Як і було анонсовано на початку серпня, цьогоріч Фестиваль американського кіно “Незалежність” (American Indepence Film Festival, скорочено AIFF) повноцінно повертається на екрани київських кінотеатрів “Жовтень” і KINO42 з 7 по 13 вересня 2023 р. Окремі покази відбудуться також у Львові (Планета Кіно у ТРЦ “Форум” та Американський дім у Львові) та Одесі (Планета Кіно, Таїрово). Для українського глядача це не лише унікальна можливість “наздогнати” менш мейнстрімні верстви американського кіно, а ще й зріз того, чим дійсно живе сучасна Америка, і останнє твердження стосується далеко не тільки документальної програми фестивалю.

Програма AIFF 2023 року повна стрічок про боротьбу з творчими, особистими та глобальними кризами. Кризами довіри (зокрема до влади, одна з вічних американських тем), кризами власної особистості чи спроможності, кризами віку і взагалі всілякою, потужною переоцінкою цінностей. Не дивно, що на фестивалі американського кіно таким чином знайшлося місце українському кіно — це вже не новина, а тенденція, враховуючи тогорічні Дні польського кіно і їх спеціальну секцію української документалістики.

Однак, AIFF — дещо значно більше, ніж “Дні американського кіно”.

Ретроспектива Квентіна Тарантіно

Почнемо з того, про що ми окремо вже писали. “Кримінальне чтиво” (докладніше про фільм тут за номером 2), “Безславні виродки” (тут за номером 6) та “Одного разу… в Голлівуді” (наш огляд, а дізнатись про силу силенну деталей можна ще з цієї статті) глядачі матимуть змогу подивитись в “Жовтні” відповідно 8, 9 та 10 вересня, а потім повторно 11 та 12 вересня (покажуть лише перші два фільми). Це не просто ретроспектива, це рівно по одному фільму з кожного десятиліття творчості режисера, не враховуючи чорнові 1980-ті та фінальні 2020-ті (за які Тарантіно грозиться доробити останній фільм). Поєднує ці стрічки також і тематика — при різних жанрах, всі з цих фільмів так чи інакше розповідають про людей, які фільми роблять. Новачки, які так ними і залишаться, режисери, актори, пропагандисти, навіть власники і працівники кінотеатрів. Про що б не знімав Тарантіно (а фільми загалом досить різні за жанровим наповненням — кримінальна антологія, спагетті-вестерн про Другу Світову та драма про Голлівуд в його останній “класичний” період до появи дійсно конкурентноздатного незалежного кіно), на кіно різного штибу тут персонажі посилаються частіше, ніж на Біблію (хоча і це трапляється), а кінотеатр — це певною мірою храм.

Три фільми формують кілька реальностей. Тарантіно завжди стверджував, що в його фільмах є два чи три (якщо рахувати “Джекі Браун”, який режисер поважливо вніс до всесвіту письменника Елмора Леонарда, за книгою якого знята стрічка) всесвіти, і один з них є тим кіно, яке дивляться персонажі першого. Все було б добре, якби на відміну від чітко більш реального “Чтива” і більш кіношних “Виродків”, “Одного разу… в Голлівуді” не доламав це твердження, являючи собою синтез обох світів, де вже і не скажеш, де що. Така собі “Криза на Нескінченних Землях” (Crisis on Infinite Earths), але замість супергероїв (яких Тарантіно завжди любив, але ніколи не буде знімати, хоч намагань було багато) — менш картонні персонажі в обставинах, які змушують їх приймати рішення. Правильні, неправильні, обдумані чи не дуже, але власні. То чом би й не сходити, не надихнутись зайвий раз?

Крім Києва, з 7 по 9 вересня ретроспективу побачать у Львові (де “Одного разу… в Голлівуді” буде супроводжуватись лекцією кінокритика Станіслава Тарасенка) й Одесі. В останньому випадку це будуть єдині покази фестивалю в цьому місті.

Показ фільмів лабораторії Інді лаб

Власне те саме українське кіно, яке я вже згадував, буде далеко не зайвим нагадуванням про те, наскільки буремними є наші 2020-ті. Фільми, створені за підтримки Лабораторії з кіновиробництва для молодих митців Indie Lab 2022-2023, покажуть опівдні 9 вересня, за участі власне кіноробів. Цей окремий сегмент повний портретів та автопортретів на тлі повномасштабного вторгнення, пандемії і просто невизначеності, якої немало було і між цими двома химерними точками. У випадку львівського режисера Сашка Брами, 20 хвилин фільму взагалі охоплюють усе перелічене.

Усього в програмі п’ять витворів:

• Скажи Cześć (17 хв.) Режисерки — Ната Ониш і Вероніка Шустер;
• Мій тато дослідник блискавок (21 хв.) Режисерка — Ірина Шостак;
• War24 (22 хв.) Режисери —  Тетяна Пересунько і Дмитро Шишко;
• Синій птах. Поет. Музикант. Режисер (28 хв.) Режисер — Сергій Тимошенко;
• Ми (20 хв.) Режисер — Сашко Брама.

Окрім цьогорічних фільмів, 9 вересня пройде також ретроспектива проєктів Лабораторії за 2021 рік у KINO42. Там само 14 вересня відбудеться фінальний показ фестивалю, і це буде вже Інді лаб 2023 року.

Документальна програма

Традиційно сильну добірку документалістики та весь фестиваль загалом розпочне фільм про Барбі. Звісно, не той за режисурою Ґрети Ґервіґ, але фільм “Тендітні плечі, переосмислення Барбі” (Tiny Shoulders: Rethinking Barbie) стане чудовим додатком до голівудського хіта для тих, кому було мало. Стрічка режисерки Андреї Блауґрунд Невінс не дуже нова (2018 рік) і до того ж уже була колись показана в рамках фестиваля, проте навряд слід вважати повтором орієнтацію на очевидну цікавість глядача та інфопривід. Крім того, фільм робили для стрімінговоґо сервісу Hulu, який до України не дістався, тож поодинокі фестивальні покази є чи не основною можливістю його побачити, а на великому екрані й поготів. Зробити це можна буде 8 вересня у Києві та 15 вересня у Львові.

“Вся ця краса і кровополиття” (All the Beauty and the Bloodshed) режисерки-лавреатки “Оскару” Лори Пойтрас розповість про життя та творчість мисткині й активістки Нен Ґолдін. В “Жовтні” цей фільм демонструватимуть двічі, 10 та 11 вересня.

Показ фільму режисера Рейда Девенпорта “Я тебе тут не бачив” (I Didn’t See You There) 10 вересня в “Жовтні” супроводжуватиме дискусія. Дискутувати тут буде про що. Особа з інвалідністю, яка пересувається на візку, Девенпорт зафільмував весь фільм зі своєї точки зору. Минулоріч фільм оцінили на фестивалі у Санденсі, де він теж спровокував жваву дискусію про права людей з інвалідністю та доступність для них того, що звичайні звикли сприймати як даність.

“Предмет” (Subject) — унікальний по своїй природі документальний фільм про… документальні фільми. Витвір Камілли Голл та Дженніфер Тіксієри двічі покажуть в Києві (9 вересня у KINO42, 13 вересня у “Жовтні”). Львів’яни ж матимуть змогу безкоштовно подивитись цю стрічку в Американському домі 13 вересня.

“Погану пресу” (Bad Press) так само покажуть в Американському домі безкоштовно і це буде ексклюзив саме львівської програми фестивалю, запланований на 18 вересня. Фільм розповідає про те, як четверте за величиною плем’я корінних американців Маскоги змагається з місцевим урядом за право на свою, вільну пресу.

Ігрова програма

Традиційно привертає увагу найбільш істотної кількості глядачів саме ігрова програма будь-якого фестивалю. Крім Тарантіно тут є на що подивитись: лавреати та номінанти “Оскару”, фестивальні гіти, набір дуже різних тем та стилів виконання.

Повнометражний дебют режисерки Шарлотти Веллс “Після сонця” (Aftersun) наробив галасу на минулорічному Каннському фестивалі, де заробив “Золоту камеру”. Згодом до неї доєдналась номінація на “Оскар”, яку отримав ірландський актор Пол Мескал. Копродукція між США та Великою Британією, ця драма про дорослішання зафільмована в Турції є частково автобіографічною. Український глядач матиме можливість вперше побачити її 11 та 13 вересня в “Жовтні”.

Один з найбільш очікуваних фестивально-артгаусних хітів минулого року, “Тар” (Tár) Тодда Філда має шість номінацій на “Оскар” і всі здивувались, що жодної статуетки він так і не отримав, хоча Кейт Бланшетт за головну роль у фільмі пророкували перемогу багато критиків. Психологічна драма розповідає про всесвітньо відому композиторку і диригентку, репутація якої зазнає невимовних втрат через серйозні звинувачення. Без зайвих спойлерів слід сказати, що це ще й частково, досить опосередкован,о фільм про відеоігри та ігрову індустрію. Зокрема будуть здивовані знавці серії Monster Hunter.

10 вересня фільм покажуть у Львові та Києві , в Планеті Кіно і “Жовтні” відповідно.

Загалом на фестивалі мало фільмів, які підходять для сімейного перегляду, однак цього точно не скажеш про спортивну драму “Чемпіони” (Champions) Роберта Фарреллі. Вуді Гаррельсон грає тут тренера басектбольної команди, який вимушений відпрацьовувати дрібні правопорушення, тренуючи команду людей з інвалідністю. Чим закінчиться це діло київський глядач зможе побачити 9 вересня в “Жовтні”, а львів’яни — 11 вересня в Планеті Кіно.

“Пісня про кохання” (A Love Song) — ще одна цікавинка минулорічного Санденсу. Зовсім нетривіальна драма Макса Вокера-Сільвермана показує зовсім незвичну, кочову Америку. 12 вересня подивитись на неї можна в “Жовтні”.

Ще один помічений міжнародними фестивалями дебют (цього разу прем’єра з минулорічного  кінофестивалю в Торонто) фільм Елеґанса Бреттона “Перевірка” (The Inspection) розповідає про нелегкий шлях і зрештою знаходження свого покликання чорношкірим хлопцем-геєм в морській піхоті. Частково він заснований на досвіді самого режисера.

“Реаліті” (Reality) — ще один приклад фільму, який крім як на фестивалях особливо ніде ще не подивитись українському глядачеві, оскільки фільм виробництва HBO переважно показують на Max, якого у нас немає поки що теж. Знову ж таки дебютний повний метр, проте дуже відомої у вузьких колах мисткині, театральної діячки і режисерки Тіни Саттер розповідає про колишню перекладачку Національного агенства з безпеки Реаліті Лі Віннер, яку у 2017 році арештували за виток секретних матеріалів про російське втручання в президентські вибори в США.

AIFF Talent Meetings

Онлайн-зустрічі з американськими експертами та експертками в царині кінематографу пройдуть з 12 по 15 вересня. В рамках програми пройдуть наступні майстер-класи:

• “Емоційний інтелект у кінодокументалістиці” проведе 12 вересня фотографка та кінематографістка Керолін Джонс;
• Як “Оповідаючи впливати на суспільство” розкаже 14 вересня доценто практики у відділі медіямистецтва та практики Школи кіномистецтв USC, кінематографіст і педагог із понад двадцятирічним досвідом Ді Джей Джонсон;
• Визнана документалістка та дослідниця Іззі Чан розкаже чому важлива “Розробка стратегії для вашого документального фільму” 15 вересня.

Поточнити розклад та/або дізнатись про будь-які зміни можна на офіційному сайті фестиваля.