web analytics
therogueprinceofpersiagameplay

Принц Дежавю. Перші враження від The Rogue Prince of Persia

Автор: Володимир Вітовський @vovatool

З анонсу The Rogue Prince of Persia вас могло багато чого спантеличити. Наприклад, нещодавно вийшла відмінна The Lost Crown (наш огляд), тож навіщо майже відразу випускати ще одну в подібному форматі, тим паче роуґлайк? Чи впорається Evil Empire, стороння студія, з розробкою повноцінної гри про Принца, маючи в портфоліо лише доповнення для Dead Cells? З усіх аспектів перший трейлер The Rogue Prince of Persia зміг передати якість музичного супроводу. Все інше треба було перевіряти на власні пальці, коли вийде гра. І ось цей момент нарешті настав, хай і у вигляді дочасного доступу.

Ти знаєш, що ти — принц? Ім’я твоє єдине

Одна з найбільших переваг ігор про Принца Персії — їхня відносна самостійність, наче казок «Тисячі й однієї ночі». Можна не перейматися через послідовність, якусь загальну хронологію тощо. Тому Принц у форматі роуґлайка сприймається як щось, до чого звикаєш майже моментально, особливо після знайомства з тутешньою історією.

Вже не вперше через необачні дії Принца страждає народ. Цього разу його дії призводять до того, що на Ктезифон нападає армія гунів. Сам же принц опиняється в полоні часу, вибратися з якого він може, лише перемігши загарбників. Погодьтеся, такий зачин — чудовий спосіб реалізувати типові механіки роуґлайків.

Погравши у гру декілька годин, мою голову ніяк не покидала одна думка: я впізнаю Dead Cells у багатьох аспектах. Звісно, стилістика The Rogue Prince of Persia всіляко запобігає цьому. Тут немає пікселізації, лінії тіла Принца такі ж чіткі, як і пейзажі Ктезифона на задньому плані. The Rogue Prince of Persia також має інший темп подачі контенту, зокрема коли вперше знайомить гравця з базовими механіками. Замість того, щоб одразу кидати тебе на багатоярусний рівень, гра, наприклад, будує перший біом навколо туторіала, а вже при перших смертях розширює його, додаючи нові відгалуження. Від цього ігролад стає не те щоби комфортним, але більш розміреним. Головний герой Dead Cells махає зброєю активніше, зокрема через спрощені анімації. На тлі цього The Rogue Prince of Persia може здатися повільнішою, навіть занадто «вигладженою».

Приємно, що Принц, якого ми знаємо, акробатично залишається самим собою. І вміє бігати по стінах не лише вздовж або вгору, а й майже у будь-якому напрямку, який ви йому задасте. Це рятує в багатьох моментах, добряче комбінуючись із можливостями за щось ухопитися чи підстрибнути. Через специфіку жанру The Rogue Prince of Persia можна навіть назвати першою грою про Принца Персії, яка дозволяє вийти за чудернацькі умовності бігу по стінах у попередніх іграх серії.

Чи є на рівнях пастки? Так. Хоча спочатку їх можна не відчути, але пізніше, зокрема в окремих челенджах, вони цілком змусять ваші руки тремтіти. Знайшовши двері для бонусного випробування, потрібно двічі подумати, чи варта винагорода ризику. Неправильно задавши кут бігу по стіні, є шанс опинитися на підлозі з колючками.

Деякі анімації все ж негативно відображені в ігроладі. У бою з босом і деякими дрібнішими противниками не завжди візуально можливо визначити, які в їхніх здібностей зони ураження. Іноді, видираючись на виступ, противник уже починає замахуватися, тому уникнути його атаки не вдасться ніяк. Хтось скаже, що до подібного банально треба звикнути, але…

Мертві клітини не відновлюються

Після цього потрохи починає проявлятися відчуття дежавю. Вороги найчастіше розташовані по 1-2 на окремих платформах, але масові їх скупчення в The Rogue Prince of Persia трапляються частіше. Причина проста — помітивши тебе на певній відстані, вороги починають рухатися в твій бік. Звісно, в міру своїх можливостей. Часто це призводить до того, що на типовому клаптику землі вже ходить по 4-5 поганців, зокрема зі щитами. Якщо ви грали в Dead Cells до цього, то впізнаєте більшість противників на початку гри. Одні кидають снаряди, інші — дубоголові рубаки чи лучники.

Помирати, вочевидь, потрібно, адже з певною періодичністю гра знайомить із чимось новим. І це нове дуже часто також нагадує Dead Cells. Мутації в The Rogue Prince of Persia замінили на амулети. Суть та ж (додати пасивні вміння), але через те, що в результаті можна отримати піротехнічне шоу чи масове приголомшення, реалізація інша. Завдяки 4 доступним коміркам амулети можна дуже вдало (але часто не дуже) скомбінувати в щось настільки круте або абсурдне, що хочеться додатково продовжувати пошуки біомом і скласти докупи свою особливу підбірку.

Те, чим можна порубати ворога на шматки, все ж відрізняється від побаченого раніше в Dead Cells. Пошук на локаціях кращого знаряддя для вбивства, зокрема завдяки пасивним атрибутам, які воно дає, винагородить найдопитливіших. Нову зброю як ближнього, так і дальнього бою, яка пізніше може випадати зі скринь чи челенджів, можна здобувати за… Клітини… Так сказав би я, але в The Rogue Prince of Persia треба колекціонувати душі. Знову ж, концепція та сама, але працює дещо інакше, адже відновлення здоров’я, наприклад, можна купувати за золоті монети в торговельних точках.

За всіх босів говорити не буду, бо зміг поки побороти лише першого. Вмінням провокувати хвилю каміння з-під землі він може нагадати стартового боса в Dead Cells, який так само запускав вогняні спалахи. Втім, на цьому їхня схожість закінчується. The Rogue Prince of Persia створює насправді напружену битву, де босфайт перетворюється на куди динамічнішу й багаторівневішу сутичку. Навіть з хорошими амулетами на нього піде декілька спроб. Додайте ще сюди відмінний саундтрек — і отримайте ледь не космічний двобій.


The Rogue Prince of Persia — ідеальна гра для тих, хто обожнює Dead Cells. Отак просто можна описати нові пригоди Принца. Якщо The Lost Crown здалася привабливою далеко не кожному фанату Принца Персії, то проєкт Evil Empire звужує це коло ще більше, але розширює його категорією поціновувачів Dead Cells. Гра дає доволі комфортний досвід з уже впізнаваними особливостями. Іноді через амулети й пасивні здібності для зброї можна досягти надзвичайно видовищного екшену, але для цього потрібно добряче розігнатися. Згадуючи, що це не повноцінний реліз, а лише дочасний доступ, можна лише сподіватися на якісну підтримку в майбутньому, тому що це грі знадобиться. І навіть те, що тепер здається незвичним у боївці чи балансі зброї, цілком може змінитися в наступному патчі.

BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні статті

Найкращі знижки з Фестивалю симуляторів у Steam

Автор: Єрмаков Кірілл

Фестивалю симуляторів у Steam

Тепловізори: Видимість у світі темряви

Автор: PlayUA

thermal imager 01

Чоловічі кросівки: вибір і стиль для будь-якого випадку

Автор: PlayUA

sneakers 01

Мультивсесвіт фансервісу й саморефлексії — Враження від фільму «Дедпул і Росомаха»

Автор: Володимир Бортюк

deadpool wolverine poster header

Дива сучасних кухонь: як вибрати ідеального помічника для приготування їжі

Автор: PlayUA

microwave 01

«Декстер: Первородний гріх» дедалі більше обростає сюжетними подробицями

Автор: Микола Єрьомін

dexteroriginalsin2024

ГІ*НО: враження від бети Concord

Автор: PlayUA

Concord

Барселона позаду. Наступна зупинка — Хунгароринг!

Автор: Андрій Присяжний

max rockatansky 3