Реабілітація франшизи — Огляд фільму «Загін Самогубців: Місія на виліт»

Автор: Владислав Папідоха @vpapidokha

Після гучного провалу першого фільму про Загін Самогубців, до релізу нової картини за франшизою ставилися в кращому випадку з обережним оптимізмом. Закріплення крісла режисера за Джеймсом Ґанном з відданням йому повного творчого контролю вселяли надію. Але навіть за куди як спокійнішою рекламною кампанією та відсутністю бурхливих обговорень довкола майбутньої картини було видно, що грішки минулого не забуті. Втім, «Загін Самогубців: Місія Навиліт» вдався настільки добре, що історію з невдалою першою спробою можна сміливо забувати і згадувати хіба як жарт давно минулих днів.

Попередньо про це майже не говорили, але у фільмі «Загін Самогубців: Місія навиліт» насправді два Загони Самогубців. Щоправда, перший грає роль навчального матеріалу, який менш як за 10 хв показує як саме це працює, навіщо і як робити не варто. Тому заставку картини ми бачимо уже під канонаду пострілів та виконаною з крові першопроходців-невдах. І це так круто задає темп та настрій оповіді, що дивитися уже справжню повільнішу експозицію легко, бо сидиш з чітким переконанням — м’ясо буде.

Тож справжній Загін Самогубців на цей раз складається з 6 осіб, серед яких з минулого фільму перекочували Флеґ, як представник армії, та Гарлі Квінн, як найуспішніший тутешній персонаж. Кожен з героїв вирізняється характером, більшість має невдалу сімейну історію і проблеми з головою. А один ерудована і з біса мила антропоморфна акула, яка робить кусь щоразу як бачить ням-ням. Завдяки добре прописаним характерам та мотивації, зміни відносин між героями відбуваються плавно та зі зрозумілих причин. Взаємодія між членами команди працює як механізм швейцарського годинника.

«Загін Самогубців: Місія навиліт» шалено темпова картина. Поки хтось будує хитромудрий план, інший уже розносить все на друзки та відкриває шлях далі. Державні перевороти на вигаданому острові Корто Мальтезе, що став місцем подій, відбуваються частіше, ніж приймання їжі у Гобітів. Цей фестиваль гарно поставлених екшн-сцен ще й обрамлений у добротні спецефекти і заряджений драйвовою музикою. Пишучи сценарій для фільму, Джеймс Ґанн завчасно позначав музику для окремих сцен. Тож уже на знімальному майданчику хореографію вибудовували довкола неї і актори краще уявляли, як виглядатиме фінальний монтаж. Місцями цей підхід справді помітний та створює вау-ефект.

Виживають найкрасивіші та найерудованіші.

Місцевий гумор навдивовижу вдалий, доцільний, позбавлений вторинних жартів нижче поясу і якимось неймовірним дивом уникає класичного жарту про маму. Згадавши про це вже після виходу з кінозалу, я не на жарт здивувався, але їм таки вдалося. Саме мені найбільше сподобалися жарти довкола Короля Шарка, який підкорив своєю невимушеністю і харизмою.

Втім, є у фільму й недоліки. Для історій про «Загін Самогубців» звичний елемент «до фіналу доживають не всі». І за таких умов дивно очікувати в історії про поганців їхніх несподіваних метаморфоз та росту над собою. Та варто зауважити, що фільм веде в нікуди. Персонажі не отримують належного розвитку, світ довкола мало змінюється (якщо забути про маленьку, тепер демократичну, державу Корте Мальтезе), а головним потерпілим несподівано стає родич Патріка Зірки. Загалом цей елемент мало впливає на враження, та згадати потрібно.

Одразу після призначення у режисерське крісло Джеймса Ґанна, почалися розмови на тему: «А чи впорається він, чи можливо “Вартові галактики” це успіх студії, а не його власний?» Після перегляду «Загону Самогубців: Місія навиліт» можу впевнено сказати — це таки його заслуга. Перед нами поставлений як по нотах командний суперзлодійський фільм, який вдало жартує, заварює хімію між персонажами і вправно послуговується своїм високим віковим рейтингом.

На фоні уже звичних драматичних історій про сім’ю в цьогорічних літніх блокбастерах від Disney та Universal Pictures, «Загін Самогубців: Місія навиліт» видається дуже свіжою картиною. Драйвова, позбавлена гальм та обмежень, вона дає ненадовго забути про всі проблеми та незгоди, що таки роблять вам в житті погоди. Це ілюстративний приклад того, що можна зробити з крутою суперзлодійською командою, яка може складатися з безлічі різних елементів. Саме для мене, «Загін Самогубців: Місія навиліт» став найкращим літнім блокбастером 2021 року.

Останні огляди

Сім’я понад усе. Огляд коміксу «Сага. Книга 4»

Автор: Дмитро Джугалик

saga review cover

Людина, яка нагадує. Огляд фільму «The Batman»

Автор: Микола Єрьомін

The Batman

Любов до перегонів у крові. Огляд Gran Turismo 7 [апдейт 1.11]

84

Автор: Володимир Вітовський

Gran Turismo 7

Конструктор героя — Огляд Nobody Saves the World

82

Автор: Владислав Папідоха

Nobody Saves the World

Switch без Switch-а — Огляд Nintendo Switch Lite

Автор: Владислав Папідоха

Switch Lite

Рожевий бульк рятує від поплави — Огляд Kirby and the Forgotten Land

87

Автор: Владислав Папідоха

Kirby and the Forgotten Land

Я знаю, що таке вічність. Огляд коміксу «Ікла»

Автор: Олексій Туча

Ікла

Бородата Лара Дрейк. Огляд Horizon Forbidden West

85

Автор: Владислав Папідоха

Horizon Forbidden West

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: