Огляд фільму «Месники: Завершення», яке ми (не) заслужили / The Avengers: Endgame (2019)

Месники: Завершення, яке ми (не) заслужили

Автор: Олег Куліков @AbsoKulikov

У Роберта Дауні-молодшого в профілі твіттера стоїть неймовірно промовистий опис: “Ви знаєте, хто я такий”. Те саме стосується і кіновсесвіту Марвел. Не важливо, якого ви віку, статі, кольору шкіри, національності, постільних вподобань тощо — якщо ви регулярно користуєтесь інтернетом, то так чи інакше знаєте про “Месників” чи кіновсесвіт Marvel навіть якщо до того не бачили жодної його стрічки.

Та є нюанс: “Месники: Завершення” — це не фільм. Подовжена заключна серія “народного” серіалу, масштабне соціокультурне явище, нездорове обмазування фан-сервісом — що-завгодно, але не фільм. За 7 років (чи навіть 11, якщо рахувати від першої “Залізної Людини”) глядачі вже знають хто є хто, хто з ким і хто за кого. В них є весь необхідний контекст, тому вистачає просто показати того чи іншого персонажа, щоби викликати шквал емоцій.

Насправді “Месники: Завершення” мали доволі чіткий перелік завдань:

  1. Показати максимальну кількість персонажів;
  2. Подарувати кілька сцен, від яких у фанатів би змокріли очі або білизна;
  3. Закрити арки героїв-акторів, у кого позакінчувались контракти;

Трейлер [UA]

Месники: Завершення / Avengers: Endgame (2019)

Чи вдалося їх виконати? Однозначно так. Справа лише в тому, як саме це зроблено. Якщо в “Лоґані” (я мовчу вже про “Назад у майбутнє 3” та “Володаря Перснів: Повернення Короля”, перед якими стояли фактично ті ж самі завдання) вдалося завершити подорож на високій ноті та розповісти зв’язну історію, то “Месники” просто відкатують давно завчену програму.

У всій красі

За іронією, у компанії з 8 осіб найбільше задоволення від “Завершення” отримав найменш лояльний до продукції Marvel, себто я. Причина проста: ті речі, які Marvel робили стабільно добре, цього разу виявилися ще на крок-півтора кращими.

Жартики, які за два десятки фільмів набили оскомину та з кожним новим фільмом ставали недолугими милицями, працюють майже всі. Ситуативний гумор чи словесний — лише раз чи двічі захотілося захотілося скривитися. Решту часу жарти були доречними і вигадливими. А ще ж не забуваймо про кількість: зважаючи, що в одному фільмі в нас Тор, Ракета, Старк, Галк та ще й Роді Роудс жвавий, як ніколи, то в плані жартонасиченості на одиницю часу “Завершення” обходить будь-які інші фільми кіновсесвіту, навіть “Вартових галактики”. Навіть давня болячка — перервати потенційно драматичну сцену жяртіком (ні, це не одрук), бо комусь бракує яєць — потроху минає. “Завершення” дарує нам відразу кілька зворушливих епізодів, де нарешті дозволяють емоціям відбриніти на повну, а якщо туди і вставляють комічний момент, то він не виглядає зайвим, а навпаки робить сцену ще більш людяною. Бляха, аж самому не віриться, що я написав таке, розповідаючи про “Месників” :)

Тішать і екшн-сцени. Стоп, не так. Тішать командні екшн-сцени. Свого часу “Суперсімейка” показала, що мати на екрані кілька супергероїв добре, але значно крутіше, коли вони ще й вигадливо комбінують свої переваги, а не просто товчуть поганців у кілька рук. У Marvel, як не дивно, такі тім-апи вдавалися завжди. Можливо, показані в “Завершенні” комбо і можна було би назвати крутими, але тут на сцену виходить уже звичний епілептичний монтаж. Якби не старалися хореографи, режисери та художники, поки Marvel не змінить підхід до монтажу,  їхні бійки так і залишаться яскравим місивом, у якому іноді можна буде розгледіти щось вигадливе.

Ну і наріжний камінь “Завершення” — це фан-сервіс. Його тут як ніколи багато, він стирчить з кожної дірки і покликаний вгодити всім. Якщо треба пожертвувати історією задля колоритної сцени, про яку мріють фанати — нею пожертвують. Якщо треба в черговий раз пошаманити з балансом сил персонажів (він тут як ніколи бідовий) задля бійки, від якої в когось пульсуватиме Ауріон — знову богоподібні створіння стануть рохлями, а качки розкриють в собі супер-саянів.Треба потішити SJW — буде вам і такий кадр, навіть із кількасекудною паузою для оплесків.

“Месники: Завершення” — це просто набір образів та ситуацій, покликаний задовольнити свою аудиторію. Можливо, якась сцена, персонаж чи репліка обурять якогось Андрія зі Шостки, проте викличуть просто бурю радості в Джона з Комптона, який давно читає комікси Marvel. Всім не вгодиш, але “Завершення” старається відсипати трішки ледь не кожній категорії своїх глядачів-читачів. І в силу згаданого раніше контексту вони побачать на екрані не просто черговий жартогенератор, команду дівчаток чи расові ротації, а щось значно більше і важливе саме для них.

Втім, один беззаперечний плюс усе ж є: якщо ваша дівчина завжди хотіла, щоби ви були схожим на Тора, час прийшов!

Танос вимагає тиші

А потім ви дивитеся на годинник і бачите, що минуло понад 3 години. Це довго, занадто довго.

Вся оця інтернетівська манія зі спойлерами відверто дістала. Справа тут навіть не в тому, що #CпойлерівНеІснує — у “Завершенні” просто нічого спойлити. Якщо вам не 6 років, то ви і так знали, що “Війна Нескінченності” — це лише половина кінцівки і показане у фіналі безумовно відкотять. Так само на поверхні лежало і те, як саме це станеться. Як і раніше, мережею ширилась купа теорій; як і раніше, частина з них була значно вигадливішою, ніж те, що ми отримали.

Якщо коротко, то у першу годину за винятком одного шок-моменту (не плутати зі сюжетним поворотом) та одного з найнизькопробніших прийомів у кіно не відбувається геть нічого, у другу нам показують максимально типове heist movie з усіма його звичними тропами (планування, кілька окремих команд, раптово щось іде не так тощо), а під кінець вмикається максимальний концентрат фан-сервісності та загадане закриття ліній кількох персонажів. Утім, і тут є нюанс: ця фінальна існує лише завдяки сюжетній дірі, глибшій за метро “Арсенальна”, яка до всього пускає під три чорти те, за що найбільше хвалили “Війну Нескінченності”.

Звісно, на марвелівські кінокомікси ніхто не ходить заради історії, але стривайте, є ж там “Залізна Людина”, “Вартові Галактики”, “Зимовий солдат” врешті-решт. Що й казати, коли “Завершення” кидає камінці в город “Назад у майбутнє”, але по-перше, все одно повторює закладені там ідеї, і по-друге, відпрацьовує цю тему значно гірше.  І коли найважливіша частина серії на виході виявляється гіршою за “Тора 2”, стає просто прикро, бо “Завершення” могло бути значно кращим як фільм.

Утім, погляньмо ще раз на завдання, які стояли перед останніми “Месниками”. Уважно прочитайте п.3. “Завершенню” пробачили, пробачають і пробачили би все тільки через те, що багаторічна подорож закінчилася на порівняно високій ноті. Саме за цим люди вкотре йшли в кіно: не за цілісним полотном історії, а за яскравими моментами, жвавими діалогами/жартами та улюбленими персонажами. За тим, що створено для своїх.


“Месники: Завершення” — це вражаюче невиразний фільм, але разом з тим це еталонний концентрат фан-сервісу (крім нього та жартів там майже нічого нема… а, ні, стоп, є ще неочікувано нав’язлива реклама). Отож і ваші враження безпосередньо залежатимуть від того, до якої категорії ви належите. Якщо вам потрібно ще щось за межами трьох пунктів на початку цього тексту, то можете сміливо пройти повз.

Утім, інколи навіть знаючи, що будемо невдоволені, ми все одно робимо ті чи інші речі. Часом з дурості, а іноді для того, щоби бути причетним до чогось. Те ж саме і з “Месниками”. Подобається вам чи ні, але Marvel за 10+ років зайняла надто вагоме місце в поп-культурі, щоби так просто її ігнорувати.

І які би там епічні кросовери від Marvel чи інших компаній не чекали нас далі, “Месники”  однозначно залишаться в історії бодай тому, що вони були були першими в своєму роді.

Останні огляди

Рімейк з 1998. Огляд MediEvil

60

Автор: Віталій Тарнавський

Огляд фільму «Доктор Сон»

Автор: Олег Соколовський

Ретроспектива Resident Evil. Випуск 05: Resident Evil Code: Veronica (2000)

Автор: Андрій Нагорний

Resident Evil Code: Veronica (2000)

Огляд коміксу «Сага. Книга 1»

Автор: Владислав Папідоха

Saga

Огляд мультфільму «Дитя погоди»

Автор: Костянтин Микуленко

Дитя погоди / Weathering With You (2019)

Вуличне божевілля. Огляд FIFA 20

79

Автор: Володимир Вітовський

FIFA 20

Два роки потому. Огляд Destiny 2: Shadowkeep

Автор: Роман Береговий

Destiny 2: Shadowkeep

Мальопис. Огляд Concrete Genie

80

Автор: Віталій Тарнавський