У свої 70+ Стівен Спілберг і досі хлопчисько. Йому до вподоби створювати яскраві світи, майструвати карколомні пригоди і влаштовувати таке видовище, щоб аж подих перехоплювало. Він, як ніхто, розуміє, що кадр, де хтось захоплено дивиться угору на щось незвичне, на диво — найпотужніше знаряддя кінотворця.

“Першому гравцю приготуватися” — неймовірне видовище. Це дві з половиною години задоволення для вух та очей, яке завдяки майстерності Спілберга пролітає чи не втричі швидше, ні разу не відпускаючи увагу глядача. До всього, це дуже навіть правильна екранізація однойменного роману Ернеста Клайна. “Правильна” саме тому, що не береться сліпо переносити книжкові події на екран, а передає атмосферу й дух першоджерела, вміло його адаптуючи і зрештою залишаючись самостійним твором, а не калічним придатком до книжки.

Попереджую відразу: у фільмі достобіса всього змінили, переставили місцями, або й просто викинули (відповідно, жодного сексу та чорнухи не буде). Якщо ви аж такий великий фанат книги, що серденько не витримає навіть найменшого кроку вбік, то добре подумайте, перш ніж іти в кіно. А якщо ви подібним розладом не страждаєте / вам книга не сподобалася / ви її не читали взагалі — то вам дві години вливатимуть у всі отвори вашої голови мед, карамель, нектар, амброзію, всі барви веселки, хороший саундтрек, екшн з монтажем здорової людини та цистерни поп-культурних образів.

І все.

Тут ви можете закривати сторінку і йти бронювати собі квиток (або ні). На оцінку не зважайте — вона тут тільки для вигляду. Йдіть в кіно.

Все, кінець огляду.