Alone in the Dark (2024)

Огляд Alone in the Dark (2024)

Автор: Владислав Папідоха @vpapidokha

Я стомився від ААА ігор з надміром контенту, роздутою тривалістю і рудиментарними деревами розвитку. І в той же час мені хочеться дечого технічно складнішого й комплекснішого, ніж пропонують представники інді-сегменту. Та АА сегмент мовби вимер. І відгуки преси на Alone in the Dark лиш зайвий раз підкреслили складну позицію цього сегменту.

Без особливої певності в правильності свого рішення, я передзамовив Alone in the Dark десь пів року тому, одразу після виходу демки. Вона була неілюстративною й практично не давала жодного уявлення про гру. Видавалося, що її випустили, просто щоби поділитися шматочком концепту з аудиторією, тому що він здався розробникам класним і його було ніде притулити в самій грі. Саме ця думка й переконала мене заплатити за Alone in the Dark завчасно. Адже показане виглядало й звучало добре, заявлений жанр survival horror з референcами до ремейків Resident Evil вабив, а бажання творців поділитися чимось класним просто тому, що вони так відчувають, підкуповувало не на жарт. Як я зʼясував через шість годин з хвостиком, чуття мене не підвело.

Цьогорічна Alone in the Dark — це вже четверта спроба перезапустити й оживити легендарну серію, яка свого часу започаткувала жанр survival horror. Після тотального провалу Illumination у 2015 році, права на франшизу продали THQ Nordic і ті довірили проєкт cтудії Pieces Interactive. Свіжий ремейк Alone in the Dark — це не масштабна складна гра з широким розмаїттям механік і високотехнологічною візуальною складовою. Але для команди, що перед нею за найбільший свій проєкт мала Magicka 2 майже 10 років тому — це гігантський крок уперед до широкої публіки.

Історія Alone in the Dark розгортається в понівеченому життям маєтку Десерто на болотах неподалік Нового Орлеану. Надворі 20-ті роки минулого століття, в цей період маєток слугує клінікою для психологічно хворих, де з ними працює доктор Ґрей. Оповідь розпочинається з того, що детектив і його клієнтка прибувають до Десерто, щоби знайти тутешнього пацієнта Джеремі Гартвуда, який кудись зник. Усього в будинку ми зустрінемо близько десятка персонажів, але більшість з них епізодичні. Виділяється поміж них хіба Ґрейс, мала дівчинка з демо-версії. За винятком пару головних героїв та запропалого дядечка однієї з них, вона отримує найбільше екранного часу. І беручи до уваги те, що свого напарника чи напарницю ви бачите доволі рідко — Ґрейс певною мірою відіграє роль вашого головного помічника.

Історія, звично для серії, крутиться довкола містичних подій, що уже встигли залишити невиправний слід на місцевих жителях і прямо в процесі проходження активно руйнують ваше ментальне здоровʼя. Джеремі уклав договір з потойбічною сутністю, Даркменом, і тепер переховується в глибинах своєї підсвідомості. Тож розслідування проходитиме не лиш у скромно обставленому і побитому, втім досі вишуканому маєтку, а й у інших локаціях, які нам підкидатимуть свідомість Джеремі й не тільки.

Найперше вам запропонують обрати героя, керувати яким нам доведеться всю гру. На вибір доступні племінниця головного загубленого, Емілі Гартвуд (Джоді Комер), і найнятий нею детектив Едвард Кернбі (Девід Гарбор). Їхні кампанії трохи різнитимуться в окремих сегментах, але перелік основних подій буде тим же. Загалом відмінності недостатньо суттєві, щоби перепроходити Alone in the Dark задля них, але якщо ви захочете повернутися до гри пізніше або подовжити час знайомства з нею, це стане в нагоді.

Попри те, що серія Alone in the Dark започаткувала жанр survival horror, в актуальному перезапуску складова виживання десь згубилася. Набоїв і лікувалок завжди вдосталь, а коли ваші запаси закінчуються, гра за потреби розкидує на локаціях додаткові предмети. Опції втекти від ворогів майже ніколи немає, та особливої загрози вони теж не становлять. У епізодах в підсвідомості, де в нас таки відбуваються сутички, гра стає за своєю структурою помітно прямішою, залишаючи нам менше простору для маневру чи просто на подумати. На противагу їм ідуть основні ігроладні сегменти в маєтку, де ми, як і в Resident Evil 2, помалу досліджуємо локацію, відкриваючи все нові й нові кімнати.

Я згадав про схожість з RE2 через структуру тутешнього дослідження. У Alone in the Dark ви так само бродите будинком, стрічаєте тутешніх жителів у сюжетно визначених місцях, знаходите шматочки простеньких пазлів і завдяки комбінації цих елементів раз за разом просуваєтеся далі. Тутешні загадки не складні, а коди від нечисленних сейфів розкидані ледь не в тих же кімнатах. Якщо ж ви не певні, чи хочете вовтузитися з загадками самостійно, то можете обрати тутешній спрощений режим гри, який підсвічуватиме вам потрібні предмети та рядки в записках. Цей вибір пропонують зробити перед початком кампанії, але розробники турботливо залишили можливість змінити рішення по ходу гри і навіть вмикати всі ці спрощувалки поокремо.

Наскільки вдало творці Alone in the Dark перебрали з формули ремейків Resident Evil складову дослідження, настільки ж складно їм далася боївка. Вона прийнятна і якби не низка баґів, то ймовірно взагалі б не доставляла проблем. Та разом з тим вона не приносить задоволення. Герой неповороткий, анімація ухиляння хоч ефективна, та комічна й виглядає, як шпортання пʼянчуги після пʼятничних посиденьок, а сама стрільба залишає відчуття, ніби орудуєш револьвером із пістонами. Босів тут мало і вони такі, що про них краще й не згадувати. А ще в середині гри є кволенький сегмент зі стелсом, який, схоже, суттєво спростили патчем першого дня, бо мені не вдалося його провалити навіть цілеспрямовано. Усе це мені дуже легко пробачити, бо воно, попри свою кострубатість і надмірну спрощеність, не стає на заваді приємному часопроведенню в грі. Через брак досвіду команда Pieces Interactive не могла зробити все добре в такому великому проєкті з першої спроби. І дослідження локацій та сюжетних перепитій, з легкістю відволікають від слабших сторін гри.

Єдиним опціональним компонентом в Alone in the Dark є набори колекційних предметів, які ми знаходимо під час проходження кампанії. Звісно, якщо не лінуватися зазирати по кутках. Ці знахідки не лише тішать гравця відсилками до оригінальної трилогії. Три з них відкривають секретні завдання, що впливають на кінцівку, один — рушницю, інший — бонусну катсцену на даху, а решта — короткі текстові записки зі “забороненими знаннями”. Та вміст останніх варіюється від перерахунку особливостей географічного розташування будинку до вирваних з контексту думок Джеремі Гартвуда. Щоб зібрати всі, гру доведеться пройти двічі, по одному разу за кожного з героїв.

Творці з Pieces Interactive недаремно хизувалися відомими серіальними акторами на головних ролях. Граючи вперше за Едварда Кернбі, я з задоволенням спостерігав за добре відпрацьованою роками практики акторською грою Девіда Гарбора. Не менш добре впоралася й Джуді Комер, яка зіграла Емілі. Разом із тим вони стають додатковим вказівничком на відносну дешевизну проєкту, адже на їхньому тлі помітно, що інші персонажі і виглядають простіше (за винятком Ґрейс), і зіграні геть не на тому рівні. 

Alone in the Dark залишила по собі приємний відбиток у моїй памʼяті. Вона не тільки бережно поставилася до спадку оригінальної трилогії, а й вдало відтворила її образ в сучасній реалізації. Попри те, що в грі помітна відсутність досвіду команди Pieces Interactive в роботі з настільки великими проєктами, усе це хочеться пробачити. Адже Alone in the Dark просякнута любовʼю своїх творців до створюваного ними. Це складно пояснити, та в кожному розділі я відчував, мовби мені показують щось бережно створене людьми з думкою “от круто буде зробити це саме отак!” Чимраз мені стає складніше знаходити ігри, що дарували б такі емоції. Неймовірно хочеться, щоб саме цей перезапуск перервав вервечку невдач для франшизи і студії дали можливість зробити продовження. Тому закликаю вас ознайомитися з Alone in the Dark за першої ж нагоди.

74

Варте уваги

Вдалося

  • Зробити загадки вміру складними
  • Створити локації, які хочеться досліджувати
  • Вміру закрутити історію

Не вдалося

  • Довести до ладу бойову систему
  • Зробити памʼятних другорядних героїв
BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Огляд Pepper Grinder

77

Автор: Барлет Ярослав

pepper grinder

ЗАМІНИВ МЕНІ ПК — Огляд ноутбука Acer Predator Helios 16 (PH16-71)

Автор: Володимир Бортюк

predator helios 16 review site a 01

Справжнє виживання — Огляд настілки Resident Evil 3: The Board Game

Автор: Владислав Папідоха

Resident Evil 3: The Board Game PlayUA

Шедевр в жанрі контролю територій — Огляд настілки «Ель Гранде»

Автор: Малютенко Михайло

Ель Гранде

Огляд фільму «Дюна. Частина 2»

Автор: Владислав Папідоха

Дюна. Частина 2 / Dune: Part Two

Справа життя і смерті. Огляд Banishers: Ghosts of New Eden

73

Автор: Володимир Вітовський

Banishers: Ghosts of New Eden

Вдала історія з елементами ігросервісу — Огляд Suicide Squad: Kill the Justice League

64

Автор: Владислав Папідоха

suicide squad: kill the justice league

Найгірше, що сталося з Людиною-павуком. Огляд фільму «Мадам Павутина»

Автор: Андрій Присяжний

madam webb