Як відомо, у травні 2019 року Світова організація охорони здоров’я офіційно визнала ігрову залежність хворобою. Втім, ще у 2017 році корпорація Tencent, якій у Китаї належить левова частка ігрової індустрії, обмежила тривалість ігрових сесій для дітей віком від 13 до 18 років.
У листопаді 2019 року, обмеження ввели у КНР на державному рівні, після чого ґеймери віком до 18 років були обмежені 90 хвилинами відеоігор у будні дні і трьома годинами у вихідні, з жорсткою забороною грати з 22-ї години до 8-ї ранку. Обмежено було також кількість грошей, які неповнолітні гравці можуть витрачати на ігри.
До цього часу контроль здійснювали через акаунт, який повинен мати кожен гравець у КНР. Та це давало неповнолітнім ґеймерам лаз: частина з них використовувала паспортні дані своїх батьків або інших знайомих повнолітніх. Такий стан речей обурив владу, тому вдалися до посилення контролю. Tencent використовуватиме технології розпізнавання облич, підключаючись до камер гравців під час “опівнічних патрулів”, як їх назвали у прес-релізах. Технологія працює більш налагоджено у випадках смартфонів, але консолі та ПК перевірятись будуть теж.
В Інтернеті досить мало інформації, як саме виглядає адміністративне покарання за порушення ґеймерського комендантського часу, але за тим що вдалося зібрати знавцям, він діє у щонайменше 60 іграх від Tencent, а порушення призводить до втрати “соціальних кредитів”, а значить… обмеження цивільних прав, наприклад пересування.
Слід зазначити, що ґеймінг в Китаї виглядає трохи по-іншому, ніж його звикли бачити у більшій частині світу. У GTA Online китайські гравці проходять, наприклад, виключно обхідними шляхами, а Steam має окрему, дуже обмежену версію. Останнє взагалі є типовою для Китаю практикою: наприклад той самий Tencent просто зробили власну мобільну версію Playerunknown’s Battlegrounds (PUBG) за ліцензією від PUBG Corp. Саме цю гру в багатьох країнах часто пов’зують з ігровою залежністю. В Індії в місті Раджкот з 6 березня 2019 року на гру діяла повна заборона що спричинло низку арештів. Що цікаво, в Індії переважно грали як раз у PUBG від Tencent Games. Ключове слово — “грали”, бо 30 жовтня 2020 року вона опинилася серед 118 мобільних додатків китайського походження, що їх заборонили в Індії.
Обмежують в Китаї не лише ігри: популярне у Піднебесній караоке японського походження нещодавно теж зазнало суттєвих обмежень. Складають “чорні списки” пісень, які не можна виконувати та навіть мати в базах караоке-барів. Серед тем, які нещадно цензуруватимуть, за даними Radio Free Asia, будь-які згадки наркотиків, насильства, азартних ігор та… потенційного суверенітету та/або незалежності будь-яких територій або людей.
Наостанок не буде зайвим нагадати, що в нещодавньому інтерв’ю китайським ЗМІ голова фракції “Слуга народу” Давід Арахамія заявив що Україні “неодмінно потрібно переймати досвід” Комуністичної партії Китаю щодо представництв в усіх містах країни, а також економічному розвитку. Ця заява була зроблена на тлі того, що 30 червня Міністр інфраструктури України, Олександр Кубраков, та Міністр комерції Китайської Народної Республіки, Ван Веньтао, підписали міжурядову угоду про розширення співробітництва між Україною і Китаєм з метою реалізації спільних проектів у галузі будівництва та інфраструктури.