погано, що може потягатися з діалогами, що лунають в кадрі. Єдиними, хто залишив по собі приємне враження, є хіба наш криміногенний посіпака Кай (Чарлі Ганнем), адмірал Аттікус і Регент Балісаріус (Фра Фі). Можливо, ще Гуннар у виконанні Міхіля Гаусмана, односелець Кори, а на решту боляче дивитися.

Якщо підсумувати все вище, то вийде щось таке: будьте обережними зі своїми очікуваннями, бо я за це поплатився. Знаючи багато про фільм, про те, як готувалися актори й допоміжний персонал, я не помітив, як опинився у пастці завищених очікувань. Впевненість у якості також підкріплювалося тим, що фільмом займався Зак Снайдер. Не знаю як вам, а мені його роботи до вподоби. 

І ось тобі на, проєкт, що мав стати наступним кроком уперед, виявився ледь не найгіршим творінням режисера за весь час роботи. Звісно, можливо, в неодмінній 4-годинній режисерській версії все якимось дивом стане значно кращим. А зараз це одна з найгірших новинок Netflix останніх місяців.

Утім, другу частину, заплановану на квітень,  я все ж обов’язково подивлюся.

BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Вдала історія з елементами ігросервісу — Огляд Suicide Squad: Kill the Justice League

64

Автор: Владислав Папідоха

suicide squad: kill the justice league

Найгірше, що сталося з Людиною-павуком. Огляд фільму «Мадам Павутина»

Автор: Андрій Присяжний

madam webb

Зразковий патіґейм — Огляд настілки «Топ 10»

Автор: Малютенко Михайло

Топ 10

Дистильована ностальгія. Ретроспектива DuckTales: Remastered

Автор: Андрій Нагорний

DuckTales: Remastered

Універсальний інструмент — Огляд монітора Acer Nitro XV272UV (UM.HX2EE.V23)

Автор: Володимир Бортюк

Універсальний інструмент — Огляд монітора Acer Nitro XV272UV3 + РОЗІГРАШ

Огляд Prince of Persia: The Lost Crown. Казка не про Принца

91

Автор: Володимир Вітовський

Prince of Persia: The Lost Crown

Баланс у всьому — Огляд настілки «Майстерня»

Автор: Малютенко Михайло

Майстерня

Український міт у настільному форматі. Огляд настілки «Арідник»

Автор: Малютенко Михайло

Арідник, настільна гра

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: