ЩОДЕННИК БОЖЕВІЛЬНОГО: СВЯТА

16+: читати лише із недоїденим салатом у руках!

Любий щоденнику, напередодні зимових свят у магазинах була справжня битва за останню банку протермінованого горошку. Усі супермаркети збували неліквідний товар по закупівельних цінах, просто наліпивши позначку „-50%“, при цьому ніхто навіть не замислювався, що наш Всесвіт нескінченний. ДІДЬКО, ВСЕ Ж МАЄ КІНЕЦЬ!1! Окрім мого собаки, він стерилізований… Сам у цьому винен, називав Доту – грою для педофілів, нехай тепер сам спробує когось зґвалтувати! Але сьогодні поговорімо на більш важливі для людства теми…

Перш за все, Ґейбе, де норальні знижки? ДЕ БІСОВІ ЗНИЖКИ? Я так довго чекав, аби придбати новенький Калофдюті за долар, а він знову коштував цілі двадцять! Дідько, це зрада, мене аж трясе!1!Паля Невже така мені дяка за те, що я купую купу скринь із Доти та Контрстрайк? Ти можеш бути слухняним хлопчиком цілий рік, але тобі все одно доведеться придбати улюблену гру зі знижкою лише 90%. НЕВЖЕ ЦЕ СПРАВЕДЛИВО?!1

Я нагадаю, десь в автобусі волонтер збирає кошти для неіснуючої дитини, аби заробити собі на ДейЗІ. Миршаві люди відвертають свої голови, намагаючись утекти від проблеми, а цього року хлопчина не зможе побавитися в улюблену гру та розбивати голови зомбі! Невже ми забули про святковий дух, який має переповнювати нас у цей період часу? Дарувати близьким тепло, радість та колекційне видання Warhammer!1! Таке враження, що всі збайдужіли до елементарних людських цінностей і єнотів.

Щозими люди починають рюмсати: „Чому зараз не літо“, а у 30-ти градусну спеку мріють про сніг. ДІДЬКО, ТА ВИЗНАЧТЕСЯ ВЖЕ!1!Паля Це наче догоджати вагітній дружині, вона бажає одного, проте коли отримує, то говорить, що хотіла іншого. От тільки, балакаючи про жінку, потрібно пам’ятати – вона не розтане як сніг. Та й більшість із тих, хто читає ці нотатки зможуть лише зліпити собі другу половинку. Шкода, що сніг біля мого будинку не липкий, доведеться початок цього року зустрічати наодинці… ТА Й КОМУ ПОТРІБНІ ТІ ЖІНКИ?!1 Два місяці пожив наодинці і придбав собі нову відеокарту, а зустрічаючись із кимось, отримував пару шкарпеток на день народження. БОЖЕ, Я ТАКИЙ САМОТНІЙ!!2 Залишається лише ридати перед монітором, граючи в Battlefield на максимальних налаштуваннях замість ультра.

Заняття спортом є дуже важливим фактором, особливо після свят, адже „скільки вовка не годуй, все одно в ліс дивиться“. Цей вислів немає жодного стосунку до статті… Але якщо ви з другом опинитеся в лісі та зустрінете вовка, то виживе той, хто все ж робив фізичні вправи після Різдва, а не засиджувався за комп’ютером. Моя вам порада на майбутнє, беріть зі собою товариша, який здає (здавав) фізкультуру на двійки. Вовку непотрібні ви обидва, а Доту комусь же потрібно грати! Потім будете розповідати всім як намагалися надерти дупу тварині заради друга, але хижак виявися сильнішим і взагалі – володів карате. Не знаю навіщо йти до лісу після свят, проте в цьому житті всяке буває; одного дня ти крадеш шапку, іншого – ти президент країни. Як висновок можу сказати таке: робіть вправи, дітлахи, і станете главою держави, якщо зможете втекти від вовка, а як не зможете, то ніким не станете…

Проте є гірші створіння, аніж хижі тварини – це люди, які вважають купівлю ліцензійних ігор марнуванням грошей. Вони увесь час пишуть у коментарі, що завантажили забавку з торенту, а потім додають: „Новий Калафдюті – лайно, я сам переконався, пройшовши його сто разів, а ще там мультиплеєр не працює“. Хоча далі заставки їх четвертий Пентіум не зміг опрацювати гру, це все ж не є перешкодою, адже всесвітня павутина створена для того, щоб кожен міг вільно висловлюватися, залишившись при цьому цілим і неушкодженим. ДІДЬКО, НЕСПРАВЕДЛИВО!1!Паля  Що далі? Вони почнуть писати, що LoL краща за DotA? Може так і є в якомусь іншому вимірі, де люди – це панди, а єноти – їхні персональні комп’ютери! Так, я автор цієї статті, тому можу дозволити собі що завгодно, дивіться: Олекса Мельник грає в Доту, коли ніхто не бачить. БУМ!1 Це неправда, але може у всесвіті, де єноти – це комп’ютери…

Любий щоденнику, було дуже приємно знову зазирнути до тебе. А тепер я покину тебе під наглядом мого собаки і піду доїдати святкові салати, котрі споживатиму ще цілий тиждень, бо як завжди вчила мене мама: „Не відкладай на завтра те, що можеш з’їсти сьогодні“.