9 червня у віці 65 років, покінчивши життя самогубством, померла співачка Джулі Круз, чиї пісні нерозривно пов’язані для багатьох з фільмами та серіалами Девіда Лінча. Так вже вийшло, що саме слова Девіда Лінча і музика його постійного композитора Анджело Бадаламенті найбільше розкрили незвичайний, ніби потойбічний голос співачки.
Дочка стоматолога з Крестона у штаті Айова, завжди розуміла що хоче пов’язати своє життя з музикою. Навчившись грати на валторні в університеті Дрейка у рідному штаті (що, як стверджують, вплинуло на незвичність її вокальної техніки), Круз спочатку перебралася у Міннеаполіс грати у дитячому музичному театрі, а потім у Нью-Йорк. Саме в останньому вона познайомилась з Анджело Бадаламенті. У 1985 році Бадаламенті вперше працював з Девідом Лінчем на фільмі “Синій бархат” (Blue Velvet) і коли обрана режисером пісня гурту This Mortal Coil “Song to the Siren” виявилася занадто дорогою для порівняно невеликого бюджету, Лінч і Бадаламенті вирішили написати подібну пісню самі. Саме така комбінація: Бадаламенті як композитор, Лінч як автор тексту (іноді композитор теж) і Круз на вокалі вже невдовзі стане зірковою.
Це “невдовзі” настало через чотири роки, коли Лінч покликав як Бадаламенті так і Круз у пілот серіалу “Твін Пікс” (Twin Peaks, наш огляд). В цій першій серії серіалу Круз співала дві пісні за авторством Бадаламенті та Лінча — “Falling” (інструментальний варіант якої є основноб темою серіалу) та “The Nightingale”. Трохи далі, у п’ятій серії першого сезону Лінч використав ще одну пісню у виконанні Круз, “Into the Night”, можливо найбільш недооцінений сеанс гіпнозу у саундтреці який цим відомий загалом.
У тому ж 1989 році усі пісні Круз для “Синього бархату” і “Твін Пікс” увійшли у її дебютний альбом як співачки, Floating into the Night. Однак Лінчу і Бадаламенті мало було зробити Круз відомою співачкою, вони також помітили її акторські здібності (до того використані у низці другорядних телеспектаклів) тож гіпонтичний голос з “Твін Піксу” отримав ще й її обличчя. Окрім пілоту Круз з’явилася у одній з найбільш важливих серій другого сезону, де вона співає “Rockin’ Back Inside My Heart” і “The World Spins”.
У тому ж 1990 році що і появи в “Твін Пікс” Круз знялася і заспівала у фільмі-концерті Лінча Industrial Symphony No. 1: The Dream of the Brokenhearted (переважно пісні з того ж “Твін Піксу”), а після того у пріквелі і водночас сіквелі “Твін Піксу”, “Вогонь, іди зі мною” (Twin Peaks: Fire Walk with Me).
Другий альбом співачки, The Voice of Love, який вийшов у 1993 році все ще був просякнутий внеском Бадаламенті і Лінча, проте на ньому співробітництво Круз з цим тандемом надовго припинилося. На той час півачку вже почали помічати деінде, тож її пісні почали звучати з усіх усюд — від “Бівіса і Баттхеда” (Beavis and Butt-Head) та фільму “Крик” (Scream) до відеогри 2001 року Kinetica. Третій альбом Круз The Art of Being a Girl вийшов у 2002 році і охарактеризувався вже більш електронним та джазовим звучанням, хоча прихованим бонус-треком на цьому альбомі все одно була “Falling” з “Твін Піксу”, впливу якого на свою кар’єру співачці було вже не уникнути. У 2003 році Круз здійснила мрію зіграти в театрі The Public Theater у Нью-Йорку. В постановці Radiant Baby про художника графітті Кіта Герінґа вона зіграла одразу чотири ролі.
Наприклад у 2010 році коли серіал “Ясновидець” (Psych) зібрав для спеціальної серії яка була даниною поваги “Твін Піксу” величезну кількість акторів які в ньому знімалися, запросили також і Круз, переспівати головну тему цього серіалу на манер “Твін Піксу”. Окрім того використали у цій серії і пісню “Kool Kat Walk” за авторством Лінча і Бадаламенті.
Після свого останнього, четвертого альбому My Secret Life (“Моє таємне життя”) у 2011 рокці Круз ніби анонсувавши ним бажання певної приватності майже повністю зникла з полю зору, лише зрідка виступаючи з концертами (переважно на фестивалях присвячених “Твін Піксу)”. Втім, повернутися до третього сезону “Твін Піксу” не відмовилась, хоч і розкритикувала рішення засунути її анкор “The World Spins” на фінальні титри (хоча титри роблять велику перерву на істотну частину пісні, а оригінальне виконання цієї пісні у другому сезоні теж було переважно на титрах).
Лінч на критику абсолютно не образився і на своюєму YouTube-каналі David Lynch Theater зробив окремий відео-некролог.
Джулі Круз покінчила життя самогубством бо, за повідомленням її чоловіка Едварда Ґріннана, втомилася від боротьби з важким автоімунним захворюванням, системним червоним вовчаком (який часто згадується у серіалі “Доктор Гаус”) та депресією. В останні роки хвороба почала завдавати Круз суттєвого болю та впливала на можливість стояти та ходити.